Схарактеризуйте системи розміщення розвідувальних свердловин

Кожна із систем розвідки реалізується через певну систему розміщення свердловин, під якою розуміють порядок розташування свердловин на наф­тогазоносній площі і послідовність їхнього буріння, що забезпечує досто­вірне і ефективне вирішення геологорозвідувальних завдань у конкретних геологічних умовах.

Система розміщення свердловин визначається геометричними характе­ристиками мережі свердловин, найважливішими з яких є орієнтування розвідувальних ліній (вертикальних перерізів родовища), а також форма і розміри елементарних площадок (блоків) між ними.

Раціональне розміщення розвідувальних свердловин на родовищах різ­ного типу має велике практичне значення, оскільки мережа свердловин іс­тотно впливає на ефективність проведення розвідувальних робіт.

Завдання вибору системи розміщення свердловин виникає у зв'язку з тим, що особливості геологічної будови і підрахункові параметри покладу, що розвідується, доводиться відновлювати за даними, одержаними в розві­дувальних свердловинах, які розкривають поклад. Дискретність мережі спо­стережень призводить до виникнення похибок у визначенні параметрів по­кладу. При одній і тій же кількості розвідувальних свердловин достовірність оцінки вихідних параметрів тим вища, чим більше система їхнього розмі­щення відповідає особливостям геологічної будови покладу і характеру мін­ливості в просторі основних геолого-промислових параметрів. Тому, розпо­чинаючи вивчення родовища (покладу), слід прагнути такого розташуван­ня свердловин, яке би сприяло якомога кращому вивченню особливостей будови об'єкта.

Під раціональною системою розміщення свердловин слід розуміти таку систему, яка на покладі певного типу забезпечить найбільш швидке одер­жання всіх необхідних параметрів з потрібною надійністю за мінімальних витрат.

Характеризуючи систему розміщення свердловин, насамперед треба ви­значити геометрію і регулярність їхнього розташування на площі покладу.

Із вироблених практикою систем розміщення розвідувальних свердло­вин застосовують:

1) профільну систему, за якої свердловини розташовують на одній (ін­коли ламаній) лінії. Профілі можуть бути одиночними або складати систе­му профілів: а) паралельних, б) таких, що перетинаютьсяпід різними кута­ми; в) радіальних;

2) мережеву систему, коли свердловини розташовані в межах площі в кутах якої-небудь геометричної фігури (трикутника, квадрата, прямокут­ника);

3) кільцеву систему, за якої свердловини розташовують по колу або кількома концентричними колами;

4) систему поодиноких розвідувальних свердловин, коли є необхідність за­класти одну свердловину або дві-три, незалежних одна від одної.

Основними різновидами систем розміщення свердловин під час розвідки є профільна і мережева.

Вибір системи розміщення свердловин в кожному конкретному ви­падку визначається характером будови покладів і мінливістю їхніх власти­востей.

Як видно, система поодиноких свердловин найпростіша. У ході розвід­ки одна система може переходити в іншу, більш складну. Поодинокий про­філь може бути перетворений додатковими свердловинами в систему про­філів, а останні — в мережу. Часто цей перехід від однієї системи до іншої, складнішої, мережі називають згущенням мережі розвідувальних свердло­вин шляхом збільшення кількості свердловин.

Систему розміщення свердловин на профілях застосовують для розвід­ки покладів витягнутої форми (пов'язаних з антикліналями і в деяких ви­падках із зонами стратиграфічної незгідності, літологічного виклинювання, тектонічного екранування та ін.) або ізометричних за формою, але із силь­ною мінливістю властивостей колекторів у різних напрямках. У таких ви­падках профілі орієнтують поперек простягання довгої осі структури або за напрямками найбільшої мінливості властивостей.

Профільна розвідка цих родовищ дає змогу застосовувати значно біль­ші відстані між профілями (тобто за простяганням довгої осі або за напрям­ком найменшої мінливості), ніж між свердловинами в профілях (поперек простягання або за напрямком найбільшої мінливості).

При ущільнювальній системі розвідки спочатку із урахуванням поло­ження пошукової свердловини закладають рідкісні профілі з максимально допустимими відстанями в профілях. У разі потреби згущення мережі про­водиться як бурінням свердловин на наявних профілях, так і закладанням нових профілів.

При повзучій системі профілі закладають послідовно в напрямі вивчення родовища за принципом «від відомого до невідомого» із щільністю, якої потребують умови розвідки окремого покладу.

Розміщення свердловин мережами доцільно проводити для розвідки покладів ізометричної форми із випадковим або ще не виявленим характером мінливості властивостей. В цих умовах мережеві системи, будучи ефективними для оконтурення покладів і уточнення структурного плану, ство рюють найкращі можливості для виявлення закономірностей в мінливості властивостей продуктивних пластів.

Мережеві системи розміщення свердловин іноді складаються із по­чаткової профільної, коли в ході розвідки виясняється однаковий харак­тер мінливості ознак у різних напрямках. Початкова ущільнювальна про­фільна система розвідки об'єкта ізометричної форми може привести до утворення в одному випадку трикутної, в іншому — прямокутної мережі свердловин.

Розміщення свердловин мережами, зокрема трикутною, є найдоціль­нішим при повзучій системі розвідки покладів неструктурного типу, що мають конфігурацію, яка істотно змінюється.

На практиці для розвідки покладів на пологих структурах округлої фор­ми іноді застосовують кільцеву систему, за якою свердловини розміщують послідовними кільцевими рядами навколо свердловини-першовідкривачки на приблизно однакових гіпсометричних позначках базисного продуктив­ного горизонту. Якщо даних щодо контуру нафтоносності не одержано, за­дають нове кільце. При цьому свердловини можна закладати з рівним кроком (інтервалом): а) за висотою покладу; б) за ефективним об'ємом при­родного резервуара. Принцип розташування свердловин за цією системою можна використовувати для вивчення смуги нафтового покладу, в якому передбачається закладання кільцевих рядів експлуатаційних свердловин, а в поєднанні з елементами трикутної системи — для вивчення вузьких наф­тових облямівок. Така система розташування свердловин виправдовує себе в період, коли треба терміново наростити нафтоносну площу.

Проте значна літологічна мінливість і зміна товщин у широких межах потребують закладання порівняно великої кількості свердловин і не забез­печують достовірності геологічних побудов. Окрім того, при цій системі всі розвідувальні свердловини нового кільцевого ряду, закладені нижче за па­дінням пластів від свердловин попереднього ряду, які дали нафту, можуть опинитися за контуром нафтогазоносності. Варіантом кільцевої системи є секторна система розміщення свердловин, коли поклад поділяють на низ­ку секторів, а розвідувальні свердловини розміщують у цих секторах на різ­них абсолютних позначках.

Системи розташування свердловин для розвідки можуть бути такими самими, як і для пошукового буріння (успадкованими), але можуть і відріз­нятися від них залежно від геологічних умов і якості підготовки площ під пошукове буріння. Збіг систем спостерігається, наприклад, при вивченні пластових покладів, приурочених до сильновитягнутих структур. У цих ви­падках і пошукові, і розвідувальні свердловини розміщують на профілях, які взаємно доповнюють розвіданість покладу з урахуванням його мор­фології.

При вивченні літологічно обмежених, рукавоподібних, рифових по­кладів пошукові свердловини для їх виявлення найчастіше розташовують короткими профілями поперек зон простягання колекторів, тоді як розвіду­вальні — мережами (трикутною або квадратною)