Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
направляючий патрубок з шибером; 5 - контейнер⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 13
Стовбур сміттєпроводу повинен виконуватися, як правило, з елементів циліндричних азбестоцемент-них з умовним проходом. Допускається стовбури сміттєпроводів виконувати круглої форми зазначеного розміру з інших відповідних будівельних матеріалів, а також суміщеними з конструктивні-ми елементами будівлі (ліфтовими і вентиляційними шахтами, каналами димовидалення і т. п.) Схема стовбура сміттєпроводу, поєднаного з ліфтової шахтою 1 - канал вентиляції технічного підпілля; 2 - блок об'ємної шахти; 3 - канал сміттєпроводу
Схема стовбура сміттєпроводу, поєднаного з вентиляційним блоком 1 - гіпсобетонні блок інженерних комунікацій КБ 5-2; 2 - сміттєпровід
Схема стовбура сміттєпроводу, поєднаного з вентиляційним блоком перетину 1 - гіпсобетонні блок; 2 - плита перекриття сходової клітки; 3 - гернітовий шнур Ф 40 ПВТУ 32-65.
Орієнтовна схема майданчика під сміттєзбірники місткістю 0, 1 м3 Рекомендовані схеми критих майданчиків під контейнери місткістю до 0, 75 м3 для двух контейнерів Рекомендовані схеми критих майданчиків для 5 контейнерів
Мінімальні площі елементів господарських приміщень та майданчиків для розміщення в них спеціального устаткування і підходів для обслуговування
Сміттєпровід житлового будинку необхідно виготовляти з негорючих матеріалів, придатних для регулярного ефективного очищення і мати пристрої для промивання та дезінфекції стовбура. При висоті будинку понад 73, 5 м конструкція сміттєпроводу повинна передбачати пристрої для гальмування чи уловлювання падаючого сміття. Контейнерні майданчики для сміття й відходів необхідно розміщати в місцях, віддалених від дитячих майданчиків, зон відпочинку й масової присутності людей, забезпечуючи компактне і диференційоване складування різних видів сміття та відходів.
Лекція № 10 ТЕМА: «Висотні житлові будинки та будинки підвищенної поверховості» КОРОТКИЙ ЗМІСТ: 1. Терміни та визначення. 2. Особливості проектування висотних житлових будинків та будинків підвищенної поверховості. - Завдання на проектування. - Містобудівні умови та обмеження. - Технічні умови. - Інженерні вишукування при будівництві висотних будівель. - Інші вихідні данні. - Технічний моніторіг 3. Вибір і особливості планування земельної ділянки для будівництва висотних будинків та будинків підвищенної поверховості. - Вибір ділянки будівництва для висотних будинків - Зона впливу висотного будинку на існуючу забудову. - Планування ділянки будівництва висотного будинку - Будівельний генеральний план 4. Вимоги до об'ємно-планувальних рішень висотних будівель. - Службові приміщення. - Вбудовані та вбудовано-прибудовані приміщення. - Особливі вимоги до вибору планувальних рішень. - Спеціальні інженерні засоби при будівництві висотних будівель 5. Санітарно-епідеміологічні і екологічні вимоги. 6. Протипожежні вимоги до висотних будівель. - Об'ємно-планувальні протипожежні рішення. - Оснащення об’єктових пунктів пожежогасіння. - Проїзди і площадки для пожежної техніки та вертольотів. 7. Конструктивні рішення 8. Приміщення для інженерного обладнання - Водопостачання і водовідведення. - Приміщення для систем протипожежного водопроводу. - Системи каналізації. - Внутрішні водостоки для відводу дощових та талих вод із покрівель. - Теплопостачання та опалення. - Вентиляція і кондиціонування. - Електропостачання, силове електрообладнання та електроосвітлення. - Зв'язок, телекомунікації та інформатизація - Автоматизована система моніторингу і управління
1. Терміни та визначення. ПРИМІТКА: Є значні відмінності у визначеннях. за ДБН В.1.1-7 Будинок підвищеної поверховості – багатоповерховий будинок житлово-громадського призначення з умовною висотою 26, 5 м < Н £ 47 м (як правило до 16-ти поверхів включно); Висотний будинок - багатоповерховий будинок житлово-громадського призначення з умовною висотою Н > 47 м (як правило понад 16-ть поверхів). За ДБН В.2.2-24: 2009: Висотний будинок - багатоповерховий будинок житлово-громадського призначення з умовною висотою від 73, 5 м і вище. Умовна висота визначається згідно з ДБН В.1.1-7. Апартаменти - квартири для тимчасового проживання людей із високим рівнем сервісу. Зона - частина висотного будинку по вертикалі, в межах якої здійснюється автономне функціонування інженерних та систем протипожежного захисту. Проміжний технічний поверх - технічний поверх, розташований усередині висотного будинку, що відокремлює дві суміжні (функціональні) зони. Прогресуюче обвалення - обвалення будинку внаслідок локального руйнування частини несучих конструкцій на одному чи декількох поверхах. Локальне руйнування - руйнування несучих конструкцій на одному чи декількох поверхах площею до 80 м2 включно з одним вертикальним несучим елементом (колоною). Пожежобезпечна зона - частина протипожежного відсіку будинку для тимчасового перебування і захисту людей від часу виникнення пожежі до завершення рятувальних робіт, яка відокремлена протипожежними перешкодами і оснащена технічними засобами протипожежного захисту. Об'єктовий пункт пожежогасіння - приміщення у будинку для розміщення первинних засобів пожежогасіння, індивідуальних та колективних рятувальних засобів та інвентарю, необхідного для обслуговуючого персоналу та служби пожежної безпеки для гасіння пожежі і рятування людей. Приаеродромна територія - обмежена місцевість навколо аеродрому, над якою маневрують повітряні судна і яка визначається як зона контролю та обліку об'єктів і перешкод. Для цієї зони встановлені спеціальні вимоги до розташування різних об'єктів, а їх висотне положення контролюється виходячи з умови безпеки зльоту і посадки. Для аеродромів класу А, Б, В, Г зона встановлюється у радіусі 50 км, для некласифікованих аеродромів - 25 км від контрольної точки аеродрому (КТА), для злітно-посадкових майданчиків - 2, 5 км від контрольної точки майданчика (КТМ). Комплекс автоматизації інженерної системи - комплекс технічних засобів, призначений для забезпечення функціонування інженерної системи в автоматичному режимі у відповідності з технологічними вимогами.
2. Особливості проектування висотних житлових будинків та будинків підвищенної поверховості. Проектування будинків висотних житлових будинків та будинків підвищенної поверховості виконується відповідно до - ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». - ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення». - ДБН Б.2.4-4-97 «Планування та забудова сільських поселень». - ДБН В.2.2-24: 2009. «Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків». - «Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів» (Наказ Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 № 45. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2011 р. за № 651/19389) - ДБН А.2.2-3: 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» На стадії передпроектних досліджень і розроблень виконується містобудівне обґрунтування згідно з ДБН Б.1.1-4, яке підлягає розгляду на містобудівній раді місцевого органу влади. Містобудівне обґрунтування виконується з урахуванням містобудівного зонування території, визначеного у містобудівній документації, та нормативних вимог щодо функціонально-планувальної організації містобудівних планувальних утворень згідно із вимогами ДБН 360, а також із урахуванням результатів громадського обговорення при будівництві висотного будинку в районі існуючої забудови. Містобудівне обґрунтування повинно включати прогнозну оцінку можливих змін ґрунтових і гідрогеологічних умов та аеродинамічних показників у зоні нового будівництва та існуючої забудови, а також взаємовпливу висотного будинку з існуючою забудовою, наземною та підземною транспортною й інженерною інфраструктурами. Архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) на проектування висотного будинку видається при позитивних результатах розгляду містобудівного обґрунтування. Примітка: Документ «Архітектурно-планувальне завдання (АПЗ)» замінено на «Містобудівні умови та обмеження використання земельної ділянки» За рішенням містобудівної ради місцевого органу влади може додатково розроблятися детальний план території (ДПТ), на якій передбачається зведення висотного будинку. Для висотних будинків, як для технічно складних об'єктів, встановлюється тристадійне проектування, що включає розроблення ескізного проекту (ЕП), проекту (П) та робочої документації (РД) За завданням замовника на різних стадіях проектування і будівництва можуть виконуватися науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, перелік яких із обґрунтуванням необхідності їх виконання визначається у проектній документації на стадії " П". На стадії " Проект" виконуються перевірочні розрахунки висотного будинку як конструктивної системи " ґрунтова основа - фундамент - споруда" з наданням результатів до комплексної державної експертизи. Вихідні данні для проектування висотних будівель: - завдання на проектування. - містобудівні умови та обмеження; - технічні умови; - інженерні вишукування; - інші вихідні данні. Завдання на проектування. Завдання на проектування складається замовником при узгоді із проектувальником відповідно до додатку Б ДБН А.2.2-3: 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» Містобудівні умови та обмеження. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією Містобудівні умови та обмеження надаються органами з питань містобудування та архітектури відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст» (Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 N 109. Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 р. за N 912/19650) Технічні умови. Технічні умови щодо можливості та умов приєднання, експлуатації інженерних мереж (водопостачання, каналізація, електропостачання, централізоване опалення, газопостачання) надаються власниками таких мереж. Порядок отримання таких технічних умов встановлюється власником інженерних мереж. Також надаються технічні умови щодо пожежної та техногенної безпеки, відповідно до «Правила надання технічних умов до інженерного забезпечення об’єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки» ( Наказ Міністерства оборони України 14.11.2013 № 771 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2013 р. за № 1988/24520) Інженерні вишукування при будівництві висотних будівель. Інженерні вишукування для висотного будівництва виконуються згідно з вимогами ДБН А.2.1-1 та дожаток Ж ДБН В.2.2-24: 2009. Інженерні вишукування для проектування та будівництва висотних будинків повинні забезпечувати комплексне вивчення природних і техногенних умов району будівництва, складання прогнозів взаємодії висотних об'єктів, що проектуються, із навколишнім середовищем та оточуючою забудовою, а також обґрунтування необхідних заходів їх інженерного захисту і безпечних умов проживання мешканців. Інженерні вишукування повинні виконуватися спеціалізованими проектно-вишукувальними організаціями, що мають ліцензію на виконання відповідних видів інженерних вишукувань на території України. Склад інженерних вишукувань: інженерно-геодезичні, інженерно-геологічні, інженерно-гідрометеорологічні, інженерно-екологічні дослідження та дослідження джерел водопостачання з підземних вод. До складу інженерних вишукувань повинні додатково входити наступні види робіт: геотехнічний контроль; обстеження основ і фундаментів існуючих будинків і споруд; оцінка небезпеки та ризику від природних і техногенних процесів; локальний моніторинг компонентів навколишнього середовища; геодезичні, геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні та інші супутні роботи та дослідження (спостереження) в процесі будівництва та експлуатації висотних об'єктів. Технічне завдання на виконання інженерних вишукувань складається замовником за участю, як правило, організації-виконавця вишукувань При будівництві висотного будинку в щільній забудові необхідно виконувати, а також здійснювати прогноз змін напружено-деформованого стану ґрунтового масиву та гідрогеологічного режиму підземних вод. Інші вихідні данні. Вихідні данні надаються замовником для вибору найбільш вдалого та обґрунтованого проектного рішення відповідно до додатку Б ДБН А.2.2-3: 2014. Проектування ведеться при наявності у замовника правовстановлюючих документів на землю та майно (в разі реконструкції) У проектній документації на будівництво висотних будинків необхідно розробляти окремим розділом або окремим документом експлуатаційну документацію (проект експлуатації), склад якої визначається у завданні на проектування. Обов'язковий перелік експлуатаційної документації наведено у розділі 11 ДБН В.2.2-24: 2009. До проектування висотних будинків допускаються організації, які мають ліцензії на проектування будинків та споруд класу відповідальності згідно з ДБН В.1.2-14 та ДБН В.1.2-5. Проектно-кошторисна документація на будівництво висотних будинків незалежно від джерел фінансування та форм власності підлягає комплексній державній експертизі на стадії П відповідно до чинних нормативно-правових актів. Експертиза проектної документації з питань пожежної безпеки та санітарно-епідеміологічних вимог виконується на стадіях ЕП, П і РД. Технічний нагляд за виконанням будівельних робіт рекомендується здійснювати незалежною спеціалізованою організацією за погодженням із місцевим органом Держархбудінспекції. При проектуванні, будівництві та експлуатації висотних будинків необхідно здійснювати науково-технічний супровід згідно з ДБН В.1.2-5 для вирішення проблем, що недостатньо обґрунтовані в проектній документації та не врегульовані чинними нормативними документами. Роботи з науково-технічного супроводу будівництва висотних будинків виконуються за окремим договором із залученням науково-дослідних та спеціалізованих організацій. Перелік робіт із науково-технічного супроводу зведення висотних будинків наведено в додатку Ф ДБН В.2.2-24: 2009. Нові технічні рішення конструкцій, нове обладнання, вироби та матеріали, на які відсутня відповідна нормативна документація, повинні мати підтвердження їх придатності для застосування в умовах будівництва та експлуатації висотних будинків згідно з постановою KM України від 01.03.06 № 240. Проектні архітектурно-конструктивні та інженерно - технічні рішення (висотність, поверховість, розміщення об'єктів різного функціонального призначення, багатофункціональність, влаштування вбудовано-прибудованих об'єктів, багаторівневих підземних гаражів, дахових мінікотелень, експлуатованих покрівель, вбудовано-прибудованих трансформаторних підстанцій, локальних електростанцій тощо), які несуть потенційну загрозу негативного впливу на здоров'я або умови проживання, відпочинку і праці людини і не врегульовані санітарним законодавством України, повинні розглядатись у спеціалізованих акредитованих МОЗ України лабораторіях санітарно-епідеміологічного профілю та узгоджуватись у відповідності з чинним законодавством України.
Технічний моніторіг Моніторинг та спостереження за технічним станом висотних будинків і споруд житлово-громадського призначення є обов'язковою складовою частиною забезпечення умов безпеки при їх будівництві та експлуатації. Моніторінг технічного стану висотних будівель здійснюється на протязі всього періоду існування висотної будівлі, відповідно до Додатку У ДБН В.2.2-24. Порядок здійснення моніторингу визначається на стадії розробки проекту. Метою моніторингу є оцінка впливу природних, техногенних, антропогенних та інших факторів на будівельний об'єкт та навколишнє середовище в період будівництва та експлуатації, розроблення прогнозу змін стану об'єкта, своєчасне виявлення дефектів, попередження та усунення негативних процесів, уточнення результатів прогнозу і коригування проектних рішень. Завданням моніторингу є розроблення заходів щодо забезпечення надійності будівель та споруд у період їх будівництва та експлуатації, а також недопущення негативних змін навколишнього середовища, попередження й усунення дефектів конструкцій, здійснення контролю за виконанням розроблених та ухвалених заходів. 3. Вибір і особливості планування земельної ділянки для будівництва висотних будинків та будинків підвищенної поверховості. Вибір ділянки будівництва для висотних будинків Вибір ділянки будівництва і заходи з інженерної підготовки повинні бути спрямовані на забезпечення безпеки висотного будинку, цілісності існуючої забудови та інфраструктури, сприяти її раціональному функціонуванню і розвитку, а також розвитку міської інженерної і транспортної інфраструктур, збереженню історико-культурних, архітектурно-ландшафтних, водних та інших природних об'єктів на ділянці будівництва та на прилеглій території. Вибір ділянки будівництва для висотних будинків необхідно здійснювати із врахуванням безпеки польотів повітряних суден та роботи радіотехнічного обладнання на приаеродромних територіях на території України. Розташування та висота будинків повинні бути узгоджені зі службами, які відповідають за повітряний рух на території України, в тому числі Украерорухом, Міноборони та Державним органом із регулювання діяльності цивільної авіації України. Розташування висотних будинків на приаеродромних територіях необхідно погодити також з підприємствами, установами та організаціями, яким підпорядковані ці аеродроми. Не рекомендується розташування висотних будинків на приаеродромних територіях та в зонах маневрування повітряних суден на території України, а також у зонах обмеження житлової забудови навколо аеродрому через негативний вплив авіаційного шуму, електромагнітного випромінювання та інших впливів і ризиків. Розташування висотних будинків у зонах обмеження житлової забудови вирішується на основі висновків санітарно-епідеміологічної експертизи. Не рекомендується розташування висотних будинків на відстані менше 100 м від джерел вібрації та шуму (метрополітену, залізничного або інших швидкісних видів транспорту тощо). При розташуванні висотних будинків на відстані менше 100 м від зазначених джерел вібрації та шуму необхідно виконувати спеціальне обґрунтування згідно з ДБН 360 і ДБН В.2.3-7 із врахуванням санітарних норм згідно з ДСП 173, інших чинників (" баражного ефекту", віброповзучості ґрунтової основи тощо) та погодженням із міською службою метрополітену за участю проектної організації-розробника проекту тунельних споруд та будівель у зоні впливу будівництва висотного будинку. Протипожежні відстані між висотними будинками та іншими будинками слід приймати відповідно до вимог ДБН 360 як для будинків 1-го ступеня вогнестійкості. Відстань від висотного будинку до найближчого пожежного депо повинна бути не більше 2 км при русі шляхами міської транспортної мережі загального користування. При виборі земельної ділянки для висотного будинку у складі проекту необхідно передбачати на вказаній відстані пожежне депо, оснащене спеціальною технікою, а у разі наявності існуючого депо необхідно передбачати доукомплектування його спеціальною пожежною технікою за узгодженням з центральним (територіальним) органом державного пожежного нагляду. При проектуванні висотного будинку слід передбачати проїзди для пожежної техніки, а також площадки для пожежної техніки та вертольотів відповідно до вимог додатка М. При виборі земельної ділянки обов’язково враховують зону впливу висотної будівлі на існуючу інфраструктуру території. Зона впливу висотного будинку на існуючу забудову. Зона впливу висотного будинку на існуючу забудову, транспортну й інженерну інфраструктури визначається розрахунком, на основі якого розробляється перелік заходів щодо забезпечення цілісності існуючих споруд, що знаходяться в зоні впливу (виключення наднормативних осідань і кренів, зсувів, появи щілин у несучих конструкціях існуючих споруд, зсування плит перекриттів тощо). Результати цих розрахунків надаються до комплексної державної експертизи в складі проектної документації в обсязі стадії " Проект". Вибір ділянки для будівництва висотного будинку здійснюється на основі висновків містобудівного обґрунтування із врахуванням результатів додаткових досліджень і розроблень, у тому числі: - візуально-ландшафтного аналізу розташування висотного будинку із врахуванням об'ємно-просторового сприйняття його в даному районі забудови та на прилеглих територіях; - аналізу можливості виникнення геологічного ризику та результатів розроблення прогнозної оцінки змін геологічного середовища, інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов під впливом очікуваних навантажень від висотного будинку на ділянці будівництва і прилеглій території; - аналізу впливу нового будівництва на технічний стан конструкцій та інженерних мереж існуючих будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прилеглій території; - розрахунків перевізної спроможності міської транспортної та потужностей інженерної інфраструктур з урахуванням додаткових навантажень від висотного будинку; - світлокліматичних розрахунків рівня інсоляції та природного освітлення для висотного будинку і оточуючої забудови на відповідність чинним нормам; - розрахунків очікуваних рівнів звуків та звукових тисків; - розрахунків забезпеченості населення озелененими територіями загального користування та об'єктами громадського призначення в межах запроектованих функціонально-планувальних утворень на територіях, що прилягають до ділянки будівництва висотного будинку; - оцінювання мікрокліматичних показників навколишнього повітряного середовища, концентрації забруднюючих речовин, рівня зовнішнього шуму та вібрації; - впливу аеродинамічних показників у зоні висотного будівництва (швидкості і напрямку вітрових потоків, зон турбулентності, вітрового підпору, розріджених зон тощо) на функціонування систем вентиляції і опалення існуючих будинків, відведення продуктів згоряння газу, особливо в будинках, обладнаних автономними проточними водонагрівачами (колонками, котлами тощо); - аналізу взаємовпливу висотного будинку і повітряних транспортних суден у районах розташування аеропортів і аеродромів, об'єктів наземної інфраструктури, радіотехнічних засобів управління повітряним рухом, радіонавігацією, посадкою, зв'язком та метеозабезпеченням, в тому числі з урахуванням взаємовпливу авіаційного шуму на висотний будинок та висотного будинку на маневрування повітряних суден на приаеродромних територіях. Планування ділянки будівництва висотного будинку Планування ділянки будівництва висотного будинку необхідно виконувати з урахуванням вимог щодо організації безперешкодного середовища для маломобільних груп населення згідно з ДБН В.2.2-17. Для забезпечення під'їзду та кругового руху пожежної техніки біля висотного будинку необхідно передбачати кругові проїзди. У разі неможливості виконання даного пункту необхідно розробляти схему підїзду та розташування пожежної техніки на прилеглій до висотного будинку території у складі проектної документації з погодженням її з органами державного пожежного нагляду. Планування ділянки будівництва повинно забезпечувати можливість роздільної експлуатації різних функціональних частин висотного будинку. Територію, яка відноситься до житлової частини висотного будинку включно з під'їздами та входами, рекомендується проектувати відокремленою, що визначається у завданні на проектування. Ділянку будівництва висотного будинку рекомендується проектувати з підвищеним рівнем якості благоустрою та передбачати влаштування зелених насаджень і зон відпочинку. При цьому розвиток вказаних зон слід здійснювати за рахунок їх розміщення на покриттях стилобатів, влаштування внутрішніх рекреаційних приміщень, зимових садів, спортивних залів тощо. В'їзди та виїзди з території ділянки будівництва рекомендується передбачати на місцеву вуличну мережу або місцеві проїзди магістральних вулиць міського значення. При плануванні ділянки будівництва необхідно передбачати проходи для ефективної евакуації людей із висотного будинку. Склад зон ділянки будівництва та вимоги до них визначаються в завданні на проектування. При цьому необхідно враховувати влаштування майданчиків для стоянки автотранспорту мешканців, працівників, та відвідувачів. Влаштування автостоянок та гаражів у висотних будинках необхідно виконувати відповідно до ДБН В.2.3-15. «Cпоруди транспорту.Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів». Будівельний генеральний план Будівельний генеральний план розробляється на спорудження висотного будинку та системи інженерних мереж і доріг. Основним завданням будівельного генерального плану є раціональне розміщення на відведеній земельній ділянці будівельних машин, обладнання, складів, тимчасових і побутових приміщень, проїздів і комунікацій при дотриманні всіх вимог інших чинних документів. У тих випадках, коли організаційними і технічними рішеннями передбачається використання території за межами будівельної ділянки, перед розробленням будівельного генерального плану в складі ПОБ розробляється ситуаційний план на геодезичній підоснові. При зведенні висотних споруд у стиснених умовах слід передбачати можливість використання прилеглої вільної території для тимчасового відчуження. Цю територію необхідно показати на ситуаційному плані і погодити її використання із власниками. 4. Вимоги до об'ємно-планувальних рішень висотних будівель. Загальна структура, перелік та площі функціональних елементів, поверховість, висота будинку та кількість підземних поверхів визначається у завданні на проектування з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-24. Типологічні вимоги, які не суперечать протипожежним, санітарно-епідеміологічним, природоохоронним та іншим нормативним вимогам до висотних будинків, слід приймати згідно з ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, СНиП 2.09.04. Службові приміщення. У висотних будинках слід передбачати службові приміщення для центрального пункту управління висотним будинком (ЦПУБ) або диспетчерської, охорони будинку, пожежного поста, служби експлуатації і моніторингу стану основних несучих конструкцій і інженерних систем тощо. Перелік, площі та вимоги до розміщення службових приміщень, можливість їх блокування або сумісного розташування визначається у завданні на проектування та проектній документації із врахуванням технологічних, санітарно-епідеміологічних та протипожежних вимог, а також технічних умов на проектування відповідних служб, що експлуатують інженерні мережі. Службові приміщення рекомендується розташовувати ближче до головного входу висотного будинку на першому або на цокольному поверхах із виходом до вестибюлю або безпосередньо на вулицю та із забезпеченням їх захисту від несанкціонованого доступу. Службові приміщення з довготривалим (цілодобовим) перебуванням людей повинні мати природне освітлення та індивідуальний санітарний вузол. Вбудовані та вбудовано-прибудовані приміщення. Перелік вбудованих та вбудовано-прибудованих приміщень, приміщень, які розташовуються у підземних та цокольних поверхах, а також приміщень без природного освітлення в житлових та громадських будинках визначається згідно з ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9 у завданні на проектування та проектній документації з урахуванням санітарно-епідеміологічних та норм пожежної безпеки. Розташування в житловому будинку приміщень громадського призначення здійснюється згідно з ДБН В.2.2-15 та додатковими протипожежними і санітарно-епідеміологічними вимогами, у тому числі вимогами до захисту від шуму житлових приміщень. Приміщення громадського призначення допускається розташовувати на першому, другому, третьому та цокольному поверхах житлових будинків згідно. Розміщення громадських приміщень на інших поверхах визначається у завданні на проектування за дотримання всіх санітарно-епідеміологічних та протипожежних норм і погоджується з органами державного санітарно-епідеміологічного та пожежного нагляду. Розташування на технічних поверхах приміщень іншого призначення дозволяється за спеціального обґрунтування і здійснюється з урахуванням планувальних заходів щодо попередження впливу шуму, вібрації та електромагнітного поля інженерного обладнання на найближчі житлові приміщення з постійним перебуванням людей і при погодженні із органами державного пожежного та санітарного-епідеміологічного нагляду. Проектування у висотному будинку підземних гаражів забороняється. Згідно з п. 2.51 ДБН В.2.3-15 у підвальних, цокольних і на першому поверхах житлових будинків допускається влаштування стоянок для машин і мотоциклів, що належать мешканцям багатоквартирних житлових будинків. У висотних будинках забороняється влаштування приміщень виробничого призначення будь-якої категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також складських приміщень категорій А та Б. Особливі вимоги до вибору планувальних рішень. Приміщення для санвузлів у квартирах рекомендується розташовувати з примиканням до коридорів загального користування. Рекреаційні та літні приміщення висотного будинку, розташовані вище 73, 5 м, повинні бути заскленими та мати відповідні огорожі для безпеки і зменшення психологічного дискомфорту - висотобоязні людей. При суцільному заскленні фасадів рекомендується із внутрішньої сторони передбачати конструктивні заходи (огорожі) до рівня 1, 2 м від підлоги з метою забезпечення безпеки людей та зменшення психологічного дискомфорту - висотобоязні людей. Вікна в приміщеннях висотного будинку, які розміщуються вище 73, 5 м, з метою безпеки повинні бути виконані з фіксаторами, що дозволяють регулювати кут відкривання стулкових елементів, та з посиленими завісами, розрахованими на високошвидкісний напір вітру. Відкриватися повинні всі стулки вікон усередину приміщень. Вимоги до озеленення і благоустрою покриттів висотних житлових та громадських будинків, до влаштування внутрішніх приміщень рекреації та зимового саду визначаються з урахуванням вимог чинних нормативів та санітарно-епідеміологічних вимог, у тому числі і до ґрунту. При проектуванні фасадних систем необхідно враховувати вимоги до встановлення кондиціонерів, реклами та організації підсвітлення в нічний час. У висотному будинку необхідно передбачати засоби для ремонту і очищення фасадів та елементів їх засклення. Спеціальні інженерні засоби при будівництві висотних будівель Висотний будинок необхідно облаштовувати: - системою світломаркування відповідно до чинних авіаційних правил. Висотними будинками, які потребують облаштування системою світломаркування, необхідно вважати будинки заввишки 50 м і більше незалежно від їх розташування в межах або за межами населеного пункту. Обладнання системою світломаркування висотного будинку виконується згідно зі стандартом ІКАО ст. 6.3 додатка № 14 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 07.12.1994 р. - автоматизованими системами моніторингу та управління (АСМУ). При розробленні завдання на проектування і в процесі проектування повинні бути враховані вимоги АСМУ, в тому числі щодо відповідності комплексів автоматизації інженерних систем, визначення рівня АСМУ, на якому будуть інтегровані до АСМУ системи безпеки та вимоги до організаційно-розпорядчих заходів згідно з ДСТУ-Н Б В.2.5-37. - для забезпечення необхідної довговічності конструкцій необхідно передбачати захист від блискавки та заземлення висотного будинку згідно з чинними нормативними документами. 5. Санітарно-епідеміологічні і екологічні вимоги. При розробленні завдання на проектування висотних будинків необхідно передбачати заходи, що забезпечують виконання санітарно-епідеміологічних і екологічних вимог з охорони здоров'я людей і навколишнього природного середовища відповідно до законів України " Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"; " Про внесення змін до Закону України " Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"; " Про охорону атмосферного повітря"; " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму". Оцінку проектів щодо виконання санітарно-епідеміологічних та екологічних вимог щодо відповідності законам України та іншим нормативним документам повинні проводити спеціалізовані лабораторії санітарно-епідеміологічного профілю, які акредитовані МОЗ України. Перелік і вимоги до вбудовано-прибудованих об'єктів, у тому числі до підземних, які дозволяється розміщувати у висотних житлових будинках, наведені у ДБН В.2.2-15, у висотних будинках громадського призначення - у ДБН В.2.2-9, а також ДБН В.2.2-10. При проектуванні висотних житлових будинків необхідно враховувати функціональне призначення вбудовано-прибудованих об'єктів, які за своїми об'ємно-планувальними та інженерними рішеннями повинні відповідати санітарно-епідеміологічним вимогам. Допускається розширення переліку вбудовано-прибудованих об'єктів і перепрофілювання запроектованих чи існуючих об'єктів будівництва за умов відповідного обґрунтування і дотримання санітарно-епідеміологічних умов проживання мешканців і працюючих та за узгодженням з органами Державної санітарно-епідеміологічної служби для конкретних проектних рішень. Розрахункові параметри внутрішнього повітря житлових та громадських приміщень необхідно приймати відповідно до вимог СН № 2295, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9 та СНиП 2.04.05. Для запобігання забрудненню повітря у приміщеннях житлового та громадського призначення у висотних будинках необхідно передбачати, крім природної вентиляції, установку примусової системи видалення повітря з припливом повітря через спеціальні пристрої (провітрювачі). Інсоляція приміщень повинна відповідати вимогам СанПиН 2605, ДСП 173, ДБН 360 та ДБН В.2.2-15, ДБН В. 2.2-9. Зменшення тривалості інсоляції у висотних будинках складної конфігурації за рахунок використання світловідбиваючих поверхонь (пристроїв), штучних випромінювачів видимого світла та УФ-випромінювання потребує санітарно-епідеміологічного обґрунтування за участю спеціалізованих лабораторій санітарно-епідеміологічного профілю, які акредитовані МОЗ України. У залежності від світлового клімату, розташування висотного будинку, орієнтації та призначення приміщень, площі засклення та конструкції світлопрозорих фасадів при проектуванні необхідно передбачати захист приміщень від перегрівання. Освітленість приміщень необхідно приймати відповідно до ДБН В.2.5-28, ДБН В.2.2-15 і ДБН В.2.2-9 та нормативних вимог у залежності від функціонального призначення об'ємно-планувального елемента висотного будинку. Коефіцієнт загального пропускання світла видимого діапазону для склопакетів не повинен бути менше 0, 6. У разі застосування в проектах сонцезахисних чи тонованих склопакетів і вітражів для житлових приміщень вони потребують санітарно-епідеміологічної оцінки в спеціалізованих лабораторіях санітарно-епідеміологічного профілю, які акредитовані МОЗ України. Вимоги до встановлення ліфтів, їх кількості визначаються згідно з ДБН В.2.2-15 та положеннями цього документа. При виборі швидкості ліфтів повинні враховуватися висота будинку, максимальний час транспортування пасажирів і час очікування ліфта. Прискорення ліфтів повинно відповідати психофізіологічним можливостям осіб похилого віку. При розміщенні у висотному будинку закладів громадського призначення вони повинні бути забезпечені окремими від житлової частини входами (виходами) і ліфтами. Швидкість руху ліфтів вниз не повинна перевищувати 7 м/с. Час очікування ліфтів не повинен перевищувати 30 с у громадських будинках і 100 с у житлових будинках та готелях. Загальні вимоги до сміттєвидаляння наведені в ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, ДСТУ Б В.2.5-34 та в цих Нормах. Сміттєпровід житлового будинку необхідно виготовляти з негорючих матеріалів, придатних для регулярного ефективного очищення і мати пристрої для промивання та дезінфекції стовбура. При висоті будинку понад 73, 5 м конструкція сміттєпроводу повинна передбачати пристрої для гальмування чи уловлювання падаючого сміття. Контейнерні майданчики для сміття й відходів необхідно розміщати в місцях, віддалених від дитячих майданчиків, зон відпочинку й масової присутності людей, забезпечуючи компактне і диференційоване складування різних видів сміття та відходів. За узгодженням з органами Держсанепіднагляду в конкретних проектних рішеннях допускається застосування альтернативних методів сміттєвидаляння, де повинні бути визначені вимоги до організації процесу сміттєвидаляння (збору, накопиченню, утилізації сміття) і санітарно-епідеміологічні вимоги до застосування методів і умов праці обслуговуючого персоналу. Вимоги до технічних поверхів наведені у ДБН В.2.2-15. Для запобігання протіканню рідини, розповсюдженню пліснявих грибів та появі інших негативних явищ при влаштуванні технічних поверхів необхідно передбачати гідроізоляцію та/або автоматичні пристрої моніторингу протікання рідини та перекриття цього джерела. Розташування на технічних поверхах приміщень іншого призначення дозволяється за спеціального обґрунтування та погодження з відповідними органами державного пожежного і санітарно-епідеміологічного контролю та нагляду. Інфраструктуру і щільність населення житлового кварталу з повним комплексом установ і підприємств місцевого значення слід приймати відповідно до вимог ДБН-360- не більше 450 люд./га. Перевищення нормованої щільності населення в зв'язку із будівництвом висотного будинку потребує відповідного обґрунтування. З огляду на високу концентрацію людей у висотному будинку й значне антропогенне навантаження на навколишнє середовище на передпроектній і проектній стадіях у розділі проекту " Охорона навколишнього середовища" і " Санітарно-епідеміологічні вимоги" необхідно передбачати комплекс технічних рішень і заходів щодо забезпечення виконання положень санітарного законодавства України, у тому числі щодо забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини (організації прибудинкової території і її озеленення; наявності дитячих, спортивних майданчиків; місць вигулу собак; достатності і оптимального співвідношення відкритих і закритих автостоянок і гаражів; організації руху людей і автотранспорту на прибудинковій території, наявності достатньої кількості дошкільних закладів, шкіл, магазинів, розроблення заходів із відшкодування збитків навколишньому середовищу; оцінки впливу будівництва та експлуатації висотного будинку на навколишнє середовище тощо). 6. Протипожежні вимоги до висотних будівель. Проектування висотних будинків необхідно виконувати у відповідності з вимогами пожежної безпеки згідно чинними нормативними документами з питань пожежної безпеки. Перелік необхідних розрахунків (часу евакуації людей тощо) для кожного будинку визначається в процесі розроблення проектної документації і погоджується з органами державного пожежного нагляду. Необхідність оснащення висотних будинків рятувальними пристроями колективного користування, їх тип, кількість та місця розміщення визначаються проектною організацією за узгодженням з органами державного пожежного нагляду. У висотних будинках забороняється влаштування приміщень виробничого призначення будь-якої категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також складських приміщень категорій А та Б.
У складі експлуатаційної документації розробляються: - загальна інструкція з пожежної безпеки висотного будинку; - інструкція щодо дій служби пожежної безпеки та обслуговуючого персоналу при виникненні пожежі; - інструкції з управління роботою та обслуговування автоматичних установок пожежної сигналізації, пожежогасіння, установок протидимного захисту, протипожежного водопостачання, систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, а також диспетчеризації систем протипожежного захисту (СПЗ). Об'ємно-планувальні протипожежні рішення. Приміщення різного призначення (житлового, громадського) слід відокремлювати між собою глухими протипожежними стінами та перекриттями згідно з таблицею 9.1 або технічним поверхом, виділеним протипожежними перекриттями 1-го типу. Межі вогнестійкості будівельних конструкцій приймаються за табл. 9.1 ДБН В.2.2-24 Приміщення для пожежного поста. На першому поверсі висотних будинків слід передбачати приміщення для пожежного поста (ЦПУБ, диспетчерської). Приміщення для пожежного поста (ЦПУБ, диспетчерської) необхідно проектувати впритул із примиканням до зовнішньої стіни з природним освітленням і виходом безпосередньо назовні. Протипожежні відсіки. Висотні будинки стосовно пожежної безпеки необхідно поділяти на протипожежні відсіки згідно з 9.11 ДБН В.2.2-24. Висота протипожежних відсіків не повинна перевищувати 50 м. Висота технічних поверхів визначається із врахуванням конструктивних, технічних, протипожежних та санітарно-епідеміологічних вимог. На межі протипожежних відсіків (на рівні протипожежного перекриття) слід передбачати карнизи по контуру будинку, що виступає за межі фасаду не менше 0, 75 м або передбачати на рівні протипожежного перекриття, що поділяє будинок на протипожежні відсіки, захист віконних прорізів пристроями (протипожежними шторами, дренчерними завісами тощо), які перекривають їх під час пожежі. Допускається за узгодженням з центральним органом державного пожежного нагляду передбачати інші конструктивні та інженерні рішення щодо непоширення пожежі між протипожежними відсіками по фасаду будинку. Відстань від зрошувачів, що розташовуються всередині по периметру зовнішніх огороджувальних світлопрозорих конструкцій фасаду, до цих конструкцій повинна становити 0, 5 м, а відстань між зрошувачами - 1, 5-2 м. Площу поверху в межах протипожежного відсіку слід приймати не більше ніж: - для готелів - 1500 м2; - для житлових будинків - 2000 м2; - в інших випадках - 2500 м2. Пожежобезпечні зони. У висотних будинках необхідно облаштовувати пожежобезпечні зони згідно з додатком С ДБН В.2.2-24. Пожежобезпечні зони можуть бути виконані у вигляді спеціально обладнаних приміщень всередині будинків або на їх покрівлі. Пожежобезпечні зони повинні розташовуватися так, щоб люди, які не мають можливості евакуюватися на рівень землі, могли (з урахуванням їх мобільності і фізичного стану) досягти цієї зони за необхідний час евакуації. Площа пожежобезпечної зони, її місткість, а також параметри систем вентиляції визначаються розрахунком. Несучі конструкції пожежобезпечних зон, що з'єднані з основними несучими конструкціями будинку, повинні бути передбачені так, щоб втрата вогнестійкості останніх не приводила до втрати вогнестійкості конструкцій зон. Пожежобезпечні зони повинні відгороджуватися протипожежними перекриттями і стінами згідно з таблицею 9.1. ДБН В.2.2-24. На входах у зони слід передбачати протипожежні тамбур-шлюзи з підпором повітря під час пожежі. Пожежобезпечні зони повинні бути обладнані індивідуальними засобами захисту і рятування, а також засобами надання першої медичної допомоги. Евакуаційні виходи. При розробленні об'ємно-планувальних рішень необхідно передбачати влаштування не менше двох евакуаційних виходів (сходових кліток) Тип та кількість сходових кліток визначається розрахунком у проектній документації за погодженням з органами державного пожежного нагляду. Уклон та ширина сходових маршів і пандусів, висота сходинок, ширина проступу та сходової клітки визначається згідно з ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15 з урахуванням функціонального призначення висотного будинку. При цьому ширина сходових маршів повинна бути не менше ніж 1, 2 м. Відстань між сходовими маршами повинна бути не менша 0, 12 м (у світлі). Висоту огорожі східців, пандусів, покриття, рекреаційних та літніх приміщень слід приймати згідно з ГОСТ 25772, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9. Огорожі повинні бути безперервними та обладнані поручнями. 3 усіх незадимлюваних сходових кліток висотних будинків слід влаштовувати виходи на покриття будинку по сходових маршах через протипожежні двері 1-го типу. Двері повинні бути обладнані кодовим замком, який відкривається у разі спрацювання установок пожежної автоматики. Сигнал про стан дверей (відчинених або зачинених) необхідно виводити до пожежного поста (ЦПКБ, диспетчерської). Для визначення параметрів шляхів евакуації розрахункову кількість людей у висотному будинку або приміщенні слід збільшувати в 1, 25 раза від проектної кількості (за винятком залів з регламентованою кількістю місць). Відстань від вхідних дверей квартир до найближчого евакуаційного виходу (виходу до зовнішньої повітряної зони сходової клітки типу Н1 або виходу до тамбур-шлюзу сходової клітки типу Н4) повинна бути не більше 12 м. Для громадських будинків відстань по коридору між евакуаційними виходами поверху повинна бути не більше 40 м, а від крайньої тупикової частини коридору - не більше 10 м. У разі наявності у висотному будинку на шляхах евакуації розсувних (обертових) дверей поряд з ними необхідно влаштовувати двостулкові двері, які відчиняються за напрямком евакуації і відповідають вимогам ДБН В.1.1-7 до евакуаційних виходів. Оснащення об’єктових пунктів пожежогасіння. (додаток П ДБН В.2.2-24.) - Вогнегасники порошкові з зарядом вогнегасної речовини не менше 5 кг- 10 шт. - Вогнегасники водопійні з зарядом вогнегасної речовини не менше 9 кг- 10 шт. - Вогнегасники вуглекислотні з зарядом вогнегасної речовини не менше 5 кг-10шт. - Пожежні напірні рукава завдовжки 20 м- 5 шт. - Протигази, що працюють на стисненому повітрі - 10 шт. - Електричні ліхтарі -10 шт. - Індивідуальні засоби захисту органів дихання - 10 шт. - Газодимозахисний комплект ГДЗК (фільтрувальний) - 5 шт. - Комплект засобів локального захисту (ЗЛЗ) - 10 шт. - Натяжне рятувальне полотно - 4 шт. - Драбина висувна пожежна - 5 шт. Примітка. Натяжне рятувальне полотно, висувні пожежні драбини передбачаються тільки в нижніх пунктах. Проїзди і площадки для пожежної техніки та вертольотів. Проїзди і площадки для пожежної техніки та вертольотів проектують відповідно до додатку М ДБН В.2.2-24. Можливість кругового проїзду пожежної техніки повинна бути забезпечена навколо будинку, в тому числі до основних евакуаційних виходів із будинку і до виходів, що ведуть до ліфтів для транспортування пожежних підрозділів. Доступ пожежних із автодрабин або автопідіймачів повинен бути забезпечений у кожне приміщення або квартиру з урахуванням технічних характеристик автодрабин і автопідіймачів. При цьому необхідно враховувати ширину і висоту стилобатної частини будинку. Проїзди для пожежної техніки слід передбачати завширшки не менше 8 м на відстані не менше 8 м від стін будинку до внутрішнього краю проїзду. Уклон проїздів у місцях установки автодрабин і автопідіймачів повинен бути не більше 6°. Радіуси поворотів проїздів для пожежних машин повинні бути не менше 18 м. Конструкцію дорожнього покриття пожежного проїзду слід проектувати з урахуванням на розрахункове навантаження від автодрабини або автопідйомника: не менше 15 т на вісь, загальна маса - 53 т, тиск виносної опори - 13, 9 кг/см2. Площадки для оперативних транспортних засобів, що залучаються для пожежогасіння і рятувальних робіт, слід передбачати за завданням органів державного пожежного нагляду під час відведення земельної ділянки. Пожежні проїзди і під'їзні шляхи, площадки для оперативних транспортних засобів повинні позначатися шляхом фарбування бордюрів проїзних шляхів у червоний колір стійкою світловідбивною фарбою. Площадки для рятувальних кабін вертольотів необхідно передбачати на покрівлі будинків. При цьому необхідно передбачати огорожу покрівлі заввишки 1, 5 м (для забезпечення безпеки людей від індуктивного потоку несучих гвинтів вертольота). Розмір площадки для рятувальних кабін повинен бути не менше 5 м х 5 м. Площадки слід проектувати рівними і розміщувати, як правило, в центрі покрівлі. Максимальний нахил площадок до горизонту не повинен перевищувати 8°. Периметр площадок повинен бути пофарбований жовтою смугою завширшки 0, 3 м. Над площадками і безпосередньо біля них не повинні розташовуватися антени, електрообладнання, кабелі тощо. Максимальна висота перешкод відносно поверхні площадки в радіусі 10 м від її центра не повинна перевищувати 3 м. Площадки для кабін слід проектувати із розрахунку загального навантаження кабіни 2500 кг, питомого навантаження - до 2, 5 кг/см2. У випадку застосування пожежних вертольотів для рятування людей розмір площадки повинен становити не менше 20 м х 20 м. Дана площадка повинна знаходитися на відстані не менше 30 м від найближчого виступу стіни і не менше 15 м від краю покрівлі. При розрахунку навантаження на покрівлі необхідно враховувати статичне і динамічне навантаження. Примітка. Статичне навантаження для вертольотів класу К-32 складає 11 т, а динамічне навантаження - 22 т. Статичне навантаження вертольоту класу МИ-17 складає 12 т, а динамічне - 24 т. Площадка повинна мати металевий піддон із глухим парапетом заввишки не менше 0, 1 м (на випадок можливого аварійного розливу палива вертольота), а також решітчасту огорожу заввишки не менше 1, 2 м. Площадку слід обладнувати стаціонарною автоматичною установкою пінного пожежогасіння по площі. Розрахунковий час роботи установки - не менше 10 хв при заповненні об'єму 20 м х 20 м х 0, 1 м протягом 1, 5 хв. Наземні вертолітні площадки для доставки врятованих людей повинні знаходитися на відстані не більше 500 м від будинків, з покрівлі яких передбачається рятування людей за допомогою вертольотів і рятувальних кабін. Розташування площадок на території повинно виключати можливість їх використання на за призначенням (в якості автостоянок тощо). Площадки рекомендується виконувати підвищеними по відношенню до прилеглої території на 0, 3 м і огороджувати стаціонарним бар'єром. У зоні розміщення площадок і можливих напрямах роботи вертольота не повинно бути дерев, опор освітлення, проводів тощо. Розмір площадки повинен становити не менше 20 м х 20 м. Дана площадка повинна знаходитися на відстані не менше 30 м від найближчого будинку. Площадка повинна витримувати статичне і динамічне навантаження від вертольотів відповідного класу. До площадки слід передбачати не менше двох під'їздів для машин швидкої медичної допомоги. 7. Конструктивні рішення Конструктивні рішення повинні забезпечити термін служби висотного будинку не менше 150 років з урахуванням належного експлуатаційного обслуговування та можливого відновлення ресурсу за допомогою капітальних ремонтів. Конструктивна система Конструктивна система повинна забезпечити міцність і стійкість несучих конструкцій та елементів висотного будинку під дією розрахункових навантажень та впливів, а також опір прогресуючому обваленню при виникненні надзвичайних ситуацій. У висотних будинках застосовуються конструктивні системи, які складаються із вертикальних (колон, стін, ядер, діафрагм та інших елементів жорсткості) і горизонтальних (перекриттів, покриттів, балок, розкісних поясів та інших елементів жорсткості) несучих конструкцій, що забезпечують їх несучу здатність та просторову жорсткість. При проектуванні висотних будинків співвідношення висоти до мінімального розміру поперечного перерізу будинку не повинно перевищувати h/d = 7 (де h - висота будинку, d – мінімальний розмір поперечного перерізу, розташованого на рівні 2/3 h). Якщо вищезазначене співвідношення h/d > 7, необхідно: а) виконувати перевірочний розрахунок на вихрове збудження (вітровий резонанс); б) враховувати можливість появи аеродинамічне нестійких коливань типу галопування. Для забезпечення просторової жорсткості конструктивної системи висотного будинку рекомендується застосування: - розвинутих у плані і симетрично розташованих ядер та діафрагм жорсткості; - конструктивних систем із зовнішніми стінами по всьому контуру будинку (оболонкового типу); - конструктивних систем із симетричним та рівномірним розташуванням несучих конструкцій в плані і по висоті будинку та відповідно з рівномірним розподілом вертикальних навантажень; - монолітних дисків перекриттів, що об'єднують вертикальні несучі конструкції і виконують функції горизонтальних діафрагм жорсткості при дії вітрових і сейсмічних навантажень; - горизонтальних балочних або розкісних поясів жорсткості на рівні технічних поверхів, що забезпечують спільну роботу на згинання всіх вертикальних конструкцій будинку, жорстких вузлових з'єднань між несучими конструкціями. Несучі конструкції. Несучі конструкції висотних будинків можуть виконуватися з монолітного залізобетону, сталезалізобетону та металевими. Несучі конструкції з монолітного залізобетону рекомендується виконувати з бетону класу не нижче В 25. Збірно-монолітні конструкції можуть бути застосовані для влаштування перекриттів і стін із використанням збірних елементів в якості залишеної опалубки або як частину несучої конструкції. Розрахунки і влаштування бетонних і залізобетонних конструкцій необхідно виконувати згідно з чинними нормативними документами. Сталезалізобетонні несучі конструкції, які виготовляються з бетону і сталевих гарячекатаних та зварних елементів (двотаврів, швелерів, труб, кутових елементів), рекомендується застосовувати, в основному, для колон із обмеженою площею поперечного перерізу та високими навантаженнями, коли їх несуча здатність при застосуванні несучої гнучкої арматури недостатня. В окремих випадках сталезалізобетонні несучі конструкції можуть бути застосовані для влаштування стін, ядер жорсткості та плит перекриттів. Розрахунки несучих конструкцій висотних будинків слід виконувати як системи " основа -фундамент - споруда" двічі з використанням, як правило, різних розрахункових моделей: - перший розрахунок - фахівцями проектної організації; - другий (перевірочний) розрахунок - фахівцями незалежної спеціалізованої організації. Перевірочні розрахунки виконуються на стадії " Проект". Комплект результатів перевірочного розрахунку та порівняльна таблиця основних розрахункових параметрів висотного будинку у складі проектної документації надається до державної експертизи. Вибір конструктивної схеми При виборі конструктивної схеми несучого металевого каркаса перевагу слід віддавати рамним та рамно-в'язевим схемам із підвищеним ступенем статичної невизначеності, здатним до перерозподілу зусиль при аварійному виключенні з роботи окремих елементів. Перекриття в будинках із металевими каркасами слід виконувати переважно у вигляді нерозрізної монолітної залізобетонної плити. При цьому повинна бути забезпечена її надійна робота з металевими прогоновими несучими елементами перекриттів. Для збірно-монолітних несучих конструкцій стін, ядер, діафрагм та інших елементів жорсткості і перекриттів розрахунок збірних елементів необхідно виконувати на стадії будівництва до набрання проект проектної міцності монолітного бетону, а розрахунок збірно-монолітних конструкцій на стадії експлуатації - при врахуванні спільної роботи збірних елементів та монолітного бетону з урахуванням напружень і деформацій, отриманих збірними елементами на стадії будівництва, а також міцності і жорсткості вузлів сполучень збірних елементів і монолітного бетону. Для висотного будинку із метою запобігання прогресуючому обваленню рекомендується: - застосовувати конструктивні схеми каркасів із жорсткими вузлами з'єднань ригелів з колонами для перерозподілу зусиль при руйнуванні; - надавати перевагу зменшеному кроку периферійних фасадних колон; - передбачати відповідні аутригерні системи для перерозподілу зусиль; - застосовувати комбіновані сталезалізобетонні несучі системи з улаштуванням залізобетонних каркасів у найбільш небезпечних для прогресуючого руйнування зонах нижніх поверхів; - надавати перевагу конструктивним рішенням у вигляді суцільних залізобетонних монолітних плит розмірами на весь поверх. Зовнішні стіни висотного будинку. Зовнішні стіни висотного будинку, крім загальних вимог, у відповідності з чинними нормативними документами повинні: - сприймати значні та змінні по висоті вітрові навантаження, в тому числі їх пульсаційну складову у відповідності з ДБН В.1.2-2; - відповідати підвищеним вимогам щодо вогнестійкості зовнішніх огороджувальних конструкцій у висотних будинках; - відповідати вимогам щодо рівня теплового захисту будинків у залежності від їх висоти згідно з розділом 6 даного документа; - мати довговічність теплоізолюючого шару, яка дорівнює довговічності огороджувальних конструкцій. В іншому випадку конструкція зовнішньої огорожі повинна забезпечувати можливість проведення ремонту або заміну теплоізолюючого шару. Довговічність огороджувальних конструкцій повинна бути зазначена на архітектурних кресленнях проекту висотного будинку. Ненесучі зовнішні стіни можуть виконуватися: - у вигляді збірних тонкостінних залізобетонних панелей (шкаралуп), які виготовляються із конструкційних важких або легких бетонів класу за міцністю на стиск не нижче В25 і марки за морозостійкістю не нижче 150 та теплоізолюючої конструкції (одношарової з легких теплоізоляційних бетонів або двошарової з теплоізоляційним шаром із легких плитних утеплювачів та внутрішнього шару із цегли або ніздрювато-бетонних блоків); - із дрібноштучних матеріалів у вигляді двошарової конструкції з зовнішнім шаром із цегли або інших облицювальних виробів та внутрішнім шаром із легких теплоізоляційних бетонів або тришарової конструкції із зовнішнім шаром із цегли або інших облицювальних виробів, середнім шаром із ефективного утеплювача та внутрішнім шаром із цегли або ніздрювато-бетонних блоків. Обпирання ненесучих зовнішніх стін із дрібноштучних матеріалів необхідно виконувати на несучі конструкції, в тому числі на перекриття або на спеціальні балки. Необхідно забезпечити надійне закріплення ненесучих зовнішніх стін до несучих конструкцій. Для огороджувальних конструкцій зовнішніх стін можна використовувати важкий або легкий конструкційний бетони. Утеплення зовнішніх несучих стін. Утеплення зовнішніх несучих стін здійснюється зовні із застосуванням негорючих теплоізоляційних матеріалів та з забезпеченням нормативних показників теплозахисту будинку. У несучих зовнішніх стінах висотних будинків необхідно застосовувати тільки негорючий плитний утеплювач. Використання фасадних теплоізоляційно-опоряджувальних систем у висотних будинках дозволяється за наявності сертифіката відповідності та (або) технічного свідоцтва, зокрема, із характеристиками пожежної небезпеки та за погодженням з органами державного нагляду.
Перекриття. Перекриття слід виконувати у вигляді нерозрізної монолітної залізобетонної плити. При розмірах чарунки плити більше ніж 6 м х 6 м товщину плити рекомендується приймати не менше 200 мм. При відстанях між опор
|