Важливою характеристикою бізнес-процесу є

а) результат;

б) структура;

в) послідовність;

г) витрати.

28. Стабілізація структури управління в межах регулярного менеджменту передбачає (виберіть зайве):

а) зміну організаційної структури підприємства;

б) зміну регламентуючих документів;

в) підтримку постійного штатного розпису організації.

29. Зміни до документаційного забезпечення в управлінні вносяться після:

а) сегментації продуктів (послуг) підприємства;

б) моделювання бізнес-процесів;

в) стабілізації структур управління.

30. Виконання функцій регулярного менеджменту зазвичай покладене на:

а) першого керівника;

б) першого заступника керівника;

в) лінійного керівника;

г) функціонального фахівця.

31. Делегування завдань в організації поділяється на:

а) три рівня;

б) чотири рівня;

в) п’ять рівнів;

г) на стільки рівнів, скільки рівні управління в організації.

32. «Жорстким» делегуванням називають делегування:

а) 1 і 2 рівнів;

б) 1 рівня;

в) 2 і 3 рівня;

г) 3 і 4 рівня.

33. Результатом делегування 1 рівня є розробка (уточнення):

а) Положення про організацію та чіткої структури управління підприємством;

б) Положення про структурний підрозділ;

в) Посадової інструкції;

г) Положення про оплату праці.

34. Результатом делегування 2 рівня є розробка (уточнення):

а) Положення про організацію та чіткої структури управління підприємством;

б) Положення про структурний підрозділ;

в) Посадової інструкції;

г) Положення про оплату праці.

35. Результатом делегування 3 рівня є розробка (уточнення):

а) Положення про організацію та чіткої структури управління підприємством;

б) Положення про структурний підрозділ;

в) Посадової інструкції;

г) Положення про оплату праці.

36. Підхід «зверху-вниз» при визначенні кола постійних завдань співробітнику передбачає використання наступного методу:

а) фактичний опис реально виконуваної роботи силами співробітників, які її виконують;

б) використання анкетування;

в) проведення хронометражу протягом не менш 1-2 тижні;

г) використання керівником універсальних посадових інструкцій.

37. Результатом побудови якої матриці можливо вважати дані для формування компенсаційного пакету на підприємстві (організації)

а) «Відділ-напрямок діяльності (функція)»;

б) «Завдання –фахівці»;

в) ВСG.

38. Використання методу SMART-цілі при делегуванні передбачає:

а) спеціальним чином побудоване чітке формулювання завдання, яке підлягає делегуванню;

б) використання інструментів стратегічного планування;

в) визначення завдання за принципами МВО.

39. Документ, в якому зафіксовано, хто, коли і в яких умовах вирішує ті або інші задачі і хто несе відповідальність за їх виконання називається:

а) регламентом;

б) посадовою інструкцією;

в) положенням про підрозділ.

40. Регламентація здійснюється менеджерами:

а) вищого управлінського рівня;

б) середнього управлінського рівня;

в) низового управлінського рівня.

41. Основою для регламентації є:

а) закони держави в області праці і заробітної плати;

б) побажання засновників;

в) стратегія розвитку підприємства.

42.Чи підлягають регламентації потоки інформації усередині підприємства:

а) підлягають;

б) не підлягають;

в) підлягають, тільки в частині НОТ.

43. Результатом регламентації є:

а) накази і розпорядження;

б) положення, інструкції, організаційні карти;

в) договори, накладні, рахунки.

44. Базою регламентації для посадових інструкцій є:

а) контракт співробітника;

б) набір ділових і особових характеристик;

в) кооперація праці в організації;

г) розподіл праці в організації.

45. Спеціально створений орган управління з певними завданнями, функціями, правами і відповідальністю за конкретну ділянку роботи називається:

а) організаційною структурою;

б) підрозділом;

в) посадою.

46. Організаційно-правовий документ, який регламентує діяльність конкретної структурної одиниці у складі організації називається:

а) статутом;

б) положенням;

в) інструкцією;

г) методикою.

47. Самим значущим в положенні про підрозділ з позиції адміністративного менеджменту є:

а) основні функції;

б) завдання;

в) структура;

г) взаємини з іншими підрозділами;

д) відповідальність.

48. Функціональна матриця як регламентаційний документ встановлює:

а) структуру організації;

б) основні види робіт;

в) персональну відповідальність;

г) особливості взаємодії підрозділів підприємства при рішенні різних управлінських задач;

д) рух документації між підрозділами при рішенні різних управлінських задач.

49. Документограма як регламентаційний документ встановлює:

а) структуру організації;

б) основні види робіт;

в) персональну відповідальність;

г) особливості взаємодії підрозділів підприємства при рішенні різних управлінських задач;

д) рух документації між підрозділами при рішенні різних управлінських задач.

50. Повноваження делегуються:

а) особі;

б) посадовій особі;

в) колективу.

51. Основним недоліком більшості існуючих посадових інструкцій є:

а) їх відсутність;

б) нечіткість завдань;

в) відсутність чітких критеріїв досягнення мети.

52. Робоча інструкція, змінне завдання, правила ТБ, технологічні карти – є основою для регламентації праці:

а) фахівця;

б) керівника;

в) робочого.

53. Контракт, посадова інструкція, плани і графіки виконання робіт – є основою для регламентації праці:

а) фахівця;

б) керівника;

в) робочого.

54. Потреба в координації діяльності виникає в наслідок:

а) розподілу праці;

б) кооперації праці;

в) організації праці;

г) нормування праці

55. На принципах взаємного управління функціонує:

а) високий рівень координації;

б) середній рівень координації;

в) слабкий рівень координації.

56. На принципах «стандартизації» та конкуренції функціонує:

а) високий рівень координації;

б) середній рівень координації;

в) слабкий рівень координації.

57. Ієрархічний тип координації характеризується:

а) високим рівнем координації;

б) середнім рівнем координації;

в) слабким рівнем координації.

58. Горизонтальний тип координації характеризується:

а) високим рівнем координації;

б) середнім рівнем координації;

в) слабким рівнем координації.

59. Вільний тип координації характеризується:

а) високим рівнем координації;

б) середнім рівнем координації;

в) слабким рівнем координації.