Кліматична характеристика зони

Клімат Херсонської області помірно-континентальний із порівняно м'якою зимою та жарким тривалим літом. Середня температура повітря за рік по області становить 9, 8-10, 8°С. Середня температура січня (найхолоднішого місяця) становить мінус 0, 8-2, 2°С, середня температура липня (найтеплішого місяця) - +22, 9-23, 9°С.

Найнижча температура повітря по області відмічалася у січні 1997 року (Асканія-Нова) і становила 26, 0°С морозу. За весь період спостережень абсолютний мінімум температури повітря зафіксований у січні 1950 року (Нижні Сірогози) та в лютому 1954 року (Асканія-Нова) і становив 30, 9°С морозу. Абсолютний максимум зафіксований у липні 2002 року і становив 40, 5°С тепла (Херсон).

Зимовий період на Херсонщині триває 62-77 днів - з 6-14 грудня до 14-22 лютого, коли відбувається стійкий перехід середньої добової температури повітря через 0 °С у бік потепління та починається весна.

Вегетаційний період (із середніми добовими температурами повітря 5°С і вище) триває 229-237 днів, починається в середньому по області 20-25 березня і закінчується 9-14 листопада. Сума позитивних температур повітря вище 5°С за цей період змінюється від 3635°С на сході до 3770°С у центрі області, у приморських районах - від 3810 до 3860°С.

Період активної вегетації сільськогосподарських. культур (із середніми добовими температурами повітря 10°С і вище) триває 183-189 днів, змінюючись в окремі роки від 162 до 219 днів, у приморських районах - від 148 до 154 днів, починається 13-17 квітня і закінчується 15-20 жовтня.

Сума позитивних температур повітря вище 10°С за цей період змінюється від 3285°С на півночі до 3415°С в центрі області, в приморських районах - від 3455 до 3495°С. В окремі роки ця сума коливається від 2850 до 3685°С, у приморських районах - від 3105 до 3745°С.

Літній період (із середніми добовими температурами повітря 15°С і вище), триває в області 132-142 дні - з 11-17 травня до 24-30 вересня. Сума позитивних температур повітря вище 15°С за цей період змінюється від 2585°С на півночі до 2735°С в центрі області, в приморських районах – 2800-2830°С.

Середня кількість опадів по області за рік становить 444 мм, змінюючись по території від 368 до 503 мм. Кількість опадів по роках змінюється від 239 до 969 мм. Близько 65% від річної кількості опадів випадає в теплий період року.

Херсонська область - найбільш засушлива область України. Переважна кількість опадів випадає в літній період у вигляді злив. Сніговий покрив нестійкий і утримується кілька десятків днів, а в прибережній частині області ще менше - близько 15 днів.

Клімату Херсонщини притаманні суховії - сильні вітри (зі швидкістю більше 5 м/с) при низькій вологості повітря (менше 30%) та високих температурах повітря (вище 25°С). Вони негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур, що призводить до істотного зниження їх урожайності.

У вегетаційний період на території області (крім приморських районів) спостерігається від 15 до 33 днів із суховіями різної інтенсивності. Впродовж вегетаційного періоду 1986 року відмічалося 52 дні із суховієм.

Серед інших несприятливих для сільськоосподарських культур явищ погоди на території області у вегетаційний період спостерігається град, дуже сильний дощ, зливи, сильний вітер та пилові бурі.

Сувора атмосферна засуха, яка часто поєднується із ґрунтовою у період активної вегетації сільськогосподарських культур (ГТК менше 0, 7), має ймовірність 90 % на більшій частині території області.

Відносна вологість повітря у теплий період року (квітень-жовтень) по області коливається від 59% влітку до 80% весною та восени, а кількість днів із відносною вологістю повітря 30% та менше за цей період становить 27-51 день, у приморських районах - 4-5 днів.

За сукупністю показників агрокліматичних ресурсів у період активної вегетації сільськогосподарських культур (суми позитивних температур повітря, кількості опадів та гідротермічного коефіцієнта) територію Херсонської області поділено на два агрокліматичних райони: північний - високого рівня теплозабезпечення посушливого та південний - високого рівня теплозабезпечення дуже посушливого.

Перші осінні заморозки в повітрі спостерігаються в третій декаді вересня, у приморських районах - в другій декаді жовтня, останні весняні - у першій декаді травня, у приморських районах - у другій декаді квітня. Найпізніший весняний заморозок у повітрі зафіксовано 25 травня 1990 року, а на ґрунті - 29 травня 1997 року. Найбільш ранній осінній заморозок у повітрі спостерігався 22 вересня 1993 року, у приморських районах - 14 жовтня 1992 року, а на ґрунті - 14 вересня 1989 року, у приморських районах - 29 вересня 1986 року.

Середня тривалість беззаморозкового періоду по області в повітрі становить 170-191 днів, у приморських та прибережних районах - 204-216 днів, на поверхні ґрунту - 153-166 днів, у приморських та прибережних районах - 182-189 днів.

Сніговий покрив залягає протягом січня. Загальна тривалість залягання снігового покриву за зиму коливається по області від 20 до 53 днів. Середня висота снігу за зиму - 3-4 см, тоді як максимальна висота в окремі роки досягає 21-44 см. В останні десятиріччя досить часто спостерігаються роки без сталого снігового покриву або взагалі безсніжні зими. Середня глибина промерзання ґрунту по області за зиму коливається від 19 до 29 см.

Середня із мінімальних температур ґрунту на глибині 3 см по області за зиму, залежно від типу ґрунту, становить мінус 1, 7-2, 9°С. Найнижча температура ґрунту на глибині 3 см спостерігалася в 1994 р. і становила мінус 16, 0°С.

Узимку зазвичай спостерігаються відлиги, кількість днів з якими за період грудень - лютий по області коливається від 58 до 67. Відлиги, які тривають більше ніж 5 днів поспіль, зумовлюють порушення зимового спокою озимини, що призводить до зниження морозостійкості рослин.

Після тривалих відлиг за наявності снігового покриву існує значна ймовірність його руйнування, що сприяє утворенню льодяної кірки на полях. Небезпечна для посівів льодяна кірка товщиною 10 мм і більше та тривалістю залягання три декади і більше спостерігається в 10% років (один раз за 10 років).

Використовуючи середні багаторічні дані найближчої метеорологічної станції, треба представити відомості про опади та ступінь посушливості, температуру повітря, тривалість вегетаційного періоду та інші показники клімату.

Основні показники клімату: опади, температура повітря і відносна вологість повітря надаються в таблиці за декадами і місяцями в середньому за рік за формою, яка наведена у таблицях 1.2-1.6.

Табличний матеріал варто доповнити відомостями про суму активних середньодобових температур повітря і тривалість вегетаційного періоду днів з температурою повітря понад 5 та 10º С, а також терміни настання останніх весняних і перших осінніх заморозків і кількість днів без морозного періоду.

Опис кліматичних умов закінчується висновком, де відзначаються величини потенційно можливого врожаю основних сільськогосподарських культур і дається обґрунтування одержання додаткової кількості продукції за рахунок застосування посівів проміжних культур й інших прийомів, що сприяють більш повному використанню фотосинтетичної активної радіації (ФАР) на зрошенні.

Розділ 2 закінчується загальним висновком, де автор зазначає особливості ведення галузі рослинництва і тваринництва в конкретних ґрунтово-кліматичних, економічних умовах на меліорованих землях Південного Степу України. Автор надає власні думки щодо запроваджених у господарстві чергуванні культур, інтенсивності використання зрошуваних земель та технології вирощування сільськогосподарських культур. Висновок повинен бути коротким, чітким та логічним.

Таблиця 1.2