Основні етапи підготовки учителя до уроку історії.

Незалежно від стажу практичної роботи вчитель випереджає кожний навчальний рік, півріччя, чверть і кожне заняття ретельною підготов­кою, що складається з декількох етапів. Варто чітко уявляти собі ці ета­пи та їх послідовність:

1) аналіз Державного стандарту, шкільних програм, вивчення підручників і поурочних посібників;

2) розробка тематичного і поурочного планування; 3) визначення місця уроку в темі чи розділі, його очікуваних ре­зультатів; 4) аналіз пізнавальних можливостей класу; 5) добір методичних прийомів і засобів навчання відповідно до очікуваних результатів уроку та вибір методичного варіанта уроку;

6) складання конспекту чи розгорнутого плану уроку. Розглянемо ці етапи.

Перший етап. Підготовка до уроків починається ще до початку на­вчального року з вивчення Державного стандарту і програм для всіх класів. Тільки в цьому випадку вчитель буде давати не окремі уроки, а систему уроків з теми і курсу в цілому. На основі цих документів учитель виявляє систему фактів і понять, вивчення яких буде поглиб­люватися й уточнюватися в міру оволодіння учнями знаннями, уміннями і навичками, розвитку їх особистості. Другий етап. Після цього можна скласти тематичне планування уро­ків - систему їх поєднання з урахуванням історичних і логічних зв'язків, форм і типів занять. Як правило, вчитель під час складання тематично­го планування визначає перспективні цілі вивчення розділів і тем при попередньому ознайомленні з тим чи іншим навчальним курсом. Він визначає теми, зміст яких буде розкривати сам, і теми, доступні для са­мостійного вивчення учнями. Третій етап. На основі тематичного планування учитель може чітко уявити собі місце кожного з уроків у реалізації загальних цілей історичної освіти в цілому, конкретного курсу, розділу. Визначенню очікуваних результатів уроку має передувати структурно-методичний аналіз досліджуваного матеріалу, що є особливо важливим для молодого учителя. Четвертий етап передбачає: 1) аналіз особливостей складу учнів конкретного класу; 2) визначення домінуючого характеру діяльності учнів, що включає в себе три рівні пізнання - відтворюючий, перетво­рюючий, творчо-пошуковий (творчий). Найпростіший - відтворюючий рівень. Учень лише відтворює все те, що дає на уроці вчитель (повторює міркування; креслить за вчите­лем таблицю; показує об'єкт, який тільки що показав учитель). Більш складний - перетворюючий рівень пізнання (учень слухає лекцію і складає її план; по декількох параграфах підручника заповнює табли­цю: за словесним описом показує об'єкт на карті). Найскладніший - творчо-пошуковий рівень (учень аналізує доку­менти і робить самостійні висновки; проводить аналіз підручника на основі джерел; продумує альтернативні ситуації в розвитку історич­них подій). Від обраного рівня діяльності учнів будуть залежати методи роботи вчителя на уроці. У слабко підготовленому класі доведеться скоротити опитування і більше часу виділити на роз'яснення нового, у сильному класі - збільшити кількість логічних завдань і т. ін. Від активності і підготовленості учнів класу залежить темп викладення матеріалу. Варто мати на увазі, що на уроці темп викладення матеріалу має бути повільнішим за темп розмовного мовлення (120-150 слів за хвилину).Враховуються також стан учнів.

П'ятий етап. Потім для кожного класу го­тується свій методичний варіант уроку. Учитель продумує: - як буде пояснювати новий матеріал і що в цей час будуть робити- чи планується опитування, якщо так, то яким чином і в якій части­ні уроку; - складаються чи підбираються пізнавальні завдання в залежності від рівня навченості учнів класу; - яка буде організація повторення; - кого треба запитати; - які питання поставити з урахуванням попередніх знань, який бу де хід бесіди; - що і як задати додому.

Шостий етап передбачає визначення типу уроку та його структури.

Результати цієї роботи фіксуються у конспекті уроку. У конспекті учитель фіксує все те, до чого він прийшов у результаті вивчення спеціальної і методичної літератури, структурно-методично­го аналізу і своїх міркувань над майбутнім уроком. Результатом підготовки вчителя до уроку має стати його відповід­ність таким вимогам.

Вимоги до змісту навчального матеріалу, що опрацьовується на уроці: - повноцінність історичного змісту, педагогічного задуму уроку, його відповідність очікуваним результатам; - науковість навчального історичного матеріалу уроку; - вірогідність історичних фактів; застосування різноманітних джерел знань; - достатність і структурованість навчального історичного матеріалу для формування базових знань та розв'язання ключових проблем..