Обгрунтуйте методику закладання пошукових і розвідувальних свердловин на багатокупольних структурах

Пошуки на багатокупольних структурах, в яких можуть бути ви­явлені великі пластові поклади з єдиним контуром, здійснюють шля­хом випереджувального буріння свердловин за методом «критичного напрямку» на ділянках, шо визнача­ють ступінь заповнення всієї пастки (рис. 12.1).

Для багатокупольних піднять, що складаються із декількох локальних структур, поклади яких можуть ма­ти єдиний контур, «критичними напрямками» є міжкупольні ділянки (зони «повного заповнення всіх куполів») і можливі ділянки замикання підняття в цілому (зони «максимального заповнення пастки»).

Першу свердловину закладають на найбільш великому і гіпсометрично високому куполі. У разі відкриття нею пластових покладів нафти або газу другу свердловину закладають у сідловині між куполами — у «зоні повного заповнення всіх куполів», з метою вияснення ступеня самостійності відкри­того покладу і його висоти.

Бурінням цієї свердловини виясняють повноту заповнення нафтою і газом не тільки досліджуваного купола, а й інших куполів, що розташовані в межах розкритого цією свердловиною гіпсометричного рівня, а також по­ложення контактів газ—нафта—вода, якщо розкритий пласт насичений не на повну товщину. Якщо пласт у другій свердловині повністю насичений нафтою або газом, подальший обсяг пошукового буріння спрямовують на установлення максимальних запасів, приурочених до цього підняття в цілому.

Третю свердловину задають на ділянці розкриття пастки в межах ізогіпси, що охоплює все підняття — в «зоні максимального заповнення па­стки». Якщо друга свердловина виявиться законтурною (дасть воду), по­дальші пошуки проводять на кожному куполі окремо.