Окресліть основні положення та рівні геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

Геолого-економінна оцінка (ГЕО) геологорозвідувальних ро­біт на нафту і газ — це комплексний аналіз результатів геологічного та техніко-економічного вивчення перспек­тивних районів, зон, ділянок, пасток чи відкритих родо­вищ з метою встановлення промислового значення очіку­ваних запасів нафти і газу та показників економічної ефективності довготермінових капітальних вкладень (ін­вестицій), необхідних для реалізації конкретного проекту ГРР на нафту і газ. При цьому геологічне вивчення об'єктів ГРР передбачає визначення їхньої геологічної будови та умов залягання покладів нафти і газу в надрах, а також фазового стану, кількості, якості та фізико-хімічних властивостей вуглеводнів у надрах і на поверхні для обґрунтування проектних рішень щодо способу та систем їх видобування. Під техніко -економічним вивченням родовищ нафти і газу розуміють визначення гірничотехнічних, географо-економічних, соціально-екологічних та інших умов розробки, а також умов реалізації (транспортування) видобутої вуглеводневої сировини. Зазвичай ГЕО проводиться в умовах певної невизначеності геологічної ін­формації, яку потрібно відповідним чином оцінювати, прогнозувати і вра­ховувати.

У структурі ГЕО виділяють дві складові — геологічну й економічну. Геологічною складовою ГЕО є обґрунтування очікуваних геологічних результатів ГРР і розроблення багатоваріантного сценарію проведення по­шуково-розвідувальних робіт і розробки промислових скупчень нафти і газу.

Економічною складовою ГЕО є розрахунки для визначення фінансового результату використання капітальних вкладень у реалізацію вибраного ва­ріанта проведення ГРР.ГЕО проводиться на всіх стадіях ГРР — від регіонального прогнозуван­ня нафтогазоносності до повного вироблення родовищ. Проте основного значення вона набуває безпосередньо перед постановкою пошукового буріння (з метою відкриття промислових скупчень нафти чи газу), після ви­явлення родовища (з метою вирішення питання про доцільність організації на ньому розвідувальних робіт) і перед передачею родовища для промисло­вого освоєння (з метою проектування і будівництва нафтового чи газового промислу). ГЕО підлягають результати ГРР, що вже отримані, і ті, що очі­кують отримати в результаті виконання проектного обсягу конкретних ро­біт. Оцінка здійснюється на підставі матеріалів, поданих у проектах пошу­ково-розвідувальних робіт, або доведеної чи статистичної аналогії і вико­нується з детальністю, що відповідає ступеню геологічної вивченості об'єк­та робіт. Матеріали ГЕО мають бути достатніми для прийняття рішення про економічну доцільність проведення наступної стадії ГРР і визначення по­казників ефективності інвестицій.

ГЕО виконується за замовленнями надрокористувачів і є невід'ємною і складовою частиною проектів ГРР, інвестування яких передбачається за рахунок коштів державного бюджету. Для всіх інших проектів ГРР, які ви­конуються поза державним замовленням, ГЕО можливих результатів і ефективності інвестицій не є обов'язковою і виконується за бажанням і на замовлення інвесторів.

Згідно з нормативними документами, що діють в Україні, залежно від ступенів геологічного й техніко-економічного вивчення та детальності вико­нання ГРР розрізняють три рівні ГЕО: початковий, попередній і детальний.

Початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3) проводиться для обґрун­тування доцільності інвестування пошукових робіт на об'єктах, що підго­товлені до глибокого буріння. ГЕО-3 здійснюється на основі кількісної оцінки перспективних ресурсів вуглеводнів окремих об'єктів ліцензійної ділянки, яка є перспективною для відкриття нових родовищ, та подається у формі техніко-економічних міркувань (ТЕМ) про можливе їх промислове значення. Оцінка економічної ефективності інвестицій у геологорозвіду­вальні роботи і подальше освоєння передбачуваних родовищ нафти і газу обґрунтовується укрупненими техніко-економічними розрахунками на підставі доведеної аналогії з відомими промисловими родовищами.

Попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) проводиться для обґрунту­вання економічної доцільності промислового освоєння відкритого родови­ща (покладу) нафти чи газу та інвестування геологорозвідувальних робіт з його розвідки і підготовки до розробки. ГЕО-2 здійснюється на основі оцінки попередньо розвіданих і розвіданих запасів і оформляється як техніко-економічна доповідь (ТЕД) про доцільність подальшої розвідки, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища (покладу). При цьому оцінка ефективності інвестицій визначається з урахуванням витрат на геологорозвідувальні роботи, видобуток і підготовку вуглеводневої сирови­ни до транспортування. Техніко-економічні показники визначають розра­хунками з використанням конкретних вихідних даних і даних доведеної аналогії.

Детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО-1) проводиться з метою виз­начення рівня економічної ефективності виробничої діяльності нафтогазо­добувного підприємства, створення або реконструкція якого передба­чається, та доцільності інвестування робіт з його облаштування для видо­бутку вуглеводнів. ГЕО-1 здійснюється на основі оцінки розвіданих запасів нафти і газу та подається у вигляді техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) параметрів для їх підрахунку. Детальність техніко-економічних роз­рахунків і надійність фінансових показників ГЕО-1 мають забезпечувати прийняття рішення про інвестування без додаткових досліджень.

Залежно від об'єктів, на яких проводяться ГРР, розрізняють:

1) ГЕО нафтогазоперспективних об'єктів: підготовлених структур, лі­цензійних ділянок, аномалій типу «поклад», виявлених структур;

2) ГЕО родовищ нафти і газу, очікуваних і виявлених.

Геолого-економічна оцінка нафтогазоперспективних об'єктів — це об­грунтування геологічної та економічної доцільності проведення на одному з них пошукового буріння та їх черговості з визначенням можливого про­мислового значення очікуваних скупчень нафти і газу. В процесі ГЕО діля­нок з підготовленими об'єктами проводиться оцінка перспективних ре­сурсів ВВ з метою визначення черговості пошукування та рівня економіч­ної рентабельності ГРР (ГЕО-3 пошукових робіт).

На замовлення інвесторів може також виконуватись оцінка результатів ГРР на ділянках з виявленими перспективними об'єктами, тобто для більш ранньої стадії ГРР, Оцінка здійснюється з метою визначення черговості проведення на цих об'єктах детальних сейсморозвідувальних чи структур­но-пошукових робіт. Для таких об'єктів оцінка результатів ГРР виконується за схемою ГЕО-3.

Геолого-економічна оцінка родовищ нафти і газу — це встановлення їх промислової цінності й економічного ефекту від видобутку сировини на ближню і дальню перспективу (економічна оцінка) на основі визначення кількості та якості запасів нафти і газу, умов їхнього залягання та вилучен­ня (геологічна оцінка). У процесі ГЕО відкритих нафтових і газових родо­вищ визначається економічна доцільність подальшої розвідки й підготовки запасів до промислової розробки. Для родовищ нафти і газу оцінку резуль­татів ГРР виконують за схемою ГЕО-2 і ГЕО-1.

У цілому ГЕО родовищ ґрунтується на комплексному геолого-технолого-економічному аналізі всіх умов освоєння родовища, порівнянні основ­них геолого-економічних показників розробки певного родовища з ана­логічними показниками інших родовищ.

На основі результатів ГЕО родовища запаси покладів (родовищ) зара­ховують до одної із груп: балансових, умовно балансових, забалансових або з невизначеніїм промисловим значенням.

Основними показниками економічної ефективності освоєння об'єкта є: чистий дисконтований дохід, індекс дохідності, внутрішня норма рента­бельності, термін окупності. Ефективність інвестицій визначається як для підприємства (державного чи недержавного), так і для держави, яка отри­мує дохід у вигляді податків і платежів.

ГЕО передбачає розрахунок сукупного економічного ефекту (прибутку) у грошовому виразі, який очікується отримати від видобутку та реалізації запасів вуглеводнів, що планується приростити на конкретному об'єкті ГРР. Одночасно з обгрунтуванням розміру сукупного прибутку визначають інші показники (рівень дохідності, час окупності інвестицій тощо).

При розрахунках враховують гірничо-геологічні умови об'єкта, реальні технічні можливості та фактор часу. Всі вихідні геологічні, вартісні Й еко­номічні дані беруть для одного часового терміну. Для довготермінових про­ектів ГРР за такий термін рекомендовано брати рік початку видобутку про­дукції та її реалізації, тобто рік отримання валового прибутку.

На всіх стадіях ГРР і промислового освоєння прогнозних покладів ура­ховують соціальні чинники та охорону навколишнього середовища, а також можливість наявності як корисних, так і шкідливих компонентів пластових флюїдів, які суттєво можуть вплинути на показники ефективності та стан навколишнього середовиша.

ГЕО проектів ГРР може бути використана для вирішення:

• доцільності проведення подальших регіональних чи пошукових робіт на виявлених або підготовлених до глибокого буріння ділянках і розвіду­вальних робіт на родовищах;

• оптимізаиії процесу підготовки прогнозних і перспективних ресурсів більших ділянок;

• визначення черговості ГРР на об'єктах;

• встановлення розміру можливого сукупного прибутку у грошовому виразі від видобутку та реалізації очікуваних запасів у надрах;

переліку об'єктів ГРР, що найбільш ефективні в економічному аспекті.

Для всіх об'єктів оцінка грунтується на критеріях і показниках кінце­вої економічної ефективності для ланок усього ланцюга використання надп за різними варіантами обсягів робіт, темпів освоєння тощо. Показники і критерії економічної ефективності підлягають визначенню за даними дове­деної аналогії або за розрахунками.

Взагалі ГЕО можна проводити за такими функціонально об'єднаними складовими частинами — модулями:

/ модуль — визначення геологічних показників очікуваних результатів ГРР. При цьому на основі геологічних характеристик об'єкта досліджень і результатів раніше проведених геолого-геофізичних робіт визначають кількість очікуваних розвіданих запасів ВВ родовища і розробляють по-варіантний сценарій проведення проектного пошуково-розвідувального буріння (обсяги, черговість, терміни, витрати).

// модуль — визначення вартості і тривалості ГРР. На цьому етапі обґрунтовують вартісні нормативи, визначають витрати на проведення по­передніх і запроектованих ГРР та розраховують їхню тривалість.

III модуль — прогноз технологічних показників розробки родовищ. На базі очікуваних розвіданих запасів нафти і газу та залежно від режимів покладів розглядають можливі варіанти розробки родовища, визначають можливі
дебіти свердловин, їх кількість, обсяги річного видобутку ВВ тощо.

IV модуль — визначення витрат на розробку родовищ. Розраховують капі­тальні вкладення та експлуатаційні витрати на видобуток і збут нафти і газу.

V модуль — розрахунок показників економічної ефективності інвестицій. Визначають і обґрунтовують майбутній дохід та його розподіл між учасниками: державою, геологорозвідувальним і добувним підприємствами, а та­кож розраховують показники економічної ефективності інвестицій. На основі отриманої інформації розраховують геолого-економічні показники ефективності робіт.