Слайд 3.

Учитель. Із тисяч народів і народностей світу майже 200 виросли в нації – створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти, серед них – Україна.

Учень.

РІДНА ХАТА

Різні в світі є країни,

Різні люди є у світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти.

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім,

То — прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Там шумлять степи безкраї,

Наче вміють говорити,

Там ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти.

Різні в світі є країни,

Гарні є і є багаті,

Та найкраще в Україні,

Бо найкраще в рідній хаті.

Юрко Шкрумеляк

Ведучий 1. У духовному й політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. Тепер маємо і в нашій історії такі події, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя. Слайд 4. А рік той – тисяча дев’ятсот дев’яносто перший.

Ведучий 2. Цьогорічний День незалежності України прийшов як результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою успішного культурного і політичного розвитку суспільства.

Успіх нинішнього українського державотворення значною мірою залежить від того, чи зуміємо ми об’єктивно проаналізувати власний історичний досвід, зокрема усвідомити, як формувалася і функціонувала українська державницька ідея.

Учень-історик. Процес зародження й розвитку цієї ідеї виявився довготривалим, складним, а на деяких етапах й вельми суперечливим. Слайд 6. Це великою мірою зумовлено надзвичайно непростою історичною долею українського народу, численними перешкодами на шляху становлення його етичної самосвідомості, жорстокими переслідуваннями тих, хто намагався підняти національне питання в умовах чужоземного поневолення.

Так склалося, що ми, звертаючи погляд на свою історію, знаходили переважно події сумні. Пам’ять наша міцно зафіксувала такі сторінки, як зруйнування золотоглавого Києва, битву під Берестечком, драматизм Полтавського бою, підступне нищення Січової Запорізької республіки, Емський указ і Валуєвський циркуляр про заборону української мови. А з недавніх історичних подій –, розстріляне Відродження 20-х, голодомор тридцять третього, чорна наруга тридцять сьомого, операція " Вісла", чорнобильська трагедія.

Чи закінчилися перешкоди на зміцненні нашої держави? Що ще заважає нам?

Діти висловлюють свої думки.

Читці читають поетичні рядки

1. Великий скарб земля твоя, та вічна долі віра,

Народу, вільна сторона, століть сторінка біла.

Зникали твої вороги, як хмари в небі синім.

На жаль, болючі ті стежки, та завжди мала силу.

2. Допоки чути навкруги чудову ніжну мову -

Ти будеш жити у серцях та серед рос ранкових.

В кущах калини, у містах, межа де суходолу,

Де в гори стрімко мчиться шлях, де чути колискові.

3. Допоки пісня солов'я над полем дзвінко лине,

Не згасне доблесть вся твоя, у дочки й твого сина.

Сьогодні інколи вони того не розуміють,

Що мають у своїх руках святу козацьку мрію.

4. Здобуток сотень поколінь, бажана твоя воля.

Велике свято навкруги не тільки в день святковий.

Вкраїно, ненько! Ти живи, поки не згаснуть зорі,

А вітер розвіває стяг та береже Бог долю.

Учень читає вірш В.Симоненка.

Де зараз ви, кати мого народу?

Де велич ваша, сила ваша де?

На ясні зорі і на тихі води

Вже чорна ваша злоба не впаде.

Народ росте, і множиться, і діє

Без ваших нагаїв і палаша.

Під сонцем вічності древніє й молодіє

Його жорстока й лагідна душа.

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Пощезнуть всі перевертні й приблуди,

І орди завойовників-заброд!

Ви, байстрюки катів осатанілих,

Не забувайте, виродки, ніде: