Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Сутність виробництва. Фактори виробництва. Виробнича функція. Крива виробничих можливостей.
|
|
Людина не одержує матеріальні блага в готовому вигляді і тому мусить пристосовувати, видозмінювати речовину природи для своїх потреб. Цей вид занять людини називається господарською ( економічною ) діяльністю. Мета будь-якої економічної діяльності — прагнення задовольнити різноманітні потреби.
Використовуючи обмежені ресурси, люди здійснюють вибір способів задоволення потреб в процесі виробництва. Цей процес у суспільстві здійснюється в системі розподілу праці, де кожна людина чи соціальна група спеціалізується на виконанні якогось одного виду діяльності, виробляючи обмежений набір продуктів. Це є спеціалізація. Для задоволення своїх окремі люди та соціальні групи вступають між собою у взаємовідносини, обмінюючись своєю діяльністю та її результатами, тобто виробленими продуктами і послугами. Це є кооперація.
Суспільне виробництво — це спільна організована діяльність людей по перетворенню речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ для задоволення своїх потреб.
Процес суспільного виробництва включає чотири стадії господарської діяльності — виробництво, розподіл, обмін і споживання.
Для здійснення процесу виробництва необхідні певні умови — фактори виробництва.
Фактори виробництва — це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і нематеріальних благ.
| Двохфакторна модель виробництва: особистий і речовий фактори (марксистський підхід) | Трьохфакторна модель виробництва: праця, земля, капітал, підприємництво, інформація. (підхід економікс) |
| Особистий фактор —робоча сила (сукупність інтелектуальних, фізичних і духовних здібностей, що реалізуються в процесі виробництва); Речовий фактор — засоби виробництва. Засоби виробництвавключають предмети праці (речовина природи, на яку спрямована праця людини) та засоби праці (те, чим людина діє на предмети праці). | Праця - фізична та інтелектуальна діяльністю людини, спрямованою на виробництво економічних благ і надання послуг. Земля як фактор виробництва включає в себе саму землю, а також лісові й водні ресурси, родовища корисних копалин та інші природні багатства, що використовуються у виробничому процесі. Капітал — це сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, використовуваних для виробництва товарів та послуг. Цей фактор виявляється в основному в двох формах: натурально-речовій та грошовій. Підприємництво — особливий фактор виробництва, специфічний вид творчої праці у сфері господарської діяльності, що характеризує діяльність людини по поєднанню та ефективному використанню всіх інших факторів виробництва. Наука — це специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство і мислення. Інформація — система збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою використання їх у економічній сфері. |
Характер поєднання факторів виробництва (робочої сили та засобів виробництва) у різних економічних системах має свої особливості. Вирішальну роль відіграє власність на засоби виробництва. Якщо засоби виробництва належать безпосередньому виробнику, поєднання робочої сили та засобів виробництва є прямим, безпосереднім. Якщо ж робоча сила позбавлена засобів виробництва, то характер поєднання інший. При цьому можливі два варіанти — насильство та інтерес. Насильство властиве рабовласництву та тоталітарним режимам, а інтерес — ринковій системі. У ринковій системі робоча сила та засоби виробництва перетворюються на об'єкт купівлі-продажу, тобто на капітал.
Виробнича функція — це технологічне співвідношення, що відображає залежність між сукупними витратами факторів виробництва, з одного боку, і максимальним обсягом випуску продукції — з іншого.
Виробнича функція Дугласа-Кобба відбиває залежність обсягу виробництва від комбінації двох факторів виробництва — капіталу та праці:
Y = f (K, L),
де Y — обсяг виробництва; К — капітал; L — праця.
Значення виробничої функції полягає в тому, що вона дає можливість визначити оптимальне поєднання факторів виробництва на підставі різних комбінацій, заснованих на взаємозамінності факторів та можливості їх альтернативного використання.
Оскільки виробництво матеріальних благ і послуг здійснюється в умовах обмеженості ресурсів, це зумовлює можливість їх альтернативного використання.
Крива виробничих можливостей відображає різні комбінації обсягів виробництва двох видів товарів при наявних обсягах ресурсів і даному рівні технологічного розвитку.
Рис. 2. Крива виробничих можливостей
Точка G лежить за межами виробничих можливостей і недосяжна в даних умовах. Точка q означає, що наявні ресурси використовуються неефективно. Ефективною може вважатися лише та економіка, яка знаходиться на кривій виробничих можливостей.
Крива виробничих можливостей ілюструє фундаментальне протиріччя економічного життя: необмежені потреби — обмежені ресурси, і показує, що проблема вибору — це альтернативні витрати, тобто жертви, яких зазнає суспільство, віддаючи перевагу чомусь одному та відмовляючись від іншого.
Альтернативна вартість — це ціна заміни одного блага іншим, тобто вартість, яка вимірюється втраченою вигодою у вигляді відмови від випуску якогось іншого товару, що потребує аналогічних витрат ресурсів.
Виробник, так само як і споживач, щоразу вирішує проблему альтернативного вибору найраціональнішого варіанту, що веде його до максимуму обраної цільової функції. У цьому сенсі витрати виробництва для нього — завжди альтернативні витрати. Він має робити вибір: чи направити обмежені ресурси на виробництво певного продукту чи перекинути їх на щось інше, якщо це дасть можливість ефективніше досягти поставленої мети. У цьому випадку вартість витрат для нього визначатиметься вартістю найкращого використання тих самих ресурсів.