Обгрунтуйте основні положення оптимальної розвідки газових покладів

Особливості розвідки газових покладів пов'язані з фізичними власти­востями газу. Важливу роль при цьому відіграє те, що природний газ відрізняється від нафти і води малою густиною, істотно нижчою в'язкістю і високою пружністю. Ці параметри газу визначають більшу рухливість йо­го в пористих пластах і здатність скупчуватися в найбільш підвищених ча­стинах проникних пластів, оскільки газ може переміщатися через порові канали малого діаметра. Формування газових покладів відбувається не тільки в добре проникних породах, а й у пластах, складених слабкопроникними породами, які не можуть бути колекторами для нафти.

Ці специфічні властивості газу мають важливе значення для розвідки покладів і зумовлюють головні напрями її раціоналізації. Основні положен­ня оптимальної розвідки газових родовищ полягають у такому.

1. Під час розвідки газового покладу немає потреби детально вивчати його на всій площі, тому що:

а)газ із віддалених ділянок покладу просувається до експлуатаційних свердловин з відносно невеликою втратою тиску, що дає змогу закладати експлуатаційні свердловини у найбільш сприятливих і надійних структурних умовах — переважно в склепінних частинах підняття. Таке розташуван­ня свердловин забезпечує тривалу безводну експлуатацію свердловин і об­воднення їх, коли основні запаси газу будуть вилучені;

б)можливість дренування свердловинами, розташованими у склепінній частині структури, всього газового покладу виключає необхідність деталь­ної розвідки її крайових зон, тим більше, що в них міститься незначна ча­стина запасів;

в)приконтурна частина покладу не потребує старанного дослідження, оскільки в процесі розробки газових покладів законтурне заводнення не за­стосовують.

2. Кількість розвідувальних свердловин не має перевищувати кількості свердловин, потрібних для розробки. Це зумовлено тим, що дебіт газових свердловин у кілька разів (у переводі на умовне паливо) перевищує дебіт нафтових, а зі зниженням тиску одночасно дренуються як добре проникні, так і слабопроникні породи. Це дає змогу розробляти газові поклади наба­гато меншою кількістю свердловин, ніж нафтові, і часто для розробки не великих покладів достатньо розвідувальних свердловин. В окремих випад ках кількість розвідувальних свердловин виявляється навіть більшою, ніж потрібно для розробки, і родовище буде перерозвіданим. При цьому бурін­ня зайвих розвідувальних свердловин не тільки здорожує підготовку родо­вища до розробки, а й забирає кошти від пошуків і розвідки нових нафто­газоносних районів.

3. Проектування конструкції розвідувальних свердловин і їх будівницт­во здійснюються з урахуванням подальшої передачі цих свердловин в ек­сплуатацію. Вони відрізняються від нафтових свердловин вищим ступенем герметизації обсадних колон.

Істотна відмінність густин газу і води дає змогу досить надійно без особливих витрат визначати положення контакту газ — вода розрахунковим шляхом без розкриття цих контактів свердловинами.

5. Розвідка і введення в розробку газових родовищ, розташованих поблизу споживачів або діючих магістральних газопроводів, можуть бути прискорені шляхом застосування ДПР. Вона передбачає промисловий ви­добуток газу із продуктивних пошукових і розвідувальних свердловин та ви­переджувальне буріння експлуатаційних свердловин, на які переважно і по­кладається детальна розвідка виявлених покладів.

Оцінка запасів газового покладу може бути здійснена в процесі ДПР або на стадії розробки на основі методу падіння тиску. Отже, відпадає по­треба у детальному вивченні структурних і резервуарних підрахункових па­раметрів (морфологія будови покрівлі і підошви пластів, контуру і площі покладів, положення ГВК, пористість, газонасиченість, ефективні газона сичені товщини тощо). Водночас посилюються вимоги щодо вивчення ре­жимних підрахункових параметрів (пластові тиски і температури, вміст конденсату, тиск і температура початку конденсації, гідро- і п'єзопровід-ність, вміст супутніх компонентів тощо).

7. Використання методу падіння тиску для підрахунку запасів доцільне для невеликих однопокладних родовищ і особливо для покладів із склад­ною будовою колектора, ємнісні властивості якого оцінити об'ємним ме­тодом дуже важко. Разом з тим треба враховувати, що застосування цього методу практично виключається, якщо поклади характеризуються різко ви­раженим водонапірним режимом, а також якщо водоплавний поклад має малу висоту порівняно із загальною товщиною пласта.