Роль НІТ для розвитку особистості дитини.

Спеціалізовані програмно-технічні комплекси навчального призначення

Роль НІТ для розвитку особистості дитини.

У Державному стандарті загальної початкової освіти виокремлено такі завдання, як формування у молодших школярів уміння знаходити, передавати, одробляти та приймати інформацію, використовуючи різні технічні засоби. Водночас велике значення має індивідуальна та самостійна робота учнів у навчальному процесі, формування умінь планувати свою роботу, виокремлювати проблему, спостерігати, порівнювати, експериментувати, виокремлювати основне та другорядне, робити висновки, передбачати результати майбутньої діяльності, адекватно оцінювати себе й своїх товаришів та ін.

Успішне оволодіння молодшими школярами комп’ютерними засобами дозволяє максимально наблизитись до досягнення окреслених завдань, оскільки в учнів з’являється можливість самостійно досліджувати проблеми, які їх цікавлять, проявляючи фантазію, творчість у процесі організації своєї діяльності.

Комп’ютерні засоби – це навчальний засіб, який допомагає вирішити не тільки математичні задачі, а й завдання інших навчальних дисциплін початкової школи, таких як: рідна мова, літературне читання, навколишній світ, образотворче мистецтво та ін., завдяки чому розширюються можливості пізнання й інтелектуальні творчі здібності особистості [2, 86].

Слід відзначити також, що використання нових інформаційних технологій у навчанні молодших школярів дає змогу здійснити поступовий безболісний перехід від основного виду діяльності дитини дошкільного віку – гри, – до навчальних вправ, учбових задач, оскільки більшість навчального часу, що відводиться на вивчення інформатики в початкових класах, діти проводять за своїми улюбленими комп’ютерними навчальним іграми, які максимально унаочненні завдяки широкому використанню малюнків, динамічних зображень, анімацій, звукового супроводу і т.д. [3, 3].

Основою програмного забезпечення технологій комп'ютерного навчання (ТКН) є навчаючі програми: від найпростіших контролюючих програм до складних навчаючих систем з елементами штучного інтелекту. ТКН можуть мати різний ступінь розвинутості компонентів своїх структур: моделей дисциплін (чому вчити), моделей управління (як вчити), моделей тих, хто навчається (кого вчити).

Основними програмами, якими користуються у навчальному процесі сучасній початковій школі, є табличні (Microsoft Excel), текстові (Microsoft Word), музичні, звукові редактори (Audio CD, Adobe Audition), графічні (Paint) та програми створення комп’ютерних презентацій (Power Point). Зазначені комп’ютерні програми можна розподілити на три основні групи: інформаційно-навчальні, презентації, текстові [5, 28].

Назвемо деякі фактори, які можуть сприяти більш активному і ефективному використанню нових інформаційних технологій (НІТ) у навчальному процесі сучасної початкової школи:

· великі дидактичні можливості комп’ютерних технологій;

· наявність у продажу різноманітних навчальних програмних продуктів для школи;

· введення в навчальні плани пропедевтичного курсу інформатики (і розвиток на основі цього комп’ютерної грамотності молодших школярів);

· реалізація різних програм, які стимулюють формування інформаційної культури школярів та вчителів;

· наявність у багатьох сім’ях комп’ютерів, що сприяє формуванню у дітей готовності (психологічної, мотиваційної, практичної) до використання комп’ютера при вивченні різних навчальних предметів.

Проте, незважаючи на позитивні фактори, комп’ютер в навчально-виховному процесі початкової школи, на жаль, використовується рідко, безсистемно і переважно з метою контролю знань, не торкаючись, як правило, інших етапів навчання. Основними причинами цього можна вважати недостатній рівень фінансування загальноосвітньої школи; нестача на ринку пропозиції педагогічних програмних засобів, які б відповідали дидактичним вимогам; відсутність методичних розробок з використання комп’ютера в цілому (і конкретних програм навчального призначення зокрема); а головне – недостатній рівень інформаційної компетентності більшості вчителів початкової школи.

Для того, щоб комп’ютер не став «просто іграшкою» у руках молодших школярів, а його використання сприяло розвитку навчальних умінь та здібностей учнів, необхідно дотримуватися наступних вимог:

· обов’язкова систематична організація роботи на комп’ютерах;

· завдання, які виконують діти на комп’ютерах, повинні включати найбільш важливі ключові аспекти тем та сприяти розвитку аналітико-синтетичних умінь;

· під час відбору навчального матеріалу необхідно дотримуватися основних дидактичних принципів (систематичності і послідовності, доступності, науковості, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів та ін.);

· керування комп’ютером повинно бути простим для дітей і не відволікати їх від виконання навчальних завдань та ін.

Використання НІТ надає широкі можливості не лише учням, але й вчителям, серед яких: зберігання напрацьованих матеріалів для подальшої роботи; друк та розповсюдження матеріалів; багаторазове використання матеріалів (з можливістю їх уточнення та оновлення); заощадження часу на підготовку до уроку та в ході його проведення

2.1. Значення ІКТ для учнів та вчителя
Одним із головних завдань початкової школи є застосування ІКТ у процесі вивчення більшості навчальних предметів у рамках програми.
Основним видом використання комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання є їх органічна інтеграція в певні уроки. У цікавій, динамічній, ігровій формі учні молодших класів опановують комп’ютерні засоби, набувають первинних навичок користування пристроями введення-виведення, початковими уміннями й навичками управління комп’ютером та одночасно удосконалюють свої знання з певних навчальних предметів, розвивають пам’ять, просторову уяву, логічне мислення, творчі здібності.
Таким чином, з точки зору дидактики ІКТ дозволяють:
• Забезпечити зворотній зв’язок в процесі навчання;
• Зробити навчання більш інтенсивним, головне, ефективним за рахунок реалізації можливостей мультимедіа навчальних систем до дієвого і наочного подання навчального матеріалу;
• підвищити унаочненість навчального процесу;
• забезпечити пошук інформації із різноманітних джерел;
• індивідуалізувати навчання для максимальної кількості дітей з різними стилями навчання і різними можливостями сприйняття.
• моделювати досліджувані процеси або явища;
• організувати колективну й групову роботи;
• здійснювати контроль навчальних досягнень;
• створювати сприятливу атмосферу для спілкування.