Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Методи аналізу ГР. та їхній інструментарій
Метод ек.аналізу –це загальний підхід до вивчення ек. явищ в роботі під-ва. Метод ек.аналізу харак-ся системою прийомів і принципів вивчення ек.явищ. Метод ек.аналізу – це сукупність прийомів і способів вивчення госп-х явищ, д-сті під-ва за допомогою яких показники розкладають на складові частини, порівнюють їх, визначають ступінь впливу складових частин на узагальнюючий показник і за підсумком проведених досліджень узагальнюють результати. В процесі аналізу використ. такі методи: - метод порівняння - індексний метод - балансовий метод - метод ланцюгових підстановок - графічний метод - факторний аналіз - матричні методи Найбільш використовуваними матем. методами аналізу ГР є: - метод елементарниї математики - класичні методи матем.аналізу - статистичні методи - ек. методи - методи матем. Програмування - методи дослідження операцій - методи ек. кібернетики Усі ек.матем. методи поділ. на 2 групи: 1) оптимізаційні (рішення за заданим критерієм) 2) не оптимізаційні (рішення без критерію оптимальності) За ознакою отримання точного рішення всі матем.методи поділ. на: 1) точні( за критерієм чи без нього одержують одне рішення) 2) наближені (на основі стохастичної інформації) Перелік задач ек.аналізу, які використ. в процесі обґрунтування ГР із застосуванням економіко-математичних методів: 1) підвищення науково-економічної обґрунтованості бізнес-планів і нормативів (в процесі їх розробки); 2) об’єктивне та всебічне дослідження виконання бізнес-планів і дотримання нормативів (за даними обліку і звітності); 3) визначення економічної ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів (окремо і в сукупності); 4) контроль за здійсненням вимог комерційного розрахунку (у його повній та незавершеній формі); 5) виявлення та вимірювання внутрішніх резервів (на усіх стадіях виробничого процесу); 6) випробування оптимальності управлінських рішень (на всіх сходинках ієрархічної драбини). 7) виконання плану в-ва і реалізації продукції 8)рівень якості товарів 9)забезпеченість ресурсів 10)організаційно-технічний рівень виробництва Інструментарій методів аналізу (прийоми аналізу): - зведення (синтезування результату впливу різних факторів на узагальнювальний показник виробничо-господарської діяльності підприємства) та групування (виділення, за певними ознаками, характерних груп серед явищ, які вивчаються; розрізняють: структурні (за продуктивністю, рівнем механізації, структурою продукції) та аналітичні (з двох взаємопов’язаних показників один розглядається як фактор впливу, а інший — як наслідок цього впливу); прості (за однією ознакою) та комбінаційні (за декількома ознаками); - абсолютні (характеризують розміри економічних явищ показників; використовуються як база для розрахунку середніх та відносних величин) та відносні величини (використовуються для аналізу динаміки явищ, зміни показника, явища у часі; відображають рівень виконання планових завдань, дотримання норм, терміни зростання, структуру, питому вагу); - середні величини (використовуються для узагальненої характеристики масових, якісно однорiдних економічних явищ, показників, процесів; види: середні арифметичні, середні геометричні, середньозважені, мода); - динамічні ряди (відображають зміну значень показників у часі); - суцільні (вивчають усю сукупність явищ, що характеризує конкретний напрям виробничо-господарської діяльності підприємства) та вибіркові (передбачають вивчення господарської діяльності підприємства на основі типових представників сукупності явищ, процесів, наприклад, на основі методів теорії ймовірності) дослідження; - деталізація (розкладання узагальнювального (кінцевого) показника на окремі частини для визначення впливу кожної з них) та узагальнення (визначення зв’язку між частинами цілого та їх впливу на загальні результати).
|