Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Регулювання торгівлі на міжнародному рівні.
Торговельна політика і проблеми світової торгівлі є об’єктом діяльності багатьох регіональних, галузевих глобально – універсальних інститутів, як міжурядових, та і неурядових.Усі вони створюють систему міжнародних організацій, що здійснюють координацію і багатостороннє регулювання міжнародної торгівлі. Основні напрями діяльності в цій сфері передбачають створення договірно – правової основи торговельно –економічних відносин. Включаючи найважливіші принципи та норми; вироблення домовленостей щодо застосування на національному рівні комплексу торговельно-політичних засобів впливу на міждержавні зв’язки; сприяння досягненню домовленостей і розв’язанню спірних проблем; обмін інформацією і досвідом організації торговельно економічних зв’язків. Провідну роль у регулюванні міжнародної торгівлі відіграє Всесвітня торгова організація, яка була створена на базі Генеральна угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ/ВТО). ГАТТ була підписана у 1947 році 23 – ма країнами, діє з 1948 року. ГАТТ – це багатостороння міжнародна угода, що містить правові норми, на яких базуються торгові відносини між країнами – учасницями. На даний момент ВТО нараховує 125 членів. Метою ГАТТ (ВТО) є забезпечення безпеки міжнародних торгівельних відносин шляхом: 1. ліквідації митних та інших торгівельних обмежень; 2. усунення всіх форм дискримінації в міжнародній торгівлі з метою підвищення рівня життя, забезпечення повної зайнятості; 3. підвищення реальних доходів і попиту, більш ефективного використання сировини, зростання виробництва і торгового обміну. Принципи ГАТТ / ВТО: торгівля без дискримінації; захист за допомогою мита; забезпечення стабільної основи торгівлі; заохочення справедливої конкуренції; усунення кількісних обмежень; проведення консультацій, примирення та врегулювання спорів; визнання регіональних торговельних угод; створення пільгових умов для країн, що розвиваються; особливі норми регулювання для текстилю та одягу. ГАТТ спрямовує свою діяльність проти всіх видів протекціонізму, крім митних тарифів. З метою зниження тарифів, які на початок діяльності ГАТТ у багатьох країнах були занадто високими. Створено систему тарифних переговорів. Переговори починаються на конференціях і продовжуються на раундах багатосторонніх торговельних переговорів. Впливовою організацією у сфері регулювання міжнародної торгівлі є Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), яка створена у 1964 р. ЮНКТАД охоплює практично всі економічні та правові аспекти сучасної міжнародної торгівлі і пов’язані з нею питання економічного розвитку. Основні завдання ЮНКТАД: · сприяння розвитку міжнародної торгівлі; · забезпечення стабільного миру і рівноправного, взаємовигідного, всебічного співробітництва між різними країнами; · вироблення рекомендацій, принципів, організаційно – правових умов і механізмів функціонування сучасних МЕВ; · розгляд широкого кола проблем міжнародної торгівлі сировиною, готовою продукцією. Напівфабрикатами; · розгляд умов торгівлі послугами; · розгляд проблем діяльності ТНК, передачі технологій, розвитку підприємств і інвестицій · регулювання надзвичайно високої зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються.; · боротьба з так званим “новим протекціонізмом” промислово розвинених країн.
Міжнародний торговий центр (МТЦ), створений в 1964 році як спільний допоміжний орган ГАТТ та ООН (остання діє через ЮНКТАД). Центр допомагає країнам, що розвиваються, вирішувати питання розширення експорту, надає інформацію і консультації з питань ринків і методів збуту експортної продукції, допомагає у створенні експортних служб і підготовці відповідних кадрів. Основні пріоритети діяльності МТЦ: · сприяння торгівлі з метою зменшення злиднів, включаючи стимулювання експорту продукції сільських районів; · надання допомоги найменш розвинутим країнам; · розвиток торгового і економічного співробітництва між країнами. Що розвиваються; · участь жінок у розвиткові торгівлі; · розвиток підприємництва в галузі експорту; · врахування екологічних чинників у процесі розвитку експорту; · розвиток людських ресурсів.
|