Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Теоретична частина. Алкани-парфіни, насичені вуглеводні, загальна формула яких CnH2n+2, валентний кут між зв'язками 1090 28΄
Алкани -парфіни, насичені вуглеводні, загальна формула яких CnH2n+2, валентний кут між зв'язками 1090 28΄, sp3 гібридизація, наявність σ -зв'язку між атомами. Це найпростіший клас органічних сполук, які поширені в природі в трьох агрегатних станах: газоподібному (природний газ), рідкому (нафта), і твердому (гірський віск). Алкани утворюють гомологічний ряд метану; починаючи з бутану утворюють ізомери (структурна ізомерія). Номенклатура ІЮПАК проводиться так: а) за основу беруть найдовший ланцюг, що має найбільшу кількість розгалужень; б) нумерують атоми карбону головного ланцюга з кінця де ближче розміщені замісники з назвою в алфавітному порядку; в) називають цифри (локанти) біля яких знаходяться замісники, а в кінці пронумерований основний ланцюг. Алкани мало реакційноздатні сполуки. Вони вступають в реакцію заміщення (галогенування), яка проходить за вільнорадикальним механізмом (ініціювання, зростання ланцюга і його обрив). Заміщення атомів Гідрогену проходить вибірково спочатку в третинного потім вторинного, а далі первинного атома Карбону. Для алканів ще характерні реакції нітрування (реакція Коновалова), сульфохлорування, оксидації, крекінг-процес (термічний і каталітичний). Ідентифікація алканів проводиться в основному фізичними методами (tk, tп, показник заломлення, питоме обертання) і спектральними характеристиками (УФ, УЧ, ПМР). Одержують алкани: а) з природних джерел; б) синтезом Фішера з СО шляхом гідрування; в) каталітичним гідруванням алкенів і алкінів; г) реакцією Вюрца (з галогенопохідних і натрію). Медичними препаратами алканів являєтьс я: вазелін, вазелінове масло, парафін, озокерит та ін. Циклопарафіни – аліциклічні вуглеводні, які мають sp3 гібридизацію і утворюють замкнуті цикли. Їх поділяють на малі цикли (3 і 4 чл.) звичайні (5, 6 і 7чл.) середні (8 і 11чл.) та макроцикли (12 і більше чл.). Вони бувають моноциклічні, біциклічні і поліциклічні. Біциклічні поділяються на спірани(2 кільця і один спільний атом С), конденсовані (2 кільця і 2 спільні атоми С) і місткові (2 кільця і три або більше спільних атомів С). Назва циклоалканів походить від назви відповідних вуглеводнів додаючи суфікс-ан або –ил (іл). До конденсованих і місткових біциклічних сполук додають префікс біциклу. Нумерацію ведуть так, щоб пронумерувати найдовший ланцюг, а у місткових найкоротший. Для них характерна структурна, оптична і геометрична ізомерії. Структурна зумовлена різною величиною циклу, різним положенням замісників, різною структурою бокових ланцюгів. Геометрична ізомерія зумовлена різним розташуванням замісників відносно площини циклу (цис - і транс ізомери). Оптична ізомерія характерна для молекул, які не мають площини симетрії. За хімічними властивостями вони подібні до алканів (реакція радикального заміщення), а три-і чотиричленні вступають в реакції приєднання, що супроводжується розривом циклу і приєднанням (Н2, Н2О, НCl, галогенів.) Добувають з природньої сировини, дигалогенопохідних, піролізом солей дикарбонових кислот і димеризацією алкенів. Медичні препарати: циклопрпан, адамантан, мідантан, ремантадин та ін.
|