Господарське право як наука та навчальна дисципліна.

Наука господарського права досліджує історію становлення та розвитку сис­теми правового регулювання й охорони господарських відносин в Україні й за кордоном, виявляє основні тенденції та закономірності, прогалини і колізії у господар­ському законодавстві та напрацьовує рекомендації щодо вдосконалення як правового регулювання, так і правозастосовчої практики, використовуючи різноманітні на­укові методи: аналізу, синтезу, історичний, евристичний, синергетичний, формально-юридичний та порівняльно-правовий, а також інші.

Об’єктом дослідження господарського права як науки є правове забезпечення суспільних відносин у сфері організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами й іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Господарське право як навчальна дисципліна - це сукупність знань і нави­чок правового регулювання господарської діяльності та використання відповід­них правових норм у практиці господарювання при здійсненні професійної юри­дичної діяльності.

Навчальна дисципліна «Господарське право» ґрунтується на надбаннях господарсько-правової науки (щодо історії становлення, правових засобів функціонування господарського права, тенденцій його розвитку та вдоскона­лення тощо), передбачає аналіз і вивчення основних засад правового регулю­вання господарських відносин і практики застосування актів господарського законодавства.

Отже, предметом вивчення господарського права як навчальної дисципліни, що викладаєтьсяу вищих навчальних закладах, є система норм господарського права та законодавства, юридична практика й наукові надбання у цій сфері.

Обсяг і зміст господарського права як навчальної дисципліни залежить від профілю підготовки (для нотаріусів, суддів, слідчих - у загальному вигляді, для юрисконсультів, адвокатів-господарників, суддів господарських судів - макси­мально широко).

Основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рисзабезпечить майбутнім правникам глибинне підґрунтя для збагачення загальної юридичної культури та уможливить розуміння ними сучасної правової системи України.

Метою навчальної дисципліни „Господарське право” є оволодіння комплексними знаннями та формування стійких умінь і практичних навичок щодо використання та застосування норм права, які регулюють відносини у сфері господарювання задля впровадження відповідного належного суспільного господарського порядку в цій галузі.

Складовими мети є:

- освітня (навчальна) – сприяти становленню сучасного висококваліфікованого фахівця-юриста у галузі господарського права;

- розвиваюча – формувати та розвивати правові знання студентів у сфері господарського права, навички самостійного аналізу проблем у галузі господарського права, уміння використовувати отримані знання та застосовувати відповідні навички при оцінці конкретної ситуації та вирішенні завдань у цій галузі;

- виховна – формувати ціннісні орієнтири студентів відповідно до ідеалів гуманізму, демократії, соціальної справедливості, поваги до особистості; виховувати активну громадянську позицію; сприяти усвідомленню ролі та значення юридичної діяльності в розбудові та зміцненні української держави; формувати у майбутніх юристів правову свідомість та правову культуру, професійні та особисті якості; сприяти затвердженню принципу верховенства права у господарських відносинах, гармонічному поєднанню приватно-правових та публічно-правових норм у системі правового регулювання господарської діяльності.

Господарське право має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

Завдання вивчення навчальної дисципліни “Господарське право” передбачають досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки випускника, при якому він повинен знати:

1) на понятійному рівні: основні поняття та категорії господарського права й законодавства;

2) на фундаментальному рівні: основні наукові концепції, теорії тощо, які стосуються розуміння та змісту тих чи інших інститутів господарського права;

3) на практично-творчому рівні: основні методики тлумачення та застосування норм господарського права, а так само основи методології науково-дослідницької діяльності у сфері господарського права.

Успішна навчальна та науково-творча діяльність має характеризуватися наступними рисами: використання усього арсеналу навчальної методології, а також методології наукового пізнання державно-правової дійсності.

При визначенні методологічних засад пізнання вихідними виступили фундаментальні ідеї та досягнення провідних науковців, а також об’єктивні умови та потреби дослідження.

З метою найбільш повного методологічного забезпечення пізнання слід спиратися на такі принципи: сцієнтизм, додатковість, однозначність тлумачення, багатофакторність, кореляція.

Крім того, автори дійшли висновку про необхідність використання ряду наукових підходів: ціннісно-орієнтаційного, науково-пізнавального, системно-структурного, структурно-функціонального, багатоаспектного, комплексного.

Методи пізнання поділяються на філософські, загальнонаукові та спеціально-наукові.

Серед філософських методів слід виділити діалектику та синергетику. Загальнонаукові методи репрезентуютьаналіз і синтез, індукція й дедукція та ін.

Серед методів спеціальних наук виокремлюються статистичні, соціологічні, математичні, кібернетичні тощо. Власне, спеціальні правові методи, як одні з найважливіших, об’єдналися довкола формально-юридичного та порівняльно-правового. Застосування першого з них надає можливість визначити певні правові поняття, охарактеризувати їхні ознаки, провести наукову класифікацію та систематизацію, тлумачити окремі положення тощо. Використання другого дозволяє зіставити різні елементи права - певні принципи та норми, закріплені державою, а також правовідносини, порівняти їх зміст та сутність і т. д.

Активне застосування такого методологічного комплексу навчально-наукового пізнання набуває неабиякого значення для усвідомлення співвідношення парадигми, принципів, інститутів та норм українського права і права зарубіжних країн; критичного ставлення до доктринальних й нормативних положень; творчого характеру засвоєння, а рівно і продукування нових знань з дисципліни. Формуванню таких рис сприятиме ознайомлення і дослідження актуальних та дискусійних питань господарського права, зокрема, проблем, пов’язаних із новелізацією вітчизняного законодавства, його інтеграції в загальнонаціональну правову систему, а також уніфікації у світлі європейської та всесвітньої інтеграції.

Структура навчальної дисципліни „Господарське право” складається із загальної та особливої частин.

Загальна частина включає теми: „Господарське право та законодавство”, „Правове регулювання державного впливу на господарську діяльність”, „Юридичні засади обмеження монополізму й захисту від недобросовісної конкуренції”, „Загальна характеристика суб`єктів господарювання”, „Правовий статус окремих видів суб’єктів господарювання”, „Майнова основа господарювання”, „Господарські зобов’язання”, „Господарський договір”, „Відповідальність суб’єктів господарювання”, „Правове регулювання банкрутства”.

До особливої частини входять теми: „Правове регулювання господарсько-торговельної діяльності”, „Правове регулювання фінансової діяльності”, „Особливості правового регулювання окремих видів господарських відносин”, „Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності”, „Захист прав суб’єктів господарювання”.

У цілому, навчальна дисципліна „Господарське право” має міждисциплінарні зв’язки з такими навчальними дисциплінами як, „Цивільне право”, „Правові основи підприємницької діяльності”, „Господарський процес” тощо.

Висновки з 4 питання.

Наука господарського права досліджує історію становлення та розвитку сис­теми правового регулювання й охорони господарських відносин в Україні й за кордоном, виявляє основні тенденції та закономірності, прогалини і колізії у господар­ському законодавстві та напрацьовує рекомендації щодо вдосконалення як правового регулювання, так і правозастосовчої практики. Навчальна дисципліна «Господарське право» ґрунтується на надбаннях господарсько-правової науки (щодо історії становлення, правових засобів функціонування господарського права, тенденцій його розвитку та вдоскона­лення тощо), передбачає аналіз і вивчення основних засад правового регулю­вання господарських відносин і практики застосування актів господарського законодавства.