Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Союз з Німеччиною і українські батальйони






Співробітництво українських націоналістів з німецькою розвідкою і контррозвідкою почалося ще в часи Веймарської республіки. Їх об’єднала спільна негативна реакція на рішення Версальського миру 1919 року, а з приходом до влади А.Гітлера – дещо спільне в ідеології, загальна антипольська і антирадянська спрямованість. Керівник ОУН А.Мельник також виступав за опору українського національно-визвольного руху на сильного союзника. Мельник давно і тісно співробітничав з нацистською розвідкою НімеччиниАбвером, тому що вбачав у німців союзників у боротьбі з Польщею. Маючи обіцянки керівника Абверу(розвідки ІІІ рейху) Вільгельма Канариса, Мельник сподівався після загарбання Польщі фашистами стати «вождем» України. Його найближчий соратник, теоретик українського націоналізму Микола Сціборський підготував Конституцію, за якою на Україні передбачалося утворення тоталітарної корпоративної (професійно-станової) держави, на чолі з А.Мельником. Таким чином він сподівався з допомогою німецьких військ визволити Україну.

С.Бандера до союзу з Німеччиною відносився більш обережно. Не відкидаючи самої ідеї співпраці, він більше виступав за створення українських збройних формувань та підготовку антирадянського повстання в УРСР. Вищі керівники Третього рейху відносилися до Українського руху та діячів ОУН по різному. Керівник Абверу – В.Канарис вважав, що варто їх підтримати і використати у боротьбі з Червоною Армією, згодом – як поліцаїв і диверсантів; нацистський партійний діяч М.Борман – категорично заперечував це і відносився вороже. А.Гітлер коливався, згоджувався на доцільність їх тимчасового використання, але серйозно не сприймав.

Напередодні війни з СРСР частина українських націоналістів проходила тренування у спец таборах Німеччини. Було утворено диверсійний загін під командуванням полковника Романа Сушка, згодом виникнуть Дружини українських націоналістів(ДУН). В лютому 1941 року керівник ОУН-Б С.Бандера домовився з В.Канарісом і німецьким генералом В.фон Браухічем про вишкіл 800 українських старшин, що повинні були стати ядром союзної з вермахтом української армії. Так виникли два українських батальйони «Нахтігаль і «Роланд». Батальйон Нахтігаль»( «Соловей» ) (330 бійців) був приєднаний до спец полку Абверу «Бранденбург-800» (пізніше брав участь у бойових діях на території СРСР). Керівники батальйону: обер-лейтенант Альфред Херцнер (з німецької сторони) та сотник Роман Шухевич(«Щука») (з української сторони). Старшина – обер-лейтенант Т.Оберлендер. Батальйон «Роланд», яким керував Є. Побігущий, спочатку перебував у Румунії, згодом, як поліцейський підрозділ, був перекинутий в СРСР, у Білорусію для поліцейських і каральних функцій.

Бійців озброїли німецькою зброєю, дали польову форму. Вони отримали наступні задачі:

· знищення радянських військ;

· забезпечення пересування німців по Україні;

· охорона ешелонів з полоненими і боєприпасами;

· допомога німцям у каральних акціях, у створенні органів влади і поліції на загарбаних територіях.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал