Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Пандуси






Пандуси - плоскі похилі конструкції без ступенів. Ухил пандусів на шляху пересування людей:

1: 6 - всередині будівлі;

1: 8 - зовні;

1: 12 - на шляху пересування інвалідів на колясках всередині і зовні будівлі;

1: 20 - в стаціонарах лікувальних закладів.

10. Ліфти

Ліфтові вузли проектуються відповідно до:

- «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів», (Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 01.09.2008 N 190

- Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 р. за N 937/15628)

- ДСТУ EN 81-1: 2003 «Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 1. Ліфти електричні»- ДСТУ EN 81-2: 2003 «Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 2. Ліфти гідравлічні»
ДСТУ pr EN 81-3: 2004 «Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 3. Ліфти електричні і гідравлічні службові»
ДСТУ pr EN 81-5: 2004 «Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 5. Ліфти гвинтові»- ДСТУ pr EN 81-6: 2004 «Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів і службових ліфтів. Частина 6. Ліфти з ланцюговою передачею»
ДСТУ pr EN 81-7: 2002 «Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів і службових ліфтів. Частина 7. Ліфти з зубчастою передачею»- ДСТУ pr EN 81-8: 2002 «Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 8. Двері шахти ліфта. Випробовування на вогнестійкість»
ДСТУ pr EN 81-11: 2002 «Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 11. Нові ліфти в існуючих будинках»
ДСТУ pr EN 81-22-1: 2006 «Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Ліфти для транспортування осіб та вантажів. Частина 22-1. Електричні пасажирські і вантажопасажирські ліфти з нахиленою рухомою частиною»
ДСТУ EN 81-28: 2001 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 28. Дистанційне керування сигналізацією на пасажирських і вантажопасажирських ліфтах - ДСТУ pr EN 81-70: 2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 70. Конкретне застосування пасажирських і вантажопасажирських ліфтів. Зручність доступу до ліфтів пасажирів, зокрема пасажирів з функціональними порушеннями
ДСТУ pr EN 81-72: 2002 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 72. Ліфти для пожежної служби - ДСТУ pr EN 81-73: 2004 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використовування пасажирських і вантажопасажирських ліфтів. Частина 73. Режим роботи ліфтів у разі пожежі

У багатоповерхових будинків з різницею позначок статі вестибюля і верхнього поверху 12 м і більше, а також при наявності на другому поверсі і вище приміщень, призначених для інвалідів, що користуються кріслами-колясками, слід передбачати ліфти.

Число ліфтів слід приймати за розрахунком, але не менше двох; при цьому один з ліфтів може бути вантажним. Один з ліфтів повинен мати глибину або ширину кабіни не менше 2, 1 м, ширину - не менше 1, 1 м, ширину дверного отвору - не менше 0, 85 м, щоб забезпечити можливість іспользованія ліфта для транспортування хворого на ношах «швидкої допомоги».

Виходи з пасажирських ліфтів необхідно проектувати через хол. Ширина ліфтового холу повинна бути не менше:

1/3 найменшої глибини ліфтів - при однорядному розташуванні ліфтів;

2 найменшої глибини ліфтів - при дворядному розташуванні ліфтів;

Перед ліфтами з глибиною кабіни 2, 1 м і більше ширина холу повинна бути не менше 2, 5 м.

У всіх будівлях, приміщення яких розташовані вище першого поверху і призначені для користування інвалідами на кріслах-колясках, слід передбачати ліфти, кабіни яких повинні мати: ширину 1, 1 м; глибину 1, 5 м; ширину дверного отвору 0, 85 м.

Ліфти періодичної дії за призначенням поділяються на:

- пасажирські вантажопідйомністю 300-600 кг;

- вантажні вантажопідйомністю 500-5000 кг;

- вантажопасажирські;

- лікарняні;

- спеціальні.

Для транспортування вантажів вагою менше 100 кг використовуються малі ліфти або підйомники, які діляться на:

- бібліотечні;

- кухонні;

- буфетні.

Конструктивно ліфти включають будівельну частину - ліфтова шахта і машинне приміщення - і механічну частину - підйомний механізм, кабіну і противагу. Огороджувальні конструкції ліфтових шахт можуть бути виконані з цегли, збірних і монолітних залізобетонних конструкцій, металу. В даний час виконуються ліфти як з верхнім, так і з нижнім розташуванням машинного приміщення. Шахти і машинні приміщення ліфтів не повинні примикати до приміщення з постійним перебуванням людей.

Пасажирські ліфти проектуються в громадських будівлях в наступних випадках:

- 2 поверхи і вище - ліфт для інвалідів, що користуються кріслами-коляс-

- в будівлях НДІ і вузів з різницею позначок вхідного вестибюля і підлоги верхнього поверху 13, 2 м і більше;

- в будівлях управлінь, проектних організацій, банків висотою більше 3 поверхів;

- в лікарнях і пологових будинках при розташуванні лікарняних палат на 2-му поверсі і вище;

- пасажирські ліфти в будинках лікарень висотою 3 поверхи та більше;

- в готелях і мотелях вищих розрядів заввишки 2 поверхи та більше.

Відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до дверей найближчого пасажирського ліфта повинна бути не більше 60 м. Можлива різна компоновка ліфтів: однорядна, багаторядна, периметральна, острівна.

У підвальних і цокольних поверхах, виходи з ліфтових шахт слід пре-передбачати через тамбур-шлюзи з підпором повітря при пожежі. У будинках з двома ліфтами їх розміщення допускається у сходових клітках. Необхідно пам'ятати, що при розрахунку шляхів евакуації ліфти не враховуються.

Ліфт безперервної дії - патерностер - багатокабінний постійно рухається підйомник.

Ескалатори - похилі саморухливі сходи з великою пропускною здатністю. Бувають двох типів: навісні на перекриттях і на окремих фундаментах. Висота щабля ескалатора 200 мм, ширина - 400 мм, ухил - 30 °. Ескалатори слід передбачати відповідно до вимог, ус-тановлением для внутрішніх відкритих сходів.

 

 

Приклади розташування ліфтів

 

Ліфти для транспортування пожежних підрозділів (ЛТПП)

Ліфти для транспортування пожежних підрозділів можуть розташовуватися в групі з пасажирськими ліфтами, але в окремій шахті згідно з НАПБ Б.01.007 із виходом в окремий або загальний хол. Для шахти ЛТПП і окремого або загального ліфтового холу необхідно забезпечувати підпір зовнішнього повітря.

Приклади розташування ЛТПП в окремій шахті та із самостійним ліфтовим холом:

а) на основному посадковому поверсі біля зовнішньої стіни будинку;

б) на основному посадковому поверсі всередині будинку;

в) на інших поверхах всередині будинку.

1 - ЛТПП; 2 - ліфтовий хол ЛТПП; 3 - протипожежні двері (1-го типу) ліфтової шахти ЛТПП; 4 - огороджувальні конструкції ліфтової шахти ЛТПП (з межею вогнестійкості за пунктом 4.1.4 цих Правил); 5 - огороджувальні конструкції ліфтової шахти ЛТПП (з межею вогнестійкості за пунктом 4.1.3 цих Правил); 6 - протипожежні двері (2-го типу) ліфтового холу ЛТПП; 7 – зовнішня стіна будинку; 8 – вхід до ЛТПП; 9 – ділянка шляху евакуації (коридор, хол, фойє, вестибюль тощо); 10 – вхід до будинку; 11 – прохід від головного входу будинку до ЛТПП, який відокремлюється від суміжних приміщень огороджувальними конструкціями (з межею вогнестійкості за пунктом 4.1.3 цих Правил)

 

Приклад розташування ЛТПП у відокремленій шахті із загальним ліфтовим холом з іншими ліфтами.

1 – ЛТПП; 2 – інші ліфти; 3 – загальний ліфтовий хол; 4 – протипожежні двері (1-го типу) ліфтової шахти ЛТПП; 5 – протипожежні двері (2-го типу) ліфтових шахт інших ліфтів; 6 – огороджувальні конструкції ліфтової шахти ЛТПП (з межею вогнестійкості за пунктом 4.1.4 цих Правил); 7 - огороджувальні конструкції загального ліфтового холу ЛТПП (з межею вогнестійкості за пунктом 4.1.3 цих Правил); 8 – протипожежні двері (2-го типу) загального ліфтового холу ЛТПП; 9 – огороджувальні конструкції шахт інших ліфтів з межами вогнестійкості, установленими відповідними нормативними документами.

 

 

Приклад розташування ЛТПП з прохідними дверима.

1 – ЛТПП; 2 – інші ліфти; 3 – ліфтовий хол ЛТПП; 4 – загальний ліфтовий хол; 5 – протипожежні двері (1-го типу) ліфтової шахти ЛТПП; 6 – протипожежні двері (2-го типу) шахт інших ліфтів; 7 - огороджувальні конструкції ліфтової шахти ЛТПП (з межею вогнестійкості за пунктом 4.1.4 цих Правил); 8 - огороджувальні конструкції ліфтового холу ЛТПП (самостійного або загального) з межею вогнестійкості за пунктом 4.1.3 цих Правил; 9 – протипожежні двері (2-го типу) ліфтового холу ЛТПП; 10 – огороджувальні конструкції ліфтових шахт інших ліфтів з межами вогнестійкості, встановленими відповідними нормативними документами; 11 – ділянка шляху евакуації (коридор, хол, фойє, вестибюль тощо).

 

Приклад пожежогасіння у будинку, що обладнаний ЛТПП.

Приклад порятунку пожежників з кабіни ЛТПП.

1 – замок дверей шахти;

2 – аварійний люк зі східцями;

3 – драбина, що прикріплена ззовні до кабіни.

 

Вибір ліфтової системи

Кількість ліфтів, необхідних для обслуговування кожної групи приміщень висотного будинку та їх параметри, визначаються з урахуванням їх перевізної спроможності (підйомної потужності) і часу очікування. Для висотних житлових будинків розрахунки рекомендується виконувати з використанням електронних програм фірм-виробників ліфтів.

Необхідна підйомна потужність кожної групи ліфтів розраховується виходячи з кількості ймовірних користувачів кожного поверху висотного будинку.

Швидкість пасажирських ліфтів у висотних будинках необхідно приймати в межах від 1, 6 м/с до 6, 0 м/с згідно з ДСТУ ISO 4190-1.

Ліфтова система вважається придатною для експлуатації, якщо підйомна потужність протягом 5 хв при заповненні (або вивільненні) висотного будинку відповідає коефіцієнту користувачів, в тому числі для житлових будинків - 3 - 7 %, для будинків з декількома користувачами - 11 - 15 % і для будинків з багатьма користувачами - 16 - 20 %.

Кількість користувачів ліфтами визначається виходячи з розміру корисної площі, яку вони займають на поверсі:

- для житлових будинків - 1, 3 - 3, 2 людини/квартиру (в залежності від розміру квартири);

- для офісних будинків - 10 м2/людину;

- для готелів - 1, 5 - 1, 7 людини на двомісний номер.

Необхідна площа кабін визначається в залежності від кількості людей, які повинні бути перевезені для досягнення необхідної підйомної потужності при середньому часі очікування за круговий рейс. Орієнтовно ця величина приймається 80 % площі підлоги кабіни.

Рекомендується влаштовувати не менше одного ліфта для перевезення пасажирів у колясках. Цей ліфт повинен відповідати всім вимогам до такого типу ліфтів і мати позначення " Доступний для колясок".

Нижні поверхи висотних будинків, які мають автостоянки, технічні приміщення, кінотеатри, виставкові зали, басейни, торгові та інші приміщення, повинні бути забезпечені групами пасажирських і вантажних ліфтів, а також ліфтами для малорухомих груп населення. Ліфти для транспортування пожежних підрозділів, які обслуговують наземну частину висотного будинку, можуть також обслуговувати до двох поверхів його підземної частини, яка включає цокольний поверх. При цьому зазначені ліфти повинні відповідати вимогам НАПБ Б.01.007.

За умови трьох і більше поверхів, включаючи і цокольний поверх підземної частини висотного будинку, необхідно влаштовувати окремі ліфти для транспортування пожежних підрозділів, які будуть мати зупинки на цих поверхах при русі з основного (посадочного) поверху. Ці ліфти не повинні сполучатися з висотною частиною будинку.

Розміри ліфтових холів визначаються в залежності від функціонального призначення обслуговуючих приміщень згідно з ДБН В.2.2-9 та ДБН В.2.2-15.

Для забезпечення нормального функціонування ліфтів фірмою-виробником повинні бути наведені в технічній документації дані щодо максимальних розрахункових відхилень від вертикалі верху висотного будинку.

Для досягнення більшої комфортності обслуговування пасажирів та ефективності використання ліфтів у висотних будинках можуть бути застосовані різні схеми організації руху ліфтів, у тому числі:

- застосування однієї групи пасажирських ліфтів для обслуговування всіх поверхів;

- зонування будинку по висоті, де кожна зона обслуговується своєю групою ліфтів;

- можливість пересадки пасажирів з одного поверху однієї групи ліфтів на будь-який поверх іншої групи ліфтів;

- застосування експрес-груп ліфтів, які забезпечують більш ефективне їх використання, наприклад, для сполучення з верхніми поверхами, де розташовані ресторани, оглядові майданчики тощо;

- застосування дворівневих кабін, які дозволяють збільшити підйомну потужність ліфтів організацією зупинок на парних і непарних поверхах одночасно;

- використання однієї шахти для руху кабін нижньої і верхньої зони.

Розташування ліфтових шахт та машинних приміщень повинно забезпечувати нормативні параметри рівня шумів у житлових приміщеннях і в приміщеннях із постійним перебуванням людей згідно з ДБН В.2.2-9 і ДБН В.2.2-15.

У висотних будинках машинне приміщення ліфтів із врахуванням вимог їх безперервної роботи в екстрених випадках, необхідно, як правило, розташовувати на технічних поверхах, забезпечених зонами безпеки.

На технічних (проміжних та верхніх) поверхах, верхніх поверхах багаторівневих квартир, на верхніх поверхах атріумів зупинка пасажирських ліфтів не передбачається, крім ЛТПП.

Пасажирські ліфти не можуть опускатися в підземний паркінг.

При використанні вантажопасажирських, сервісних та панорамних ліфтів при тривалому експрес-ході повинні бути передбачені проміжні технічні зупинки з аварійними виходами не більше ніж через кожних 11 м згідно з ДСТУ EN 81-1.

Для всіх висотних будинків можуть застосовуватися ліфти як із машинним приміщенням, так і з розташуванням ліфтового обладнання в верхній частині шахти.

Для підйому інвалідів у колясках із рівня вхідної ділянки в будинок до рівня підлоги ліфтового холу першого поверху необхідно використовувати підйомники заводського виготовлення для вертикального руху або руху під уклін.

При проектуванні та будівництві висотних будинків необхідно передбачати використання ліфтів ЛТПП для транспортування інвалідів у колясках.

Якщо нижче приямка ліфтової шахти знаходяться приміщення, то противага ліфта повинна бути обладнана уловлювачами.

 

Рекомендовані поєднання і розташування пасажирських ліфтів,

що об'єднуються типовий системою груп-пового управління. сполучення

2б, г; 3б, г; 4б, г; 6б тільки для ліфтів зі швидкостями 1 і 1, 6 м / с

Нерекомендовані поєднання і розташування пасажирських ліфтів

11. Сміттєвидаляння

Сміттєвидаляння у висотних житлових та громадських будинках необхідно влаштовувати у відповідності з вимогами ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, ДСТУ Б В.2.5-34 та положеннями цього документа.

Для висотних будинків система Сміттєвидаляння приймається за одним конструктивним рішенням і не залежить від функціонального призначення приміщень та їх розташування по висоті будинку.

У висотних будинках допускається передбачати організацію роздільного збирання сміття.

Відстань від дверей квартири висотного житлового будинку до найближчого завантажувального клапана сміттєпроводу не повинна перевищувати 25 м, а від робочих приміщень громадського призначення - 50 м.

Стовбур сміттєпроводу повинен виконуватися димогазоводонепроникним із корозійностійких сталевих труб із умовним діаметром не менше 500 мм і відповідати санітарно-епідеміологічним вимогам. Конструкція стовбура сміттєпроводу повинна відповідати чинним нормативам щодо звукоізоляції, а будівельні конструкції необхідно виготовляти із негорючих матеріалів. Конструкція стовбура сміттєпроводу не повинна примикати до житлових і громадських приміщень із постійним перебуванням людей, мати вмонтовані пристрої для зниження швидкості падіння відходів, міжповерхові силові розвантажувальні муфти, закінчуватися поворотним шибером із протипожежним клапаном із межею вогнестійкості ЕІ 45 у сміттєзбірній камері. Розташування стовбура сміттєпроводу в ліфтовому холі не допускається.

Пристрої для зниження швидкості падіння відходів монтуються на рівні технічних поверхів висотного будинку.

Сміттєпровід повинен бути обладнаний устаткуванням для періодичного промивання та дезінфікування стовбурів, яке може також використовуватися для гасіння пожежі всередині стовбура в ручному або автоматичному режимах. Устаткування встановлюється на верхній частині сміттєпроводу.

Сміттєзбірну камеру необхідно розташовувати безпосередньо під стовбуром сміттєпроводу з підведенням до неї гарячої і холодної води та трапом у підлозі, приєднаним до системи каналізації. Сміттєзбірну камеру не допускається розташовувати під житловими приміщеннями або поряд з ними.

Висота сміттєзбірної камери в світлі повинна бути не менше 2, 2 м, а її розміри в плані - не менше 2, 5 м х 4 м із зручним підходом до шибера та з забезпеченням можливості розміщення контейнерів для збирання і вивезення відходів та інвентарного інструменту. Коридор, який веде до сміттєзбірної камери, повинен мати, як правило, ширину не менше 1, 5 м.

Сміттєзбірна камера повинна мати самостійний вихід із дверима, що відчиняються назовні і бути ізольована від входу в будинок глухою стіною (екраном) та відокремлюватися протипожежними перегородками з класом вогнестійкості ЕІ 90 і перекриттями з класом вогнестійкості не менше REI 90. Межа вогнестійкості дверей сміттєкамери не нормується, а її обшивку з внутрішньої сторони необхідно виконувати з негорючих матеріалів.

При розміщенні сміттєзбірних камер під маршами (площадками) сходових кліток перекриття над сміттєзбірною камерою необхідно виконувати протипожежними 1-го типу з межею вогнестійкістю не менше REI 150.

Відходи із сміттєзбірних камер повинні завантажуватися в пересувні контейнери, які розташовуються безпосередньо біля сміттєпроводу. Допускається встановлення в сміттєзбірних камерах малогабаритних пресів для ущільнення відходів.

У висотних будинках громадського призначення рекомендується передбачати, як правило, контейнерну схему сміттєвидаляння в мішках із полімерного матеріалу, які доставляються за допомогою ліфтів на збірний пункт поза або всередині висотного будинку. Збірні пункти всередині висотного будинку для відходів, упакованих у полімерні мішки, повинні задовольняти вимоги до сміттєзбірних камер і можуть бути поєднаними із сміттєзбірними камерами або розташовуватися в окремих ізольованих приміщеннях.

Специфічні відходи (харчові та інші з установ громадського харчування) повинні видалятися окремим сміттєпроводом, який проходить транзитом через інші поверхи.

Пункти збирання та зберігання специфічних відходів (харчових та інших), а також великогабаритних відходів, які утворюються у всіх функціональних елементах висотного будинку, необхідно розташовувати на ділянках поза будинком.

Збір інших видів твердих побутових відходів здійснюється в збірних пунктах, якими є сміттє-збірні камери, розташовані всередині будинку.

Збір люмінесцентних та ртутних ламп, а також інших відходів 1-го класу небезпеки необхідно здійснювати в змінній одноразовій герметичній ємкості в спеціальних ізольованих приміщеннях із наступним видаленням ручним способом і за допомогою ліфтів на окремо виділену контейнерну ділянку.

Схеми сміттєпроводів

1 - контейнер; 2 - направляючий патрубок з шибером; 3 - опора відводу сміттєпроводу; 4 - відмітка проміжної площадки сходи; 5 - фланець дефлектора; 6 - дефлектор; 7 - загрузочний клапан; 8 - направляючий патрубок з шибером; 9 - контейнер

Установка завантажувального клапана в стіні сміттєзбірної камери

1 - лоток; 2 - клапан завантажувальний; 3 - опора стовбура сміттєпроводу;


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.016 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал