Наведіть основні фактори, які визначають методику пошукового буріння

Вибір точок закладання пошукових свердловин є дуже відповідальним моментом у геологорозвідувальному процесі на нафту і газ, оскільки тільки пошукове буріння дає однозначну і остаточну відповідь на принципове питання: існують у надрах певної площі промислові поклади нафти (газу) чи ні. А це, в свою чергу, визначає подальший розвиток робіт.

Методика пошукового буріння — це сукупність принципів його прове­дення, систем пошуків, розбурювання, схем розміщення свердловин, їхньої кількості і послідовності буріння, а також порядку випробування перспек­тивних горизонтів.

Основні фактори, які визначають методику пошукового буріння, такі:

а) геологічні умови, а саме:
•тип, форма і розмір пастки;

• співвідношення структурних планів різних комплексів порід;

• особливість колекторів, покришок і продуктивності розрізу;

• тектонічна порушеність;

• можливість існування неструктурних пасток;

• тип очікуваних покладів;

• глибина залягання перспективних горизонтів і фундаменту;

• гідродинамічні;

б) ступінь геологічної висвітлсності досліджуваної нафтогазоносної зо­
ни і положення в ній пошукового об'єкта;

в) ступінь вивченості (підготовленості) пошукового об'єкта;

г) ступінь підтвердження структур;

д) фізико-географічні та організаційно-економічні умови.
Недооцінка хоча б одного із цих факторів може призвести до невиправ­
даних втрат метражу й часу на пошукове буріння.

З погляду на вибір методики нафтогазопошукові об'єкти за складністю геологічної будови поділяють на дві групи: простої і складної будови.

При цьому до пошукових об'єктів простої будови зараховують структу­ри, для яких характерні:

• наявність симетричних антиклінальних складок;

• збіжність структурних планів різних стратиграфічних комплексів;

• наявність надійних реперів у розрізі;

• відсутність диз'юнктивної порушеності;

• відсутність неструктурних пасток;

• незначна мінливість колекторних властивостей продуктивних гори­
зонтів.

Під системою розміщення свердловин розуміють положення точок роз­ташування свердловин на перспективній або нафтогазоносній площі та послідовність їхнього буріння, що забезпечує достовірне й ефективне вирі­шення геологорозвідувальних завдань у конкретних геологічних умовах.

Визначальною умовою для обгрунтування закладання пошукових і роз­відувальних свердловин є вибір «пріоритетної» точки, тобто такої точки па­стки, в якій буріння свердловини дасть змогу однозначно довести наявність скупчення вуглеводнів або оцінити масштаби відкриття, або встановити безперспективність площі щодо нафтогазоносності. «Пріоритетні» точки для різних типів пасток такі:

• склепінні частини;

• ділянки найменш вираженого замикання пастки, що визначають
можливість збереження покладу та його можливу висоту;

• ділянки, прилеглі до зон екранування;

• ділянки глибинного зміщення склепіння складки;

• зони розвитку міжфазових контактів тощо.