Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Вибір турбін і допоміжного обладнання
Турбіни вибираються за потужністю станції (передбаченої завданням). витраті та параметрам пари на теплопостачання. За потужністю турбіни вибирають найбільш потужні, так як вони більш економічні. В крупних і об’єднаних енергосистемах вибірково встановлюються конденсаційні турбогенератори потужністю 200-300 Мвт. На ТЕЦ, в основному, застосовуються турбогенератори потужністю 25-100 Мвт з початковими параметрами пари 130 ата і . Для ізольованих електростанцій агрегати вибираються так, щоб при виході з ладу одного з них, ті що залишились, забезпечували покриття електричних навантажень враховуючи допустиме регулювання споживачем. Конденсатори вибираються за поверхнею охолодження, числу ходів води в них і кратності охолодження на основі відповідних техніко-економічних розрахунків у відповідності з умовами водопостачання електростанцій, а при оборотній системі водопостачання – у відповідності з типом водо охолоджуючого пристрою. Підігрівачі мережевої води вибираються за продуктивністю що визначається тепловим навантаженням. На ТЕЦ резервні підігрівачі мережевої води не встановлюються, загальна парова магістраль з тиском 0, 7-1, 2 ата для мережевих підігрівачів не передбачені. При встановлені на ТЕЦ пікових водо нагрівних котлів пікові нагрівачі мережевої води, як правило. не встановлюються. На блочних електростанціях встановлюються мережеві нагрівачі до першого і другого блоків. Насоси підігрівачів мережевої води поділяються на конденсатні, мережеві і підживлювальні. Конденсатні насоси при наявності пікових нагрівачів вибираються без резерву по максимальній кількості конденсату. При цьому кількість насосів повинна бути не менше двох. Припокритті пікових навантажень водо підігрівними котлами встановлюється резервний конденсаиний насос. Мережеві і підживлювальні насоси вибираються у відповідності з гідравлічним розрахунком і режимом роботи теплових мереж враховуючи літній режим роботи. На ТЕЦ встановлюється резервний мережевий і підживлювальний насоси. Підживлювальні насоси вибираються за продуктивністю. Для електростанцій з спільними живильними трубопроводами сумарна продуктивність всіх електронасосів при встановленні барабанних котлів повинна бути такою, щоб у випадку зупинки одного з насосів, що залишились забезпечили роботу котельні при максимально довгій продуктивності всіх котлів. На теплових електростанціях. що мають зв’язок з енергосистемою, резервні живильні насоси або комбіновані насоси з електро- і трубопроводом не встановлюються. Якщо електростанції не зв’язані з енергосистемою або не працюють паралельно з іншою постійно працюючою електростанцією, то крім насосів з електроприводом повинні бути встановлені два резервних насоси з паровим приводом. Резервні насоси з паровим приводом встановлюються також в якості основних постійно працюючих. В цьому випадку їх кількість і продуктивність повинні відповідати кількості і продуктивності електронасосів. При цьому кількість живильних насосів вибирається з врахуванням можливості використання відпрацьованої турбоприводом пари. Для прямоточних котлів живильні насоси можуть мати електричниц або паровий привід, при цьому сумарна продуктивність насосів повинна забезпечувати не менше 155% максимально довгої продуктивності всіх котлів і у випадку зупинки одного з насосів, ті що залишились повинні забезпечити роботу всіх котлів з максимально довгою продуктивністю. Для електростанцій з блочними схемами на кожен блок встановлюється самостійна група живильних насосів з одним резервним насосом в групі. При цьому продуктивність резервного приймається не менше 50% від необхідної для блоку. Живильні насоси з електроприводом повинні мати регулятор числа обертів. Резервні живильні насоси повинні мати електричний привід. Для блоків з передвключенми турбінами резервні насоси не встановлюються. На блоках потужністю 300 Мвт і більше, а також з турбінами СКР-100 застосовуються робочі живильні насоси з турбоприводом. Сумарна продуктивність деаераторів вибирається за максимальною витратою живильної води. Кількість деаераторів на не блочній станції повинно бути не менше двох. При числі деаераторів, менше числа турбін, повинна бути забезпечена можливість ремонту будь-якого деаератора при ремонті будь-якої приєднаної до нього турбіни. Сумарний запас живильної води в баках основних деаераторів розрахований на 10 хв. Роботи і для ТЕЦ- на 20 хв.; при блоках 300 Мвт цей запас приймається не менше 5 хв. Ємність води в деаератор них баках рівна 85% від їх геометричного об’єму. Запас живильної води в баках без тиску передбачається на 20 хв. У випадку застосування блочних електростанцій без деаераторів (з деаерацією води в конденсаторах турбін) ємність баків деаерованої води перед конденсат ними насосами розрахована на 5-хвилинний запас. Редукційно-охолоджувальні установки, призначені для резервування промислових регульованих вдборів пари, встановлюються по одній для кожного параметра пари продуктивністю, рівною відбору від одної турбіни, незалежно від числа встановлюваних турбін відповідного типу. Редукційно-охолоджувальні установки не встановлюються для резервування обігрівного відбору, якщо при виході з ладу однієї турбіни, інші турбіни, пікові котли і РОУ для пікових мережевих підігрівачів і виробництва можуть забезпечити теплову віддачу на обігрів і гаряче водопостачання не менше 80% від максимальної. Головні паропроводи для не блочних електростанцій виконуються за схемою з перемикаючою перемичкою, секціоновоною засувкою. Перемикаюча перемичка для не блочних електростанцій без проміжкового перегріву пари виконується також і втих випадках, коли всі встановлені котли з’єднуються безпосередньо з турбінами. При тиску пари вище 60 ата котли, турбіни і турбонасоси від працюючої системи відмикаються двома послідовно встановленими запірними органами. Для блочних електростанцій з моноблоками запірні засувки в системі проміжного перегріву встановлюються на кожній нитці по одній засувці і одному фланцевому з’днанню для про глушки. Для не блочних електростанцій всосуюча і напірна магістралі живильних насосів перед прогрівачами високого тиску і напірна живильна магістраль в котельні виконуються одинарними з секціонованими засувками.
|