Початки науки.

Церковні книги були основою пізнання світу, проте серед допитливих людей виникали різноманітні суперечки, відповіді на які Біблія не давала – Бога слід сприймати вірою чи розумом?

[[Image: Kartaааав.jpg

Карта світу за уявленнями середньовічних учених.

У XI ст. виникає схоластика – (від слова «школа») філософська течія, представники якої прагнули підтвердити релігійні істини за допомогою розуму. Вчені-схоласти часом викликали насмішки своїми розмірковуваннями (наприклад, скільки янголів може поміститися на кінці голки? Чи може Бог стати огірком?) Але своїми вправами вони розвинули логіку. Найвидатніший представник схоластики Фома Аквінський переконував, що істина не лише в текстах Біблії, а і в наукових дослідженнях. Його вчення церква взяла за основу католицького богослов’я, бо він навів докази існування Бога.

Фома Аквінський
Іншим чином намагалися діяти містики, які говорили, що віра пізнається молитвами та роздумами. Ця течія найбільше поширилася у XIV – XV ст., коли Європа потерпала від кризи і люди шукали в Бога захисту. Серед учених, які вивчали природу, найвідоміший Роджер Бекон.

Роджер Бекон

Він був прихильником дослідів (незважаючи на свою належність до францисканського ордену монахів), вивчав математику, фізику, хімію. Церква з невдоволенням спостерігала за його роботами: він, наприклад, хотів скласти мікроскоп і телескоп, говорив, що знає, як побудувати саморухомі кораблі й візки, виготовити машини, які літали б чи рухалися морським дном. Учений пояснив походження веселки. Врешті його звинуватили у чаклунстві й запроторили до темниці. Там він провів 14 років за «зв’язки із дияволом». Значний вплив на подальшу науку здійснили алхіміки, намагаючись перетворити звичайні метали на золото, а також астрологи, які спостерігали за рухом небесних світил, передрікаючи долі людей. Так вони дали поштовх розвитку хімії і астрономії.

Знання географії дійшли до суспільства завдяки подорожі венеціанського купця Марко Поло. Він здійснив подорож до Китаю і Центральної Азії, і описав свою мандрівку.