Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Початок наступальних операцій 1944 року






З початком 1944 року Радянський Союз вступив у завершальний етап війни. Перед військами ставилася задача остаточного витіснення ворога з території СРСР. Почався рік з наступальної операції Ленінградського фронту, що призвела до ліквідації блокади Ленінграда у січні 1944 ро ку. В битві за Ленінград 68 українців отримали почесне звання Героя Радянського Союзу. Розпочинається наступ радянських фронтів у Білорусії та на Україні. Визволення України здійснювали: І Український фронт (командуючий М.Ватутін), ІІ Український фронт (командуючий І.Конєв), ІІІ Український фронт (командуючий Р.Малиновський), ІV Український фронт (командуючий Ф.Толбухін). Їм допомагали І і ІІ Білоруські фронти. Усього Українські фронти налічували 2, 3 млн.солдат і офіцерів, 28800 гармат і мінометів, 2000 танків і САУ, 2370 літаків. Їм протистояла німецька група армій «Південь» (командуючий Е.Манштейн, а з березня 1944 року – В.Модель). У німців було до 2 млн. солдат і офіцерів, 16800 гармат і мінометів, 2200 танків і штурмових гармат, 1490 літаків. Маючи деяку перевагу, радянське командування вирішило розчленити сили фашистів, розгромити їх по частинам.

Наступ радянських військ розпочався з Житомирсько-Бердичевської операції, що проводилася з 24 грудня 1943 року по 16 січня 1944 року.

Німці були вибиті з Житомира і Бердичева. 8 січня 1944 року ІІ Український фронт визволив Кіровоград.

Корсунь-Шевченківська битва(24січня-17лютого1944)

Противник надавав великого значення утриманню Правобережної України і розраховували на Корсунь-Шевченківський виступ на Дніпрі (80 км південніше Києва), щоб знову заволодіти Києвом і розбити радянські війська.

Початок Корсунь-Шевченківської битви був важким. 170 тисяч німецьких солдат і офіцерів укріпилися на виступі. Їм допомагали елітна танкова дивізія СС «Вікінг» й бригада СС «Валлонія», що й не думали здаватися. Німці здійснювали постійні атаки. Радянські бійці, трималися, відчували й своєрідну гордість, адже у ХVІІ столітті в цих місцях воював і бив польських феодалів славетний гетьман Б.Хмельницький (його орденом нагороджували кращих бійців Великої Вітчизняної війни). За планом радянського командуючого Миколи Ватутіна, війська І Українського фронту(М.Ватутін) і ІІ Українського фронту(І.Конєв) (255 тисяч чол..) повинні були наступати відповідно з півночі і півдня й оточити ворога.

На підготовку наступу радянське командування відводило тиждень. Погана погода заважали передислокації військ. Німці билися люто. Але радянські війська все ж здійснили наступ з обох сторін і 28 січня з’єдналися біля м. Звенигородська. Таким чином, у «котлі» опинилися 10 гітлерівських дивізій, артилерійські, саперні, танкові частини(80 тисяч німецьких солдат і офіцерів). Ультиматум про здачу було відхилено. Танки Е. Манштейна пробували прорватися з оточення, а їм на допомогу йшли 7 танкових частин вермахту, які послав Гітлер для розблокування військ Манштейна. Але не дійшовши якихось 10 км ці частини були зупинені.

Вирватися з «котла» вдалося небагатьом. Вночі 17 лютого, під час заметілі, німці пішли на останній прорив. Значна їх кількість була розгромлена радянськими військами, 55 тисяч потрапили в полон. Деякі німці втекли до лісу, замерзли там. Частину їх була полонена партизанами, а частина – Донським Кавалерійським корпусом (донські козаки). На ранок 17 лютого1944 року було ясно видно повну перемогу радянських військ. Цю битву називали «другим Сталінградом», а також «Каннами ХХ століття» (нагадувала цю легендарну битву). На честь перемоги Москва салютувала з 224 гармат.

Майже одночасно, в січні-лютому 1944 року, Червона Армія завдала сильних ударів по ворогу під Рівно і Луцьком, Нікополем і Кривим Рогом при значній допомозі партизанських загонів Федорова, Сабурова, Бегми, що діяли в лісистих, заболочених місцевостях. Але не обійшлося без гірких втрат. 29 грудня 1944 року, під час особистого обстеження місцевості, був важко поранений, а згодом помер відомий генерал Микола Ватутін. При в’їзді у с.Милятин, його автомашина була обстріляна загоном УПА. Офіцери відстрілювалися, але врятувати командуючого не змогли. І Український фронт очолив маршал Георгій Жуков. Нацисти дуже сподівалися на весняне бездоріжжя. На нараді фюрер Німеччини заявив, що весна буде союзником німецького, а не російського солдата. Але ці надії не виправдалися.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал