Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характері риси вивчення історичних фактів.

Слово «факт» походить від латинського «зроблене, те, що відбу­лося». В науці, зокрема історичній, факт - це дійсна, не вигадана подія; дійсне явище; Кожен історичний факт є неповторним, його не можна відтво­рити. У цьому специфіка історичного знання. У процесі пізнання історії факти є цінними не тільки самі по собі, вони необхідні для виявлення і визначення історичних зв'язків для їх узагальнення і засвоєння у системі. Узагальнення і систематизація фактів - це інструмент пізнання історії. Історичною наукою виявлено колосальну чисельність фактів, визначені їх час і місце здійснення. Конкретні дрібні факти минулого систематизовані, згруповані у значні історичні події, явища і цілісні історичні процеси. У повсякденному спілкуванні слова «факт», «подія», «явище» час­то виступають синонімами. Проте з методичної точки зору вони розмежовуються: - факт - подія - одинична, неповторна, оригінальна, жорстко ло­калізована в часі та просторі дійсність (пригода), де бере участь певне коло осіб. Наприклад: Марафонська битва 490 р. до н. е.; Берестейсь­ка унія 1596 р.; створення Української Центральної Ради в березні 1917 р. та ін.;

- факт-явише - фрагмент реальності з типовими, характерними ознаками, притаманними певному історичному періоду або декільком країнам на певному етапі історичного розвитку. Наприклад: посилен­ня впливу католицької церкви у країнах Західної Європи у середні віки; Реформація в Європі; виникнення українського козацтва тощо; - факт-процес (послідовна зміна станів або явищ, яка відбувається закономірним порядком, хід розвитку чого-небудь) - це сукупність явищ більш високого ступеню узагальненості. Наприклад: виникнен­ня міст-держав у Єгипті наприкінці ІУ-ПІ тис. до н. е.; поява і розселення людей на території України; Велике переселення народів тощо. За складом історичні факти можуть бути поділені на елементарні, прості й складні. У цьому випадку факти-процеси або факти-явища розглядаються як сукупність (цілісність) взаємопов'язаних фактів-по-дій, кожен з яких, у свою чергу, можна розкласти на ще більш дрібні і самостійні складові. Наприклад, такий складний факт-явище, як Вели­ка Вітчизняна війна, є сукупністю відносно простих фактів-подій, се­ред яких оборона Одеси, Севастополя, визволення Києва, Карпатсько-Ужгородська операція тощо. У свою чергу кожен із цих простих фактів складається з дрібніших, елементарних.

Ці три групи фактів входять у число простих і елементарних, на які можна розкласти складні з метою більш глибокого і чіткого засвоєння їх школярами. Відносно прості історичні факти вивчаються в образ­ній формі без попереднього розчленовування на складові частини.

існує ще одна суто педагогічна типологія історичних фактів. Це головні та неголовні факти. Головними вважаються ті фак­ти, які: 1) вплинули на розвиток суспільства, залишили значний слід у суспільному житті; 2) маючи об'єктивно велике історичне значення, передають основний фактологічний зміст історичної епохи, періоду; 3) у своєму змісті і зв'язках містять важливі теоретичні відомості, не­обхідні для формування у школярів історичних понять, світоглядних ідей, власної думки з приводу минулого; 4) відрізняються яскравістю, образністю, емоційністю і здатні залишити в душах учнів глибокий моральний слід, викликати особисте співпереживання, міцно закріпитись у пам'яті. Головні факти відбираються авторами підручників, програм як обов'язкові для засвоєння і підлягають Неголовні історичні факти не вирізняються ані оригінальністю, ані яскравістю чи великим теоретичним потенціалом, що притаманні головним. Але вони необхідні в змісті навчального історичного матері­алу для локалізації головних фактів у просторі і часі, їхньої кількісної характеристики, для встановлення хронологічних зв'язків між основ­ними подіями й тлумачення їх. Відповідно до неголовних історичних фактів відносяться: - історико-статистичні дані; - хронологічні відомості; - картографічні й інші відомості; - динамічні і відносні статичні факти, які не мають великого зна­чення для розуміння й оцінки минулого.