У плечовій артерії людини систолічний тиск становить 110 . 125 мм рт.ст., а діастолічний - 60 . 85 мм рт.ст.

У медичній практиці для визначення кров'яного тиску у людини користуються методом Короткова, який грунтується на вислуховуванні фонендоскопом звуків у плечовій артерії. Для цього нагнітають повітря в манжетку сфігмоманометрадо зниження пульсу. Прикладають фонендоскоп до нижнього відділу плечової артерії на ліктьовому згині руки і за допомогою вентиля поступово випускають повітря до появи в фонендоскопі характерного звуку. В момент появи звуку манометр покаже величину систолічного тиску. При дальшому випусканні повітря тони наростають, потім затухають і, нарешті, раптово зникають. В цей момент показники манометра відповідають величині діастолічного тиску крові.

Збільшення систолічного тиску в дорослої людини понад 150 мм (у плечовій артерії) називається гіпертонією, а зменшення нижче 70 - 80 мм - гіпотонією.

При м'язовій роботі і емоціях кров'яний тиск підвищується, але в здорової людини він швидко повертається до норми після роботи і після припинення емоцій.

Артерії і вени можуть звужуватись або розширюватись завдяки скороченню і розслабленню гладеньких м'язів, що містяться у стінках судин.

Скорочення або розслаблення м'язових волокон у стінках судин викликається імпульсами, що надходять до них по відцентрових нервах із судинорухового центра, який розташований в довгастому мозку.

Звуження і розширення кровоносних судин може здійснюватись рефлекторно. Наприклад, укол пальця може викликати звуження судин і збільшення обличчя. Підвищення кров'яного тиску в аорті подразнює особливі нервові закінчення (барорецептори), що лежать у стінці дути аорти. Імпульси від цих рецепторів доходять до судинорухового центра, де переходять на відцентрові судинорозширюючі нерви, які спричиняють розслаблення м'язів і розширення судин. В результаті кров'яний тиск у судинах знижується, тобто приходить до норми. Як на діяльність серця, так і на судиннусистему впливає кора великих півкуль головного мозку. Вплив кори головного мозку на стан кровоносних судин видно з такого прикладу: від хвилювання у дітей часто червоніє шкіра на обличчі внаслідок розширення судин шкіри; від переляку шкіра блідне, що є наслідком звуження кровоносних судин шкіри.

На величину просвіту кровоносних судин впливають також хімічні речовини, що надходять у кров з різних органів. Одні з них звужують, а інші розширюють судини.

До судинозвужуючих речовин належать адреналін, вазопресин та ін. Адреналін (гормон надниркових залоз) спричиняє звуження артерій і капілярів, крім вінцевих судин і судин мозку, які під його дією розширюються. Вазопресин, що виробляється гіпофізом, спричиняє звуження лише капілярів, не впливаючи на просвіт інших судин.

До судинорозширюючих речовин належать ацетилхолін, гістамін та ін. Ацетилхолін, який утворюється в нервових закінченнях парасимпатичних нервів, спричиняє розширення дрібних артерій, а гістамін - капілярів. Виробляється гістамін у працюючих м'язах, у стінках органів травлення та в деяких інших органах.

У здоровому організмі процес вироблення цих речовин і надходження їх у кров регулюється центральною нервовою системою відповідно до стану і потреб організму.

В один і той же час різні органи постачаються кров'ю неоднаково залежно від інтенсивності їх роботи. Якщо орган перебуває у відносному спокої, то частина його капілярів звужена і кровопостачання даного органа зменшене. При посиленій діяльності органа ці капіляри розширюються і кровопостачання його підсилюється. Так, під час фізичної праці кровопостачання м'язів збільшується в кілька разів; це підвищує працездатність м'язів. Після їди органи травлення, які посилюють свою роботу, дістають більше крові, ніж у періоді спокою; це сприяє кращому перетравленню і всмоктуванню поживних речовин і т.д.

У той час, як одні органи в організмі працюють, інші перебувають у стані відносного спокою. Тому за рахунок зменшення припливу крові до одних органів підсилюється кровопостачання інших, які працюють, тобто в організмі постійно відбувається перерозподіл крові, який має велике фізіологічне значення: при порівняно невеликій загальній кількості крові він дає можливість в достатній кількості постачати кров усім працюючим органам.

У серця є своя власна система кровообігу, і воно само постачає себе кров'ю. Від аорти відходять дві вінцеві артерії, які оперізують основу серця оточуючи його вінцем. Від вінцевої артерії у глибину серцевого м'яза відходить величезна кількість дрібних артеріальних судин, що переходять у капіляри. У серцевому м'язі вони розташовані приблизно вдвоє густіше, ніж у скелетних. Капіляри переходять у вени,

У праве передсердя відкривається вінцевий синус, в який збирається венозна кров з вен самого серця. Власне кровопостачання забезпечує безперебійну роботу серця протягом усього життя.

Посилене кровопостачання мозку відбувається в перші роки життя. Збільшується кровопостачання мозку під час інтенсивної розумової роботи.

Нирки отримують крові більше, ніж будь-який інший орган. За добу через нирки проходять 1700 л крові.

У кожну нирку впадає ниркова артерія, що відгалужується від аорти. Вона має численні розгалуження і в кірковому шарі утворює капілярні клубочки. Найменші артерії, що приносять кров у капілярні клубочки, дещо ширші за судини, які виносять з них кров. Тому в клубочках тиск крові підвищений. Судини, що виносять кров, повторно розгалужуються на капіляри, сітка яких обплутує ниркові канальні. З цих капілярів кров збирається у вени, які поступово стають більшими і утворюють ниркові вени, що відходять від нирок. Вони впадають у нижню порожнисту вену.

6.2.4. Вікові зміни серцево – судинної системи.

У новонародженої дитини серце майже кулясте, зміщене воно значно більше вправо, ніж у дорослої людини, положення його близьке до поперечного. В 2 - 3 - річної дитини воно набирає косого положення. У дітей раннього віку маса серця відносно більша, ніж у дорослих: у дитини раннього віку серце важить 0, 6 – 0, 8 % від ваги тіла, а у дорослих - 0, 4 - 0, 5 %. Найінтенсивніше росте серце на першому році життя. Особливо різке збільшення серця буває в період статевого дозрівання (з 14 - 15 років). Найповільніше росте серце в молодшому шкільному віці (від 7 до 12 років). Протягом перших восьми місяців життя дитини вага серця подвоюється, до двох років збільшується в три рази, до п'яти років - у чотири рази і до 16 років - більш, ніж у 10 разів. Серцевий м'яз продовжує розвиватись і диференціюватись до 18 - 20 років. Вага серця у хлопчиків більша, ніж у дівчаток. Товщина стінок лівого шлуночка серця вдвічі перевищує товщину правого (так само як і в дорослої людини) уже в 6 - місячної дитини.

У дітей капіляри мають більший просвіт, ніж у дорослих. На першому тижні життя у серці заростає Боталлова протока, яка сполучає у плода аорту і легеневу артерію, і овальний отвір (в стінці між передсердями).

У дітей серцевий цикл коротший: у семирічної дитини він триває 0, 63 с а в дорослої людини - 0, 8 с. Частота пульсу (те ж, що і частота серцевих скорочень) з віком зменшується. Це видно із таблиці: