Підготовка конструкцій для монтажу

Мета підготовки елементів збірних конструкцій до монтажу - виконання на складах або на землі у місць установки конструкцій ряду процесів, які можуть бути здійснені до підйому і установки елементів в проектне положення і які важко виконати в процесі власне монтажу, здійснюваного переважно на значній висоті.

До таких процесів відносяться

- укрупнювальне збирання конструкцій з окремих частин в цілі елементи і з окремих елементів в укрупнювальні блоки;

- тимчасове посилення елементів конструкцій для забезпечення їх стійкості в процесі монтажу;

- облаштування елементів, що підлягають монтажу, підмостями, сходами, огорожами і іншим тимчасовим пристосуванням;

- закріплення страхових канатів, відтяжок, монтажних розпірок і ін.

Укрупнювальне збирання конструкцій застосовують в тих випадках, коли елементи конструкцій через габарит або масу не можна доставляти із заводів-виробників в готовому вигляді. На будівельному майданчику частини елементів, перед монтажем, укрупнюють до цілого елемента. З збірних залізобетонних конструкцій доводиться проводити укрупнене збирання ферм прольотом 24 м і більше і високих колон. З збірних металевих конструкцій також найчастіше укрупнюють ферми прольотом 24 м і більше і високі колони. Крім того, доводиться укрупнювати металеві підкранові балки прольотом більше за 14 м.

Облаштування конструкцій, що підлягають монтажу, підмостями, люльками, сходами і іншим тимчасовим пристосуванням проводять з метою забезпечення безпечного робочого місця для роботи монтажників на висоті і підйому їх до робочих місць. При застосуванні навісних підмостків і сходів їх кріплять до елементів, що монтуються на складах або у місцях установки.

У місцях примикання до колон підкранових, стропильних балок і ферм на колони навішують інвентарні майданчики з огорожами для роботи на них одного або двох монтажників. Майданчики навішують на колони крюками, які заводять в пази опорних деталей, кронштейнів, приварених до металевих колон або закріплених на залізобетонних колонах.

Попереднє облаштування конструкцій вимагає значних витрат праці, а зняття навішаних підмостей і сходів витрат машинного часу кранів. Тому останнім часом все частіше стали застосовувати наземні пересувні і самохідних підмості і приставні сходи.

Рис. 3.48. Інвентарні підмості і риштування:

а ‒ драбина-ходулі; б ‒ пересувні підмості; в ‒ автомобільна вежа; г ‒ лавка для сходів; д ‒ двохвисотний столик; е ‒ самопід’ємна люлька вантажопідйомністю 250кг; ж ‒ трубчасті риштування; 1 ‒ возик; 2 ‒ пульт управління; 3 ‒ лебідка для підйому секцій; 4 ‒ домкрат повороту; 5 ‒ середня платформа; 6 ‒ верхня платформа; 7 ‒ кран-поперечка; 8 ‒ телескопічні колони; 9 ‒ обгороджування; 10 ‒ трубчасті стійки; 11 ‒ настил

3.4.4. Монтажні механізми їх вибір

При монтажі будівельних конструкцій застосовують самохідні стрілові, баштові, козлові, спеціальні крани, а також вантажопідйомні механізми щогли і портали.

Самохідні стрілові крани завдяки своїй мобільності і маневреності широко застосовують на монтажних роботах. Більшість стрілових кранів оснащено обладнанням у вигляді вставок для збільшення довжини стріли, а також гуськами, що дозволяє збільшити виліт крюка при невеликому нахилі стріли. Це додає стріловим кранам універсальності, дозволяє монтувати будівлі різної висоти, підіймати елементи різної ваги і встановлювати їх на різних вильотах крюка. Є крани і з телескопічними стрілами.

Стрілові крани на гусеничному ходу широко застосовують при монтажі конструкцій промислових будівель і споруд. Володіючи гусеничним ходом, такі крани створюють малий питомий тиск на ґрунт (до 0, 15 МПа), що дозволяє використати їх при переміщенні по спланованому і ущільненому ґрунту

Рис. 3.49. Кран на гусеничному ходу

Стрілові крани на пневмоколісному ходу характеризуються високою мобільністю при перебазуванні з одного будівельного майданчика на інший і високою маневреністю на будівельних майданчиках при хороших дорожніх умовах. Недоліком автомобільних кранів є неможливість управляти механізмом підйому і пересування крана з одного робочого місця (з однієї кабіни) і необхідність в більшості випадків вести роботу при постановці крана на виносні опори.

Автомобільні крани застосовуються в основному на вантажно-розвантажувальних роботах і на монтажі споруд невеликої висоти і з елементів невеликої маси.

Рис. 3.50. Кран на пневмоколісному ходу

Баштові крани широко застосовуються при зведенні великих інженерних споруд, цехів і інших важких промислових будівель, ТЕЦ, ГЕС, елементи збірних конструкцій яких мають велику масу і монтувати які доводиться на великій висоті. В основному застосовують самохідні баштові крани, що переміщаються по підкранових шляхах. У особливих умовах застосовують стаціонарні (приставні) баштові крани і самопід’ємні крани баштового типу.

а) б)

Рис. 3.51. Баштовий кран:

а ‒ з поворотною стрілою і верхньою противагою; б ‒ з нижньою противагою

Козлові крани використовуються в будівництві на вантажно-розвантажувальних роботах на складах і майданчиках укрупнювального збирання, при зведенні одноповерхових промислових будівель та споруд, в прольотах яких влаштовуються великого об'єму фундаменти під обладнання і виконуються інші підземні роботи, а також монтується складне обладнання.

Рис. 3.52. Козловий кран

Спеціальні крани використовують для монтажу елементів конструкцій деяких споруд. Наприклад, висотні споруди монтують за допомогою переставних кранів. Для монтажу радіощогл і веж застосовують самопід’ємні (повзучі) крани. У деяких випадках на монтажі будівельних конструкцій використовують спеціальні крани-вертольоти. Також використовуються плавучі крани для будівництва мостів, дамб інших робіт.