Заняття 27. програмовий зміст:продовжувати ознайомлювати дітей з українсь- кими народними традиціями і звичаями; розширювати

тема. До БаБУсі на гостинУ

програмовий зміст: продовжувати ознайомлювати дітей з українсь- кими народними традиціями і звичаями; розширювати, поповнювати знання про традицію застосування рушника, його призначення, ознаки візерунка і кольору; ознайомити дітей із сопілкою, українською іграш- ковою лялькою-забавлянкою; виробляти навички використання знань народного фольклору на занятті; розвивати пам’ять, увагу, інтерес до на-

родних традицій; виховувати любов, шану до рідного слова, пісні, народно- го фольклору, до України.

матеріал: бабусина скриня, рушники, сопілка лялька-забавлянка з ни-

ток, народний фольклор, бабуся.

Хід заняття

Діти беруться за руки і «змійкою» йдуть до бабусі на гостину і примовляють: Туру-туру-тору!

Їде віз під гору,

А з гори на долину — До бабусі на гостину.

В и х о в а т е л ь. Як гарно у бабусі в кімнаті. А що це в куточку стоїть? Бабусина скриня. Погляньте, скільки тут цікавих речей лежить. Давайте від- криємо і подивимося. (Заходить бабуся.)

Б а б у с я. Ох ви ж мої голуб’ята? Прийшли до мене в гості? Молодці! Д і т и. Добрий день, бабусю!

Б а б у с я. Добрий день, діточки! Хочете подивитися, що в скрині? Га- разд, зараз я вам покажу! Сідайте, любі. (Діти сідають.)

А чи знаєте ви, що скриня була в українців у великій пошані? Сюди скла- дали одяг, рушники, полотно, прикраси, господині зберігали в ній гроші. (Відкриває скриню.) Упізнали, що це? Так, рушник. В Україні, за народною традицією, в кожній хаті повинен бути вишитий рушник. У народі говори- ли: «Хата без рушника, що родина без дітей». Діти, пригадайте, яке призна- чення має вишитий рушник?

Д і т и. На вишитий рушник клали хліб із сіллю і зустрічали гостей; кла- ли немовля, щоб було щасливе; на щастя-долю давала мати рушник, коли виряджала сина в дорогу; у день весілля наречені стають на рушник, щоб життя було щасливим.

Б а б у с я. У чарівну силу рушника вірили, як у доброго чудодія. А звід- ки взятися тій силі, як гадаєте? А сила рушника — в його візерунках, кольо- рах. Ось бачите, на рушнику є такі краєчки, або ще їх називають «вужики»,

«кривульки». Це знак води. А де вода — там життя. «Вужики» ще означають насіння. А ще на рушниках є квадрати, ромби. Це символ сонця або поля. Якщо добре подивитися, можна помітити на всіх рушниках два одинакові кольори. Які це кольори? Так, червоний і чорний. Що означають ці коль- ори? Так, чорний колір — це колір землі-годувальниці. Червоний — любов до рідних, один до одного, або колір калини — улюбленого дерева нашо- го народу.

Це рушник-утирач. Навіщо він, як гадаєте? Чи є у вас рушники-утира- чі! Давайте з дороги умиємося.

Наберу з криниці

Чистої водиці, Буду умиватись.

Буду промовляти:

— Водичко, водичко, Умий моє личко, Щоб щічки горіли, Щоб очка блистіли, Щоб сміявся роток

І кусався зубок.

Б а б у с я. Які гарненькі діти, свіженькі. Ще один рушник, ось він — це стирок. Ним витирали чисто вимитий посуд, стіл, лаву. А ось такі руш- ники вішали в кімнаті над вікнами, дверима, щоб вони оберігали хату від злих очей, від біди. Такі рушники називали «обереги». А хочете і ви вишити собі такі рушники? Тоді ставайте в коло.

народна гра «голочка і ниточка»

Сюди-туди голка,

Сюди-туди нитка,

Як рушник повішу

Хата буде квітка.

Б а б у с я. Які гарні рушники вийшли. Хто який рушник собі вишив? (Діти по черзі відповідають.)

Покладемо їх у скриню. Вам цікаво, що ще є у моїй скрині? (Дістає сопілку.) Що це? Навіщо українці робили сопілки? Так, щоб грати. Хочете заграти?

Діти імітують, наче грають на сопілці і примовляють: Ту-ту-ту! Ту-ту-ту!

Вари кашку круту,

Підливай молочка,

Погодуй козачка.

Б а б у с я. Яка гарна пісня вийшла. А в мене ще щось є у скрині. (Дістає ляльку з ниток.) Що це? З чого вона зроблена? (Відповіді дітей.) Це ляль- ка-забавлянка. Кожен з вас може таку зробити самостійно із ниток, із со- ломи. Як би ви назвали свою ляльку? (Відповіді дітей.) А зараз візьміть свої ляльки на руки, ніби маленьких діточок і поколишіть їх. Що співали діт- кам мами й бабусі, щоб заспокоїти їх, заколисати? (Відповіді дітей.) Колис- кові пісні співали тихенько, ніжним голосом. (Діти співають колискову піс- ню, колишучи ляльок.)

Ді т и

А-а-а, а-а-а,

Ходить зайчик по капусті,

Носить ляльку в білій хустці.

Катя зайчика догнала,

Собі лялечку забрала.

А-а-а, а-а-а.

Б а б у с я. Покладемо своїх ляльок у ліжечка, нехай вони посплять.

підсумок

Б а б у с я. Дітки, та ви ж з дороги зголодніли. Зараз я вас пиріжками при- гощу. Пригощайтесь пиріжечками і мене не забувайте, ще до мене завітайте.