Мобільні генетичні елементи

Мобільні генетичні елементи - послідовності ДНК, які можуть переміщатися всередині генома.Існує декілька класів мобільних елементів геному, що відрізняються за будовою і способом переміщення: Транспозони, наприклад; Інсерційного елементи; ДНК-транспозони; ретротранспозонів; Плазміди, наприклад, статевий чинник кишкової палички (F-плазміда); Бактеріофаги, наприклад, Mu, інтегруються випадково в ділянки геному; Інтрони другої групи.Хоча мобільні елементи в цілому є «генетичними паразитами», викликаючи мутації в генетичному матеріалі організму господаря і знижуючи його пристосованість за рахунок витрати енергії на реплікацію і синтез білків паразита, вони є важливим механізмом мінливості та обміну генетичним матеріалом між організмами одного виду і різними видами.

Мобільні генетичні елементи (МГЕ), аботранспозони, – це нуклеотидні послідовності, які можуть змінювати свою локалізацію у геномі. Відкриті вони Барбарою МакКлінток у40 х роках минулого століття на кукурудзі.Відтоді їх знайдено в геномах різних організмів. Вони здебільшого становлять значнучастину ДНК еукаріотів, зокрема, майже 45 % геному людини. За різнимипідрахунками це від 3 до 4 млн окремих копійтранспозонів. Значна частина унікальної ДНКтакож походить від древніх копій МГЕ, але вонимутували і вже не розпізнаються як транспозони. Геном людини містить не лише власніМГЕ або їхні фрагменти. Є дані про наявністьВ2 елементів миші, а також фрагментівеукаріотних ретроелементів та бактеріальнихIS елементів у складі мтДНК та мітохондріальноподібних послідовностей у ядерній ДНК. Очевидно, частка МГЕ у геномі людинибільша, ніж прийнято вважати дотепер.

Мобільні елементи відрізняються структурою і особливостями транспозиції, що дозволило поділити їх на дві групи – ДНК транспозони і ретроелементи. ДНК транспозони переміщуються по геному у вигляді ДНК ових копій із використанням різних механізмів.Ретроелементи розмножуються за допомогою своїх РНК ових копій, використовуючи дляцього зворотну транскриптазу. Ретроелементи поділяють на три класи: або довгі дисперговані повтори;

чи короткі дисперговані повтори; або ретровірусоподібні елементи, до яких належать і ендогенні ретровіруси.LINE елементи (довжина 3, 5–8 тис.п.н.)широко розповсюджені у геномах еукаріотівВоникодують два білки – ДНК зв’язувальний білок р40, який, можливо, прискорює асоціацію РНК інтермедіата транспозиції та ДНК мішені інтеграції, і білок, який має ендонуклеазнута зворотнотранскриптазну активність.