Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






поетеса Анна Ахматова письменник - сатирик Михайло Зощенко композитор Костянтин Данькевич






«Ждановщина» розпочалася з Постанов ЦК ВКП(б) стосовно тих чи інших літературно-мистецьких творів (див. таблицю):

Серпень 1946 року – Постанова про журнали «Звезда» і «Ленинград» Критика була спрямована проти творів А.Ахматової і М.Зощенка. Сповіщалося, що поетеса Анна Ахматова пише «пусті, песимістичні твори, що чужі нашому народові», а прозаїк Михайло Зощенко – «аполітичні, грубі, безідейні твори, що дезорієнтують нашу молодь». Цих авторів перестали друкувати.
Вересень 1946 року – Постанова про кінофільм «Велике життя – 2 серія» Критика спрямована проти 2 частини фільму, де було показано відновлення Донбасу під кінець війни. Основні звинувачення: «недостатньо показано розмах відбудови усього Донбасу, герої фільму показані відсталими, малокультурними людьми, з низькими моральними якостями». Фільм було заборонено. Також критиці піддано 2 частину фільму «Іван Грозний» за невірне тлумачення образу царя.
1946 рік – прийнято цілий ряд Постанов: «Про журнал сатири і гумору «Перець»; «Про журнал «Вітчизна»; «Про репертуар драматичних театрів УРСР» тощо Усі ці Постанови супроводжувалися чисельними критичними статтями в газетах і журналах, зборами митців, «проробками» письменників, артистів, художників. Наприклад, про журнал «Вітчизна» було сказано, що редакція його допускала публікацію творів буржуазно-націоналістичного характеру, що пропагандують антинародність, аполітичність, міщанські погляди на життя. Репресій не проводилося, але авторів не друкували, звільняли з роботи, накладали стягнення, критикували в пресі тощо.
Лютий 1948 року – Постанова «Про оперу В.Мураделі» «Велика дружба» Цей музичний твір критикували за «формалізм у музиці», використання чужих музичних засобів, що різко відрізняються від традицій народної російської музики, а також за розпалювання ворожнечі між народами Північного Кавказу. До 50-х років оперу було заборонено.
Жовтень 1951 року - засудження у пресі опери К.Данькевича «Богдан Хмельницький» В першу чергу критикували авторів лібрето до опери О.Корнійчука і В.Василевську, за те, що вони «недостатньо показали прогресивну роль» царя Росії у долі України, що була врятована від панської Польщі; що у лібрето мало народних героїв. К.Данькевич отримав звинувачення за надмірне захоплення американською музикою. У 1958 році уряд визнав критику опери несправедливої і її постановка була відновлена.

Критика творів українських письменників

У березні 1947 року на Україну 1 секретарем КП(б)У був направлений вірний сталінський поплічник Лазар Каганович. Літературний критик Стебун звернувся до нього зі скаргою про важку ситуацію, що склалася у Спілці письменників України.

Сцени з опери К.Данькевича «Богдан Хмельницький»

У вересні 1947 року відбувається Пленум Спілки письменників УРСР, на якому звинувачували письменника Івана Сенченка, як послідовника М.Хвильового, у ворожому ставленні до радянської влади(у творах Сенченка «Його покоління», «Кінчався вересень 1941 року»), критикували редакційну колегію журналу «Дніпро» (в особі Андрія Малишка), а також твори П.Панча, І.Неходи, В. Сосюри, М.Рильського, Ю.Яновського інших.

Іван Сенченко Юрій Яновський Володимир Сосюра Максим Рильський

Найбільш гострій, розгромній критиці з 1946 по 1951 рік були піддані твори наступних українських авторів(див. таблицю):

Автор, твір Суть критики
Олександр Довженко кіноповість «Україна в огні» Звинувачували автора у «буржуазному націоналізмі». У повісті показані героями повісті лише українці («Де дружба народів СРСР?»), крім того в повісті зовсім не має слів про радянську владу й про Й.Сталіна. Сцени повісті занадто песимістичні і трагічні тощо.
Остап Вишня Збірка оповідань «Мисливські усмішки» В газеті «Правда» з’явилися звинувачення у відході письменника від реальності, у аполітичності, нехтуванні радянською ідеологією, у «політичних помилках». Книга названа «шкідливою, ідейно порочною».
Максим Рильський Поема «Я – син країни Рад»; збірки «Вірність», «Чаша дружби» Поему «Я – син країни Рад» звинувачували у «націоналізмі», «петлюрівщині», що немовби навіть у самій назві твору є натяк на прославлення буржуазної Центральної Ради. В інших віршах вбачали помилки «буржуазно-націоналістичного характеру». М.Рильського критикував особисто І секретар ЦК КП(б)У Л.Каганович. Письменник мало не був виключений з партії, від арешту його врятував М.Хрущов.
Юрій Яновський Роман «Жива вода»(«Мир») Книгу звинувачували у тому, що вона невірно показує післявоєнне село, його відновлення. «Ваша книга переповнена інвалідами, навіщо ви любуєтесь людським нещастям?». «Село – голе і босе, а місто одягнене, чому ви протиставляєте місто – селу». «Весняний десант птахів з-за моря» - це езопова мова? Чиїх парашутистів з-за моря ви чекаєте?». Яновський був змушений переробити роман, він вийшов під назвою «Мир». Від арешту Яновського врятував М.Хрущов.
Володимир Сосюра Вірш «Любіть Україну» Критики вірша писали: «Яку Україну оспівує Сосюра? Під такою «творчістю» підпишеться і Петлюра…». Щоб відмести від себе звинувачення у націоналізмі, Сосюра у 1951 році був змушений у листі в газету «Правда» покаятися. Вірш було «реабілітовано» лише у 1956 році, після ХХ з’їзду КПРС.

Українську літературу від повного розгрому врятувало лише повернення у грудні 1947 року Микити Хрущова на посаду І секретаря ЦК КП(б)У (замість Л.Кагановича). Хрущов хоч і не мав можливості повністю припинити огульну критику літераторів, але пом’якшив її. У задушливій атмосфері тотальної несвободи митці були змушені створювати апологетичні, славословні твори, що були віддалені від реалій життя.

Олесь Гончар і Олександр Довженко Поет А.Малишко і композитор П.Майборода

5. Окремі досягнення в галузі літератури і мистецтва у 40-50-х роках

Післявоєнна проза і поезія

Центральними темами основної маси творів мистецтва стали проблеми людини та її виробничої діяльності, боротьби за мир у світі, за солідарність трудящих світу у протистоянні паліям війни. Частину творів було присвячено подвигу радянських воїнів. Хоч радянські письменники були вимушені працювати у вузьких рамках «соцреалізму», їм вдалося створити ряд яскравих творів.

В творах Олеся Гончара поєднувалися ліризм, романтична піднесеність з глибоким реалізмом. В повісті «Земля гуде»(1947) розповідається про подвиги полтавських комсомольців – підпільників у роки Великої Вітчизняної війни, зокрема героїні Лялі Убийвовк.

У трилогії «Прапороносці»(1949) Олесь Гончар показав шляхетність, мужність і героїзм радянських воїнів, що визволили Європу від фашизму.

Життєві, епічні твори писав Михайло Стельмах. Він розпочав роман – епопею «Велика рідня», опублікувавши І частину «На нашій землі»(1947).

Продовжував творчу працю Юрій Яновський. Він переробив повість «Жива вода» у роман «Мир»(1956), де показав труднощі відновлення українського села у післявоєнний час. Долю людей у окупованій фашистами Україні описують його короткі новели, що ввійшли у цикл «Київські оповідання»(1949).

Михайло Стельмах Юрій Збанацький Остап Вишня

У післявоєнний період Олександр Довженко пише найчарівніший свій поетичний твір «Зачарована Десна»(1945; 1956), створює ряд оповідань, кіноповісті «Повість полум’яних літ», «Поема про море».

Попри усі «жданівські» заборони розвиваються сатира і гумор.

У чудову збірку Остапа Вишні «Зенітка»(1947) ввійшло відоме оповідання і ряд нових гумористичних творів. Проти пережитків приватно-власницької психології і моралі спрямовані книги Остапа Вишні «Самостійна дірка»(1945), «Вишневі усмішки»(1950).

Після війни на літературну ниву виходять й молоді прозаїки: Василь Кучер (роман «Чорноморці»), Юрій Збанацький (повість «Таємниця Соколиного бору»), Юрій Дольд-Михайлик (пригодницький роман «І один у полі воїн»).

Яскраво була представлена в українській літературі й історична проза: Натан Рибак «Переяславська Рада», Антон Хижняк «Данило Галицький», Юрій Мушкетик «Семен Палій», Петро Панч «Гомоніла Україна» інші.

Український поет Володимир Сосюра створив збірку «Щоб сади шуміли»(1947), удостоєну Сталінської премії І ступені (дивно, що з цієї збірки критикувався лише один вірш «Любіть Україну»). Також поет представив читачеві нові збірки «Зелений світ»(1949), «За мир»(1953).

Поет-новатор Павло Тичина у своїх віршах «Живи, живи, красуйся»(1948), «І рости і діяти»(1949) використовував поетичні багатства народної пісні. Не дивно, що ряд його віршів було покладено на музику. Поет також виконував нелегку місію міністра освіти УРСР, голови Верховної Ради УРСР.

Поет Андрій Малишко публікує фронтові поеми і вірші «Прометей» (Державна премія 1947 року), «Сини», Марія», «Ярославна». У збірці «За синім морем» (Державна премія 1951 року) поет показує свої враження від поїздки до США, критикує капіталістичну дійсність. Його поезія романтично збагачена, музична, перекладена багатьма мовами світу.

Непростий творчий і життєвий шлях пройшов Максим Рильський. Його післявоєнні збірки «Вірність»(1947), «Чаша дружби»(1946) безпідставно критикувались, у віршах вбачали помилки «буржуазно-націоналістичного характеру». Але його перекладацька діяльність була гідно оцінена. За переклад «Пана Тадеуша» А.Міцкевича він отримує Сталінську премію. Відомі його переклади творів В.Гюго, В.Шекспіра, О.Пушкіна, Вольтера, М.Гоголя, М.Некрасова, інших.

Тетяна Яблонська «Хліб» Тетяна і Олена Яблонські

Театр, музика і живопис

Незважаючи на усі заборони, традиційно на високому рівні залишався театр. Більше п’єс ставилося на сучасну і воєнну тематику, також були вистави історичного характеру. Видатними майстрами сцени були Н.Ужвій, Г.Юра, М.Литвиненко-Вольгемут, В.Козак. Популярними стали п’єси Ю.Яновського - «Дочка прокурора», О.Корнійчука - «Калиновий гай», «Макар Діброва», Я.Галана – «Під золотим орлом». Українці полюбили опери «Молода гвардія» Ю.Мейтуса, «Б.Хмельницький» К. Данькевича, «Червона калина»О.Рябова, балет М.Скорульського «Лісова пісня». З новими творами виступили також композитори Платон і Георгій Майбороди, Л.Ревуцький, О.Штогаренко. Виконувалося багато помпезних хорових патріотичних творів.

Всесвітньовідомим став знаменитий співак оперної сцени, з унікальним, сильним голосом Борис Гмиря. Серед живописців перш за все своїми унікальними роботами виділяється молода Тетяна Яблонська, у якої з студентських років було вже чимало виставок у багатьох містах СРСР і Європи. Найвідомішим полотном став «Хліб»(1949). Але картина «Перед стартом»(1947) була піддана критиці «за формалізм». Кінематограф

Після війни коштів на кіно виділялося замало, тому кількість фільмів скоротилася. Ті, що були у виробництві, як правило були воєнно-патріотичної, історико-революційної та історично-біографічної тематики. Знімалися й фільми на виробничу тематику, соціально-побутові комедії. Частина українських режисерів працювали на кіностудіях союзних республік СРСР та на «Мосфільмі». У ВДІКу викладав знаменитий Олександр Довженко. Серед його учнів були в майбутньому відомі режисери С.Параджанов, С.Бондарчук, Є.Матвєєв, О.Алов. Сценарії «Тарас Бульба», «Україна в огні» Довженку так і не вдалося поставити. Добився лише постановки кольорового фільму «Життя у цвіту» («Мічурін»), про відомого біолога – експериментатора.

«Мічурін» «Поема про море» «Подвиг розвідника»

На початку 50-х років О.Довженко став працювати над фільмом «Поема про море», присвяченому будівництву гідроелектростанції у Каховці. Але режисеру не судилося його закінчити. Фільм завершила дружина Довженка – кінорежисер Юлія Солнцева.

На жаль, переважна більшість кінокартин УРСР були слабкими у художньому плані. Але серед кращих були:

· «Подвиг розвідника» (режисер Б.Барнет, в головній ролі П.Кадочников – цей пригодницький фільм добився рекордних результатів у прокаті, отримав Державну премію СРСР 1948 року);

· «Дорогою ціною» (режисер М.Донський, за повістю М.Коцюбинського, отримав престижні премії на МКФ, глядацький успіх);

· «Педагогічна поема» (режисер О.Маслюков, про долю молодих людей 20 –х років, головну роль зіграв актор Г.Юматов);

· «Третій удар» (режисер І.Савченко, про народну боротьбу проти фашистських загарбників);

· «Тарас Шевченко» (режисер І.Савченко, головну роль виконав С.Бондарчук, фільм отримав Сталінську премію 1951 року);

· «Весна на Зарічній вулиці» (режисер М.Хуцієв, комедійна стрічка про відносини молодих, в головній ролі М. Рибников).

«Дорогою ціною» «Тарас Шевченко» «Педагогічна поема»

Також помітними фільмами стали «Киянка», «В степах України» Т.Левчука, «Украдене щастя» І. Шмарука, «У мирні дні» В.Брауна. З-за нестачі коштів інколи знімали фільми-вистави («Назар Стодоля», «Мартин Боруля», інші).

Досягнення культури 40-50-х років мали дуже суперечливий характер. Тотальний контроль партійних органів, грубе адміністрування, суб’єктивні оцінки «вождя народів», зневажливе ставлення до справжнього таланту, усілякі заборони не могли не загальмувати розвиток культури і науки. В атмосфері культу особи примітивізувалися й перекручувалися завдання літератури і мистецтва, спотворювався соціалістичний ідеал, гуманістичні цінності.

Але попри усі заборони, талановите мистецтво, література, наукові досягнення все ж пробивали собі дорогу. Було написано ряд творів, які можна віднести до кращих в українській культурі. Були відновлені школи, університети, інститути, спец заклади. Кожен міг безкоштовно здобути освіту. В УРСР сформувалася своя наукова і художня інтелігенція – носій національної культури, що розгорне свою творчу діяльність у 60-х роках ХХ століття.

Післямова

З 1939 по1953 рік Україна переживала дуже важкий період в своїй історії. В Європі посилювався фашизм і спалахнула Друга Світова війна. Радянський Союз, у складі якого перебувала Україна проводив дуже суперечливу зовнішню політику. ЇЇ можна оцінювати по – різному. Але беззаперечним є той факт, що внаслідок цієї політики український народ опинився в рамках однієї держави, був зібраний воєдино. Була приєднана Західна Україна, розпочалася радянізація.

Найважчі випробування для українського народу настали з початком Великої Вітчизняної війни. Віроломний напад ворога, всупереч домовленостям 1939 року, призвів до окупації усієї республіки. Незважаючи на тимчасовий успіх Німеччини та її сателітів, українці хоробро опиралися ворогу. Назавжди в пам'ять народну ввійдуть хоробрі захисники Києва, Одеси, Севастополя, Дніпропетровська та інших міст. В жодній країні Європи фашисти не мали такого опору і таких втрат власних бійців. Згодом фронт в тилу ворога розгорнули радянські партизани і підпільники, з часом – бійці національно-патріотичних формувань. В Україні діяло 60 партизанських з’єднань, близько 2 тисяч загонів і бойових груп. В лавах захисників України та її визволителів були представники понад 60 національностей.

Окупанти жорстоко понівечили і розтерзали Україну. Загинуло 8 мільйонів людей: 2, 5 млн. у боях і 5, 5 млн. цивільних осіб і військовополонених. Якщо додати померлих від хвороб, депортованих і «мобілізованих» у рейх, то це буде велика цифра-14, 5 млн. людей. На думку фахівців, жодна країна Європи не зазнала такого руйнування міст, промисловості, с/г угідь, загибелі скількох людей. Спалено, зруйновано 714 міст, 30 тисяч сел. Знищено близько 17 тисяч підприємств, 28 тисяч колгоспів, 18 тисяч лікувальних і 33 тисячі навчальних і наукових закладів. Вкрай важким було становище сільського господарства. Загальна кількість збитків державі УРСР – 1, 2 трлн. карбованців.

Почалася героїчна відбудова республіки, що ускладнювалася засухою, голодом та не завжди сприятливою міжнародною обстановкою. Вже до початку 50- х років промисловий потенціал, сільське господарство були відновлені, запрацювали на повну потужність. Але населення ще залишалося бідним і безправним, особливо селяни. Становище ускладнила нова хвиля сталінських репресій та політика всіляких заборон, що здійснювалася відносно діячів науки, культури і мистецтва.

5 березня 1953 року помре Йосип Сталін. З його смертю закінчиться епоха тоталітаризму і репресій. Почнеться епоха певної лібералізації життя та реформ – «Відлига». Багато в чому ці переміни будуть пов’язані з іменем Микити Хрущова, в минулому І секретаря ЦК КПУ, якого у вересні 1953 року було обрано І секретарем ЦК КПРС. На ХХ з’їзді КПРС у 1956 році буде нещадно розвінчано культ особи Сталіна і намічено цілий ряд прогресивних реформ. Будуть закриті табори для політичних в’язнів, розпочнеться реабілітація невиннозасуджених за часів сталінського режиму. Колгоспники отримають паспорти і стануть рівноправними громадянами. Будуть підвищені зарплати, пенсії, розпочнеться житлове будівництво. Розпочнуться реформи в економіці, зрушення в суспільному, культурному житті, що призведуть до появи «шістдесятництва». Але це вже буде інша епоха.

_____________________________________________________________

 

Історія України

 

 

збірник завдань за програмою 11 класу

 

 

І тематичний блок

Тема 1. Україна під час Другої Світової війни

Лекція 1. Радянсько-німецькі договори і західноукраїнські землі

Опитування

Час: 20 хвилин

Запитання і завдання

 

1. Проаналізуйте міжнародну ситуацію, що склалася у 30-х роках ХХ століття. Що підштовхнуло СРСР до переговорів з Німеччиною?

2. Охарактеризуйте радянсько-німецький пакт 23 серпня 1939 року. Яка доля спіткала західноукраїнські землі?

3. Коли Червона Армія ввійшла на Західну Україну? Яка була реакція місцевого населення? Чому?

4. Якими були умови і наслідки Договору «Про дружбу і державний кордон»? Оцініть загальні наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 року.

5. Які рішення прийняли Народні Збори Західної України та ІІІ сесія Верховної Ради УРСР? Чи було рішення останньої у достатній мірі самостійним? Чому?

6. Назвіть основні заходи по радянізації західноукраїнських земель. До яких наслідків вони призвели? Чи можна говорити про суперечливість наслідків радянізації?

7. Яке значення мало приєднання західноукраїнських земель до УРСР?

8. Поясніть терміни: Антикомінтернівський пакт, вісь «Рим–Берлін-Токіо», Пакт Молотова – Ріббентропа, Договір «Про дружбу і державний кордон», ОУН, Катинський розстріл, радянізація, депортація.

9. Які політичні події представлені на фото? Як ви до них відноситесь?

 

_____________________________________________

 

 

Лекція 2.Напад і окупація України військами нацистської Німеччини та її союзників

Опитування

Час: 30 хвилин

Запитання і завдання

1. Якими були плани нацистської Німеччини стосовно України?

2. Підготуйте історичну довідку про командуючих радянських і німецьких військ початку війни.

3. Напередодні Другої Світової війни Червона Армія вважалася однією з кращих у світі. Які ви вбачаєте причини її поразок в перші місяці війни?

4. Наведіть факти героїзму радянських прикордонників, льотчиків і танкістів на українському театрі воєнних дій.

5. Назвіть основні заходи уряду УРСР по мобілізації та евакуації.

6. Підготуйте комп’ютерну презентацію (доповідь) про оборонні бої на Україні 1941 -1942 роках.

7. Назвіть вірогідні причини катастрофічних поразок радянських військ під час проведення Керченсько-Феодосійської та Харківської військових операцій 1942 року.

8. Покажіть на історичній карті: а) направлення наступу німецьких військ та їх союзників у 1941 році; б) місця найбільш крупних оборонних боїв та військових операцій 1941-1942 років.

9. Поясніть терміни: план «Ост», окупація, «бліцкриг», мобілізація, евакуація.

10. Хто ці особи: Михайло Кирпонос, Іван Тюленєв, Яків Черевиченко, Олексій Лопатін, Василь Петров, Микола Попель, Г.фон Рундштедт, Михайло Потапов, Іван Петров, Іван Богатир, Марія Байда, Георгій Жуков. Що ви про них знаєте?

 

Лекція 3.Окупаційний режим нацистів і розгортання руху Опору в Україні у 1941-1942 роках

 

Семінар: Окупаційний режим і рух Опору в Україні

Час: 40 хвилин

1.Користуючись картою, покажіть на які частини була поділена територія УРСР після захоплення її німецькими нацистами.

2.В чому полягала сутність «нового порядку» нацистів?

3. При можливості, підготуйте доповідь (з комп’ютерною презентацією) про відомі Вам злочини нацистів у вашому рідному краю.

4. Назвіть основні течії Руху Опору на Україні. Складіть таблицю різновидів Руху Опору, визначивши мету і діяльність кожної течії.

 

Різновид Руху Опору Мета Діяльність

 

5. Як був організований і діяв радянський Рух Опору? Які були складності у його організації?

6. Як діяли радянські підпільники? Розкрийте їх діяльність на прикладі будь яких 2 відомих вам підпільних організацій (з допомогою презентації).

7. Чим дії радянських партизан відрізнялись від дій підпільників? Назвіть відомі вам партизанські загони на Україні.

8. Підготуйте доповідь «Партизанський загін Сидора Ковпака».

9. Які вам відомі дії радянських партизан у 1941-1942 роках?

10. Що вам відомо про розвідника Миколу Кузнєцова?

11. Визначіть терміни: окупаційний режим, Трансністрія, рейхкомісаріат, «новий порядок», бургомістри, голокост, гестапо, «Бабин Яр». концтабір, депортація, остарбайтери, колабораціонізм, рух Опору, партизан, підпільник, УПА, УШПР, обком, «Молода гвардія», «Нескорена полтавчанка», «сліпий диверсант», «Сарненський хрест», розвідник.

12. Хто ці історичні особи? Що ви про них знаєте?

 

_________ ________ __________ _________ ________

 

 

Лекція 4. Націоналістичний Рух на початку війни

 

Опитування

Час: 25 хвилин

Запитання і завдання

1.За що виступала Організація українських націоналістів(ОУН) на початку Другої Світової війни? Які рішення прийняв ІІ Великий збір ОУН і до яких наслідків вони призвели?

2.Що давала українським націоналістам співпраця з нацистською Німеччиною? У чому вона проявлялася?

3. Дайте оцінку діям українських націоналістів у 1941 році, зокрема, на основі аналізу «Акту відновлення Української держави». Чи можна говорити про суперечливість цього кроку?

4. Опишіть недовгу добу українського культурного відродження у Києві. Яка доля спіткала Олену Телігу та Олега Ольжича?

5. Як змінилася тактика дій ОУН-Б наприкінці 1941 – на початку 1942 років?

6. Підготуйте доповідь (презентацію) «Поліська Січ».

7. Коли і з якою метою була утворена Українська Повстанська Армія (УПА)?

8. Дайте визначення термінам: ОУН (ОУН-М, ОУН-Б), «інтегральний націоналізм», «Нахтігаль», «Роланд», колабораціонізм, «Поліська Січ», УПА.

9. Хто ці особи? Що ви про них знаєте?

 

__________ __________ __________ ___________ ___________

 

 

Лекція 5. Україна в 1943 році

 

Опитування

Час: 25 хвилин

Запитання і завдання

 

1. Хто з українців став героєм під час Сталінградської битви?

2. Який перший населений пункт звільнила радянська армія на території України?

3. Підготуйте стислу доповідь про Івана Кожедуба та Миколу Прудкого.

4. Користуючись історичною картою здійсніть розповідь про військові операції 1943 року під час визволення радянською армією Лівобережної України.

5. Як відбувалося форсування Дніпра і визволення Києва? Яке значення це мало для майбутнього України?

6. Підготуйте презентацію «Бойовий шлях полководця Ватутіна».

7. Підготуйте презентацію «Героїчна праця у тилу».

8. Підготуйте міні-доповіді про ваших рідних – учасників бойових операцій під час ВВ війни.

9. Визначіть терміни: військова операція, «Сталінградський Данко», «Східний вал», форсування, плацдарм, тил.

10. Яка історична подія зображена на малюнку?

__________________________________

10. Хто ці особи: М.Панікахо, М.Прудкий, Ф.Толбухін, І.Конєв, К.Рокоссовський, К.Москаленко, Д.Жила, О.Семиволос(також див. фото).

 

___________ ___________ ___________ ___________

Лекції 6-7. Рух Опору в Україні у 1943 році. Завершення розгрому німецько-фашистських загарбників в Україні

 

Семінар: Окремі події війни на Україні у 1943-1944 роках

Час: 40 хвилин

1. Які задачі ставилися перед партизанськими рейдами? Яких правил дотримувалися партизани – ковпаківці під час Карпатського рейду?

2. Яких результатів досяг Карпатський рейд партизанського з’єднання Сидора Ковпака?

3. Які вам відомі операції радянських партизан і дії підпільників 1943 року?

4. З якої події почалися антинімецькі дії загонів УПА? Яку політику здійснювали представники УПА у визволених селах?

5. Які важливі рішення прийняв ІІІ Надзвичайний збір ОУН-Б? Визначіть наслідки і значення цих рішень.

6. Якого характеру набула збройна боротьба загонів УПА у 1943 році? Як ви оцінюєте події на Волині 1943-1944 років?

7. Після якої події на російській території радянські фронти розпочали визволення Правобережної України від фашистів? Назвіть фронти та їх командуючих.

8. Опишіть Корсунь-Шевченківську битву. Які були її наслідки?

9. Зробіть комп’ютерну презентацію (доповідь) на тему «Визвольні військові операції радянських військ 1944 року (включити операції в Криму, на Західній Україні). Коли остаточно було визволено Україну?

10. Зробіть самостійно у зошиті узагальнюючу таблицю «Визвольні операції 1943-1944 років на Україні».

Дата Військова операція Наслідки і значення

 

11. Що вам відомо про долю кримських татар? Як можна пояснити і оцінити цю акцію?

12. Яких нових рис набув радянський партизанський рух у 1944 році? Назвіть основні рейди та бойові операції.

13. Підготуйте стислу доповідь «Майор Вихор».

14. Яких нових рис набула боротьба УПА у 1944 році?

15. Які були перші заходи по відбудові України?

16. Визначіть терміни: «Другий Сталінград», депортація, «Бродовський котел», «Волинська трагедія», «Рейкова війна», «Концерт», УПА, УГВР.

17. Хто ці особи: С.Ковпак, П.Вершигора, Р.Шухевич, М.Ватутін, Р.Малиновський, Є.Березняк, К.Осьмак, М.Хрущов, В.Кубійович.

 

Лекція 8. Українські наука і мистецтво в роки війни

 

Опитування

Час: 30 хвилин

Запитання і завдання

 

1. Порівняйте становище шкіл, вищих навчальних закладів на окупованій ворогом території та у радянському тилу.

2. Визначіть вклад в оборону країни від ворога українських учених.

3. Підготуйте доповіді (презентації): «Українська література в роки війни», «Українське мистецтво в роки війни».

4. Окресліть досягнення і роль українського кіно у воєнний період.

5. Яку роль грала церква під час війни?

6. Яких ви знаєте відомих українців, Героїв війни, які здійснили великий внесок у перемогу над ворогом.

7. Підготуйте стислі міні – доповіді про ветеранів Великої Вітчизняної війни, які є вашими родичами.

8. Заповніть пропущене:

Академію Наук УРСР, Науково-технічний комітет сприяння обороні очолював ________________ . Велику роль у зварюванні броньованих корпусів танків _____________ зіграв____________________ .

Фільм режисера _________________ ________________

 

отримав премію_______________ .

· Підготуватися до тематичного оцінювання. Повторити лекції 1- 8!

Тема 1. Україна під час Другої Світової війни

 

Запитання до атестаційної роботи

1.Визначіть наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 року:

а) для українських земель; б) для становища в Європі;

2. Якими були плани нацистської Німеччини під час Другої Світової війни стосовно України?

3. Дайте загальну характеристику оборонним боям Червоної Армії 1941-1942 років на Україні за планом: а) оборонні бої літа-осені 1941 року;

б) в чому причини поразок радянських військ; в) контрудари і наступальні операції 1941-1942 рр.; в) герої оборонних боїв;

4. Як проходила мобілізація сил на оборону та евакуація на Україні у 1941 році? В чому полягала заслуга трудівників тилу в роки війни?

5. Дайте загальну характеристику нацистському окупаційному режиму на Україні за планом: а) розчленування УРСР; б) організація управління;

в) знищення жителів республіки; г)пограбування України; д) фізичний, духовний і національний гніт;

6. Радянський підпільний на рух Україні(підпільні організації, приклади діяльності підпільних організацій, герої радянського підпілля і розвідницької діяльності).

7.Радянський партизанський рух на Україні (задачі, управління, назви і керівники партизанських загонів; рейди і бойові операції 1941-1944 років; значення).

8. Порівняйте цілі, задачі, засоби і методи дій радянських партизан з цілями, задачами, і методами дій ОУН і УПА.

9. Розкрийте націоналістичний рух Опору за планом:

а) розкол ОУН і тактика дій у 1941 році; б) проголошення незалежності діячами ОУН-Б; в) дії членів ОУН-М по відродженню української культури, наслідки; г) утворення УПА і факти її діяльності; д) еволюція ОУН у 1943 р.;

10. Назвіть визвольні бойові операції радянських військ у 1943 році та їх наслідки. Коли і за яких обставин відбувалося форсування Дніпра і визволення Києва?

11. Назвіть визвольні бойові операції радянських військ у 1944 році та їх наслідки(від Корсунь-Шевченківської до Карпатсько-Ужгородської операції).

12. Підготуйте стислі розповіді на тему: а) «Українські вчені –фронту під час війни»; б) «Українські діячі культури – фронту під час війни».

13. В чому полягає значення перемоги радянських військ над фашизмом? Який вклад внесли українці у перемогу над ворогом.

14. Наш край у роки Великої Вітчизняної війни(оборона і окупація, режим, герої Опору, визволення краю).

 

 

ІЇ тематичний блок

 

Тема 2. Україна у 1945-1953 роках

Лекція 9. Перехід до мирного життя. Відбудова

Опитування

Час: 20 хвилин

Запитання і завдання

 

1. Назвіть основні проблеми післявоєнного життя України.

2. Які політичні та адміністративні зміни відбулися в Україні?

3. Охарактеризуйте процес післявоєнної відбудови промисловості.

4. В якому стані знаходилася колгоспна система? Назвіть наслідки голоду 1946-1947 років для України.

5.Як вдалося налагодити колгоспну систему? Як вирішувалися проблеми сільського господарства?

6.Підготуйте біографічну довідку про Микиту Хрущова. Чим методи правління М.Хрущова відрізнялися від методів правління Лазаря Кагановича?

7. Охарактеризуйте адміністративно-територіальні зміни УРСР.

8. О чому суть операції «Вісла»?

9. Чому і як УРСР вийшла на зовнішньополітичну арену у післявоєнний час?

10. Назвіть мирні ініціативи Радянської України у 40-50 роках та відомі вам факти участі УРСР у міжнародних конференціях.

11. Яка історична подія відображена на фото? Як ви до неї відноситесь?

 

__________________________________

 

 

Лекція 10. Радянізація західноукраїнських областей. Рівень життя і побут населення у 1945-1953 роках

 

Семінар: Радянізація Західної України

Час: 35 хвилин

 

1. Визначіть сутність і задачі радянізації.

2.Охарактеризуйте адміністративні і соціально-економічні заходи. Як місцеве населення реагувало на них?

3. В чому Ви вбачаєте причини гострих, конфліктних відносин УГКЦ і радянської влади?

4. Яке рішення прийняв Церковний Собор 1946 року у Львові і як склалася доля УГКЦ та її керівників?

5. Підготуйте доповідь (презентацію) «Індустріалізація, колективізація і культурна революція в західних регіонах».

6. Підготуйте доповідь про УПА та її керівника Р.Шухевича.

7. Які методи застосовувала УПА в боротьбі з радянською владою на Західній Україні? Назвіть факти боротьби радянської влади з повстанським рухом.

8. Рівень життя населення України.

9. Як відобразилася на житті українців грошова реформа 1947 року?

10. Поясніть терміни: радянізація, УГКЦ, індустріалізація, колективізація, культурна революція, УПА, «яструбки», НКВС, «бандерівці».

11. Хто ці особи? Що ви про них знаєте?

 

___________ __________ ___________ __________ _________

 

Лекція 11. Культурне життя в УРСР у другій половині 40-х – на початку 50-х років

 

 

Семінар: Становище української культури в післявоєнний період

Час: 35 хвилин

 

1. Проаналізуйте умови розвитку культури в УРСР.

2. Поясніть природу і мету такого явища в історії культури як «ждановщина».

3. Назвіть процеси, що відбувалися в народній освіті.

4. Назвіть основні досягнення української науки. Яким галузям приділяли найбільшу увагу і чому?

5. Які вам відомі проблеми і втрати у науці? Чим пояснити катастрофічне становище з біологічними науками?

6. Які вимоги були у партії і уряду того часу до літератури і мистецтва?

7. Опираючись на тексти документів проаналізуйте Постанови ЦК ВКП(б) 1946 року стосовно тих чи інших літературно-мистецьких творів. Чим можна пояснити різку критику творів мистецтва?

8. В чому полягала суть критики творів української літератури? Хто в письменників підлягав критиці?

9. Охарактеризуйте досягнення літератури того періоду.

10. Які були досягнення в мистецтві, зокрема у кінематографі?

11. Зробіть підсумок по вивченому матеріалу. До яких наслідків в культурі призвела «Ждановщина»?

12. Кадри з яких кінофільмів приведені на цій сторінці? Що ви про них знаєте?

 

________________ _______________ ________________

 

 

· Підготуватися до тематичного оцінювання. Повторити лекції 9-11!

 

 

Тема 2. Україна у 1945-1953 роках

Запитання до атестаційної роботи

1. Охарактеризуйте післявоєнне становище УРСР за планом:

а) загальні втрати України у війні; б) соціальні проблеми; в) адміністративні й політичні зміни в післявоєнний час.

2. В чому полягали особливості відбудови промисловості? Якими були наслідки відбудови?

3. В якому становищі знаходилося сільське господарство після війни? Назвіть основні причини голоду 1946- 1947 рр. та його наслідки.

4. Назвіть факти, що свідчать про підвищення ролі і авторитету УРСР на міжнародній арені у післявоєнний час.

5. Розкрийте процес радянізації західноукраїнських земель за планом:

а) задачі радянізації; б) адміністративно-політичні заходи; в) економічні заходи; г) культурна революція; д) доля УГКЦ.

6. Рівень життя і побут населення УРСР у 1945-1953 роках.

7. В чому полягали труднощі у розвитку науки і культури у роки «ждановщини»? Назвіть факти обмежень в галузі науки.

8. Стан літератури і мистецтва в роки «ждановщини».

9. Чи відомі вам окремі досягнення в українській науці і культурі у 40-50-х рр. ХХ століття.

 

 

____________________________________________________________

 

Лабораторна робота

Мета: ознайомлення учнів з бойовими подвигами радянських льотчиків під час Великої Вітчизняної війни, з життям. побутом солдат, піснями воєнних років; виховання патріотизму, любові до рідної землі на основі подій і героїв фільму «В бій ідуть лише «старики» (Київська к/ст. ім. О.Довженка, 1973 р., режисер Л.Биков).

Аналіз художнього фільму «В бій ідуть лише «старики»

(Київська кіностудія ім.О.Довженка, 1973 рік, режисер Л.Биков)

1. Подіям якої війни присвячений фільм? Коли відбувалася ця війна?

2. Який саме рік війни показаний у фільмі? Які дані про це свідчать?

3. Хто є головні герої цього фільму?

4. Чому на початку фільму гвардії капітан Титаренко(на прізвисько «Маестро») невчасно повертається у свою військову частину? Що з ним відбулося?

5. Що говорить капітан Титаренко про землю, над якою відбувався бій, над якою летіли льотчики? Про що це свідчить?

6. Хто з молодого поповнення, що прибуло в ескадрилью вам найбільш запам’ятався?

7. Що говорить Титаренко про роль музики на війні і, взагалі, в житті людини?

8. Які пісні воєнного часу прозвучали у фільмі? Які вам припали до вподоби?

9. Опишіть трагедію, яка відбулася з старшим лейтенантом Скворцовим. Яку пісню його просять виконати? Чому він не може цього зробити?

10. Чи вдалося Скворцову подолати свої проблеми?

11. Зробіть характеристику одного з героїв кінокартини: Александров-Коник, «Ромео», Маша, Макарич.

12. Оцініть гру акторів у цьому фільмі. Хто вам запам’ятався найбільше?

13. Що виховує фільм у глядача? Чи сподобався він вам?

 

Після перегляду фільму здайте учителю відповіді на питання.

Основна література

 

Абліцов В.Г. Галактика «Україна». - К., 2007.

Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії України.-К., 1996.

Госейко Л. Історія українського кінематографа - К., 2005.

Губарев В.К. Всесвітня історія. Довідник. - Донецьк, 2004.

Губарев В.К. Історія України. Довідник. - Донецьк, 2004.

Губарев В.К. Історія України. Конспект лекцій. - Донецьк, 2004.

Журавльов Д. Україна та Росія. – Харків, 2009.

Журавльов Д. 100 ключових подій української історії. – Харків, 2013.

Журавльов Д. Хто є хто в українській історії. – Харків, 2011.

Журавльов Д. Визначні битви та полководці української історії. - Харків, 2013.

Історія України. Курс лекцій.- К., 2001.

Історія України в особах. ХІХ-ХХ століття. –К., 1995.

Історична наука: термінологічний і понятійний довідник, К., 2002.

Кара-Мурза С.Г. Советская цивилизация. От начала до Великой победы. -Харьков, 2007.

Кара-Мурза С.Г. Советская цивилизация. От Великой победы до краха. -Харьков, 2007.

Котляр М., Кульчицький С. Шляхами віків: довідник з історії України.-К., 1993.

Кожинов В.В. Россия. Век ХХ.- М., 2002.

Мітягін В.Ю. Усе. Історія України.-К., 2008.

Нартов В.В. Видатні особистості України. - Харків., 2007.

Семененко В.І. Історія України. Прихована правда. - Харків, 2009.

Середницька Г.В. Історія України. Опорні конспекти. – К. 2005

Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія Української Конституції.- К., 1993.

Субтельний О. Україна. Історія. - К., 1994.

Смирнов А. История Южной Руси. – М., 2008.

Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України. Неупереджений погляд: Факти, міфи, коментарі.- Харків, 2008.

Теорія та історія світової та вітчизняної культури(під ред. Бичко А.К.).- К. 1993.

Турченко Ф.Г. Новітня історія України.-К., 2001.

Українська Радянська Соціалістична Республіка. Енциклопедичний довідник.-К., 1986.

Хорошевский А.Ю. 100 знаменитых символов Украины.- Харьков, 2007

Энциклопедия для детей. История России. ХХ век. –М., 2000.

 

Зміст

Лекція 1. Радянсько-німецькі договори і західноукраїнські землі (3)

Лекція 2. Напад і окупація України військами нацистської Німеччини та її союзників (8)

Лекція 3. Окупаційний режим нацистів і розгортання руху Опору в Україні у 1941-1942 роках(20)

Лекція 4. Націоналістичний Рух на початку війни (34)

Лекція 5. Україна в 1943 році (43)

Лекція 6.Рух Опору в Україні у 1943 році (53)

Лекція 7. Завершення розгрому німецько-фашистських загарбників в Україні (61)

Лекція 8. Українські наука і мистецтво в роки війни (77)

Лекція 9. Перехід до мирного життя. Відбудова (88)

Лекція 10. Радянізація західноукраїнських областей. Рівень життя і побут населення у 1945-1953 роках (99)

Лекція 11. Культурне життя в УРСР у другій половині 40-х – на початку 50-х років (110)

Післямова (122)

Збірник завдань (124)

Лабораторна робота (137)

Література (138)

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.096 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал