Розглянемо приклад розрахунку параметрів мережевого графіка

Після того, як всі події правильно пронумеровані, приступають до розрахунку параметрів графіка, починаючи з першої (початкової) події, проставляючи для неї .Потім обчислюють послідовно переходячи від події з меншим номером до події з більшим номером (тобто по алгоритму «руху вперед») за формулою (5). При цьому робляться відповідні відмітки в лівих секторах на мережевому графіку. Дійшовши до останньої події, приступають до заповнення для неї й правого сектора, керуючись правилом:

= = .

Цим співвідношенням визначається величина критичного шляху.

Далі обчислюють послідовно переходячи від події з великим номером до події з меншим (тобто за алгоритмом «руху назад») за формулою (7). У початковій події повинне встановитися співвідношення =0, оскільки для неї = =0. Положення критичного шляху на мережевому графіку визначається, таким чином, який починаються з останньої (завершальної події), за номерами, проставлених у нижніх секторах.

Для прикладу розрахунку звернемося до того ж мережевому графіку, в якому події вже правильно пронумеровані. На графіці (рис. 11) цифрами над стрілками показана тривалість робіт.

3 3 4 6

1 8

0 0 4 9

- 4 6

12 12 21 21

5 7 2 1 5

2 5 5

5 5 6 13 16

1 4

Рис. 11. Приклад розрахунку параметрів мережевого графіку

Починаємо рухатися зліва направо від початкової події до кінцевої. У лівому секторі начальної події 1 ставимо 0. Переходимо до події 2. До неї входить тільки одна робота 1, 2 тривалістю t₁₂=5. Тому розглядаємо, користуючись раніше приведеною формулою (5), тільки одну суму:

.

Проставляємо отриманий результат у лівий сектор, у нижній записуємо 1 - номер попередньої події, яка відповідає максимальному (і в даному випадку єдиному) попередньому шляху. Аналогічно, знаходимо для лівого сектора події 3 цифру 3, а в нижній записуємо цифру 1.

Далі в подію 4 входять три роботи. Тому розглядаємо три суми раннього терміну звершення попередньої події й тривалості робіт:

Для події 5 розглядаємо максимальне значення з двох сум:

.

Результат проставляємо в лівому секторі, а в нижньому записуємо цифру 4.

Аналогічно заповнюємо лівий та нижній сектори завершальної події 6. Але оскільки ранній та пізній терміни завершальної події завжди рівні та виражають тривалість критичного шляху мережевого графіка, у правий сектор пізнього терміну проставляємо ту ж величину 21, що й в лівому секторі.

Далі від завершальної події, в якій заповнено всі чотири сектори, рухаємося у зворотному напряму (справа - наліво), визначаючи всі пізні терміни решти подій.

З події 5 виходить тільки одна робота, тому за формулою (7) розглядаємо тільки одну різницю між пізнім терміном звершення наступної події та тривалістю роботи:

.

Це й є пізній термін звершення події 5 (пізніше вона відбутися не може, оскільки зв'язок з подальшою (завершальною) подією здійснюється через найдовшу тривалістю роботу, в даному випадку - єдину - 5, 6). Записуємо отриману цифру в правий сектор.

З події 4 виходять дві роботи: 4, 5 і 4, 6, тому розглядаємо мінімальне значення з двох різниць:

.

Аналогічно заповнюються праві сектори решти подій. Тепер ми маємо можливість визначити положення критичного шляху, пересуваючись в зворотному порядку від події до події: 6, 4, 2, 1. Тривалість критичного шляху рівна 21 од. часу.

Резерви часу для кожної з робіт, які не лежать на критичному шляху, визначимо за раніше приведеними формулами (10) - (14).

Наприклад, для роботи 1, 3:

;

;

;

.

Аналогічні розрахунки проводимо для інших робіт. Результати зведемо в табл. 3.

Таблиця 3

Результати розрахунку параметрів мережевого графіка