Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Розділ 2. Аналіз фінансової діяльності підприємства
Перехід до ринкової економіки завжди потребує від підприємства підвищення ефективності на виробництві, покращення конкурентоспроможності продукції і послуг на основні впровадження сталого науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління власним виробництвом, активізації підприємництва і т. д. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється власне аналізу господарської діяльності підприємств. З його допомогою можна розробити стратегію і тактику розвитку самого підприємства, обґрунтувати плани й управлінські рішення, здійснити контроль за їхнім виконанням, виявити резерви підвищення ефективності виробництва, оцінити результати діяльності підприємства, а також його підрозділів і робітників. Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх різноманітних елементів системи фінансових відносин, фінансовий стан визначається сукупністю виробничо-господарських факторів, характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання віх фінансових ресурсів. Фінансовий стан також залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансово-господарської діяльності. Саме тому на нього впливають усі види діяльності підприємства. Основними факторами, що визначають фінансовий стан є такі: виконання фінансового плану, поповнення в міру потреби власного оборотнього капіталу за рахунок власного прибутку, а також швидкість оборотності оборотних коштів підприємства. Головним показником фінансового стану є платоспроможність підприємства, або іншими словами його здатність вчасно задовольнити платіжні вимоги постачальників сировини, матеріалів, техніки та ін. згідно з господарськими угодами, повертати банківські кредити, проводити оплату праці персоналу, та вносити платежі в бюджет. Для оцінки фінансово-економічного стану підприємства необхідна відповідна інформаційна база, а саме звіт про фінансові результати діяльності та баланс. Розрахунки відображено у таблиці (Додаток А). Виходячи з цієї таблиці, загальна вартість майна даного підприємства збільшилася за 2011 рік порівняно з минулим роком на 100%. У 2011 році усього становило 1045, 0 тис. грн., що у порівнянні з 2010 збільшилось на 98, 4 тис. грн.. Збільшення майна підприємства свідчить про загалом позитивні тенденції у діяльності даного підприємства. Основні засоби у 2011 році порівняно з 2010 збільшилися за первісною вартістю на кінець року на 105, 2 тис. грн. та становлять 668, 7 тис. грн.; за залишковою вартістю на кінець року теж відбулося зменшення (49%), знос на кінець року збільшився на 1, 3 тис. грн. Величина оборотних активів становила у 2011 році 372, 8 тис. грн. Дебіторська заборгованість на кінець 2011 року збільшилась порівняно з 2010 роком на тисячу гривень та становить 64, 5 тис. грн. – збільшення дебіторської заборгованості свідчить про несвоєчасну оплату покупцями товарів, що дуже негативно впливає на діяльність підприємства, проте в нашому випадку це загалом не впливає на стан підприємства. Середні залишки оборотних засобів становлять в цілому 195, 9 тис. грн., що на 459, 1 тис. грн. менше за попередній. Власний капітал даного підприємства збільшився в цілому на 62, 4 тис. грн. порівняно з 2010 роком і становив у 2011 році 370, 2 тис. грн.. Фінансові результати на 2011 рік мають такі значення: валовий прибуток становить 2515 тис. грн., що більше в порівнянні з 2010 роком на 2600, 8 тис. грн.; чистий прибуток становить 387 тис. грн., що є значно більше, ніж у 2010 році. Отже, це позитивно характеризує роботу підприємства. Тепер слід провести аналіз структури пасиву балансу та оцінку ринкової стійкості підприємства. Дані, які приводяться в пасиві балансу, дозволяють чітко визначити, які зміни пройшли в самій структурі як власного, так і позиченого капіталу, скільки запозичено в оборот підприємства довгострокових і короткострокових позичених коштів; пасив балансу показує, звідки взялись кошти, та кому зобов'язане за них підприємство. Фінансовий стан підприємства дуже багато в чому залежить від того, які кошти воно має в своєму розпорядженні і звідки та куди вони вкладені. Капітал підрозділяється на власний і позичений. По строку використання капітал буває довгостроковий постійний, і короткостроковий. Важливими показники, які характеризують ринкову стійкість підприємства: – коефіцієнт фінансової автономності, або питома вага власного капіталу в загальній сумі капіталу; – коефіцієнт фінансової залежності; – коефіцієнт фінансового ризику (відношення позиченого капіталу до власного). При внутрішньому аналізі фінансового стану необхідно вивчити динаміку і структуру власного і позиченого капіталу, визначити причини зміни окремих його складових і дати оцінку цим змінам за звітний період. Таблиця 1.1 Динаміка структури власного капіталу
За даними таблиці можна сказати, що суттєвих змін у структурі власного капіталу не спостерігається. Таблиця1.2 Динаміка структури позикового капіталу
З даних таблиці видно, що зросла кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги, що становить 9, 5% всього запозиченого капіталу. Оцінка ліквідності та платоспроможності Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі. Від степені ліквідності балансу залежить платоспроможність. Одночасно, ліквідність характеризує не тільки поточний стан розрахунків, але й перспективу. Найбільш мобільною частиною ліквідних засобів являються гроші і короткострокові фінансові вкладення. Коефіцієнт покриття (загальний). Дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи скільки гривень оборотних активів підприємства приходиться на одну гривню поточних зобов’язань. Якщо оборотні активи перевищують по величині поточні зобов’язання, підприємство розглядається як успішно функціонуюче. Розмір перевищення виражається коефіцієнтом покриття. «Дафора» Україна можна вважати успішним, оскільки оборотні активи перевищили поточні зобов’язання у 2010 та 2011 роках. Коефіцієнти покриття становили 0, 61 та 0, 83 відповідно. Коефіцієнт швидкої ліквідності аналогічний коефіцієнту покриття. Аналіз звітності за два роки показує, що даний показник мав тенденцію до збільшення. У 2010 році він становив 0, 61, а у 2011 році 0, 85. Якщо ріст показника пов'язаний з ростом дебіторської заборгованості, то діяльність дебіторської заборгованості можна характеризувати з гіршої сторони. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (або платоспроможності). Є найбільш жорстким критерієм ліквідності, він показує, яка частина короткострокових боргових зобов’язань при необхідності може бути погашена негайно. За даними розрахунками ми бачимо, що ліквідність збільшилась на 0, 8. Достатнім є значення коефіцієнта в межах 0, 34 — 0, 40. Даний коефіцієнт становив у 2010 році 0, 50 та 0, 79 – у 2011 році. Підприємство вважається платоспроможним. Оцінка фінансової стійкості Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства – стабільність його діяльності в напрямку довгострокової перспективи. Вона пов’язана з загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від зовнішніх кредиторів та інвесторів. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка частина капіталізована. Цей показник становив 0, 58 у 2010 році та 0, 15 у 2011році. Оцінка рентабельності До основних показників цієї групи, які використовуються для характеристики рентабельності вкладень в діяльність того чи іншого виду, відносяться рентабельність авансового капіталу та рентабельність власного капіталу. Коефіцієнти рентабельності відображають на скільки прибуткова діяльність підприємства. Ці коефіцієнти розглядаються, як відношення одержаного прибутку до об’єму реалізованої продукції. Виходячи з розрахунків, можна сказати, що рентабельність власного капіталу збільшилась в порівнянні на 160% та рентабельність власного капіталу збільшилась на 185%. Оцінка ділової активності Ділова активність проявляється в динамічності розвитку підприємства, досягнення ним поставленої мети, що відображають вартісні і натуральні показники, ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту своєї продукції. Показники цієї групи характеризують результати та ефективність поточної основної виробничої діяльності. Фондовіддача. Показує суму продажу, що отримує підприємство з 1 грн. коштів, вкладених в основні засоби. На даному підприємстві спостерігається тенденція до збільшення показника фондовіддачі на 222% порівняно з 2010 роком. Це позитивно відображається для підприємства. Фондомісткість. Показник обернений до показника фондовіддача, показує суму коштів, яку використало підприємство на формування основних засобів, щоб отримати 1 грн. продажу. На даному підприємстві цей показник знижується, порівняно з 2010 роком на 0, 18, що є позитивною тенденцією для його розвитку. Коефіцієнт оборотних активів. Показує, скільки разів за період обертається капітал, що вкладений в активи підприємства. За норму вважається зростання цього показника. У 2010 році цей коефіцієнт становив 11 оборотів, а у 2011 – вже 38, що є позитивним. Коефіцієнт оборотності оборотних активів. Показує швидкість обороту (кількість оборотів за період) всіх оборотних активів підприємства (як грошових, так і матеріальних) і дозволяє проаналізувати можливість вивільнення їх з господарської діяльності та визначити напрями більш ефективного використання. Визначається цей коефіцієнт як відношення чистого доходу від реалізації до середньої вартості оборотних активів. Цей показник становив 11 оборотів у 2010 та 29 оборотів у 2011 році. Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними шляхами. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству. Становить 2010 року 29 оборотів, у 2011 – 33 обертів. Ефективність управління підприємством визначається темпами прискорення обертання ресурсів, що повинно знаходити своє відображення у зростанні відповідних показників. Нормативного значення показників не має, але чим швидше обертаються ресурси підприємства, тим краще, що ми й спостерігаємо за 2011 рік у «Дафора» Україна. Підвищення обертання ресурсів є, поряд з високою прибутковістю другим важелем підвищення фінансового благополуччя підприємства. Низький рівень коефіцієнтів обертання активів може свідчити про недостатню завантаженість та низьку ефективність експлуатації виробничих потужностей, зростання дебіторської заборгованості та запасів. Коефіцієнт оборотності активів характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення. Розраховується він як відношення чистого доходу (виручки від реалізації) до середньої суми активів за період. Цей показник характеризує ефективність використання підприємством всіх активів або показує, скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активів. За нашими розрахунками він складає 11 у 2010 році та 38 у 2011році. Це означає, що «Дафора» Україна ефективно використовує наявні ресурси. Це свідчить про позитивну тенденцію у розвитку підприємства.
|