Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Періоди інтернаціоналізації світової економіки після промислової революції в Англії
|
|
| Період і зміст | Інтернаціона-лізація економіки | Міжнародні проблеми | Прояв інтернаціоналіза-ції в економічній політиці |
| 1790 – 1872: лібералізм | - зростання товарообміну; - поява ТНК; - зростання еміграції; - перша міжнародна виставка | - митні ставки; - зростання впливу США в тихоокеанському регіоні; - поява нових національних держав; | - Зниження митних ставок у межах регіонів (Митний союз 1834); - Двостороннє зниження митних ставок; - Міжнародний союз телефонних комунікацій; - Паризька валютна конференція |
| 1873 – 1918: імперіалізм | - зростання товарообміну; - імперіалістична регіоналізація; - інтернаціоналізація банківської сфери; - Включення Японії у світову торгівлю, політику “open door” | - Міжнародна економічна криза 1873 – 1879; - Суперництво країн за гегемонію; - Золотий стандарт | - Паризька угода (1887); - Центральне міжнародне об'єднання профспілок (1902); - Створення судової палати в Гаазі (1899); - Міжпарламентський союз |
| 1919 – 1939: протекціо-нізм | - зростання міжнародного руху капіталів; - активізація міжнародного кредиту; - активне розвитку ТНК; - міжнародні картелі; - крах міжнародної валютної й фінансової систем | - виплата репарацій і міжсоюзницьких боргів; - установлення паритету; - зростання митних ставок; - зниження курсу валют у результаті відповідного суперництва держав; - формування зовнішньої заборгованості та неплатоспроможності країн; - світові економічні кризи | - Версальська конференція; - Ліга Націй (1920); - Міжнародна організація праці (1919); - Банк міжнародних розрахунків (1930); - Конференції з економічних питань: - Брюссель (1920); - Генуя (1922 – золотий стандарт); - Гаага (1930); - Лузана (1932); - Лондон (1933) |
| 1944 – 1956: холодна війна | - зростання світової торгівлі; - прискорена експансія ТНК | - створення безлічі міжнародних спеціалізованих організацій; - конфлікт між Заходом і Сходом | - Бреттон-Вудська конференція (1944); - 1944 – 1945: - МВФ; - Світовий банк; - ООН; - РЕВ (1949); - ОЕСР (1948); - ГАТТ (1948); - Конференція ООН з торгівлі та розвитку (1964) |
| 1957 –1994: інтеграціо-налізм | - Японія порушує правила; - Китай включається у світову торгівлю (1980 – е рр.); - Розпад РЕВ, Східна Європа включається у світову торгівлю; - Нова Європа | - Південно-Східний конфлікт; - Нафтовий шок; - Бреттон-Вудська система; - Трансформація економіки країн – колишніх членів РЕВ; - Криза Європейської валютної системи (1993) | - Створення ЄС (1992); - Угода з вільної торгівлі між США та Канадою (1989); - Внутрішній ринок ЄС ((1992); - договір (1993), APEC, NAFTA |
Уже на початку ХХ ст. австрійський економіст Й. Шумпетер, до речі, початок його педагогічної діяльності пов'язаний з Україною, Чернівцями, формулює теорію економічного розвитку. Учений акцентує увагу на відмінності між економічним зростанням і розвитком. Насамперед, вона полягає в пріоритеті екстенсивного (зростання) або інтенсивного (розвиток) нарощування виробничих сил, ендогенних або екзогенних факторах прогресу.
Особливу актуальність проблема теоретичного обґрунтування економічного розвитку здобуває в п'ятидесяті роки ХХ ст. у зв'язку зі здобуттям незалежності значної кількості країн Азії й Африки. Основні концепції економічного розвитку подано у табл. 1.3.
Однобічний, технократичний підхід до проблеми забезпечення економічної динаміки характеризує більшість концепцій економічного розвитку. Критерієм виділення стадій у висунутій у 1956 р. У. Ростоу Теорії стадій росту служили техніко-економічні характеристики: рівень розвитку техніки, галузева структура господарства, частка виробничого нагромадження в національному доході, структура споживання. Учений виділяє традиційне суспільство, період створення передумов для злету, зліт, рух до зрілості, епоху високого масового споживання, стадію “пошуку якості життя”.
Таблиця 1.3