Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Сутність та результати суспільного виробництва.
|
|
Тема 2. Суспільне виробництво. Власність і моделі організації економічних систем.
1. Економічні потреби і інтереси.Благо.
2. Сутність та результати суспільного виробництва.
3. Ефективність виробництва.
4. Власність в економічному розвитку.
5. Моделі організації економічних систем.
Економічні потреби і інтереси. Благо.
Потреба — це нужда в чому-небудь, об'єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності. Потреби людини є безмежними.
У найзагальнішому вигляді визначають: фізіологічні потреби, зумовлені існуванням і розвитком людини як біологічної істоти (їжа, одяг, житло тощо); соціальні потреби, зумовлені соціальною (суспільною) природою людини (спілкування, суспільне визнання, самореалізація тощо); духовні потреби, зумовлені розвитком людини, як особистості (творчість, самовдосконалення, самовираження тощо).
Всезагальний економічний закон зростання потреб відображає внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв'язки між виробництвом і споживанням, потребами та існуючими можливостями їх задоволення. Відповідно до цього закону безперервний розвиток необмежених потреб є рушійною силою економічного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу все нових і нових потреб.
Економічні потреби — це потреби в економічних благах.
Благо — це засоби, які задовольняють потреби.
Неекономічні блага - це дарові, необмежені, надані природою без зусиль людини; їхні обсяги перевищують наявні людські потреби.
Економічні блага - це обмежені блага, такі, що є результатом чи об'єктом економічної діяльності; їхні обсяги обмежені порівняно з існуючими потребами.
Матеріальні блага (товари та послуги сфери матеріального виробництва) і нематеріальні блага (створюються у сфері нематеріального виробництва);
Економічні інтереси — усвідомлене прагнення суб'єктів господарювання до задоволення економічних потреб, що є об'єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.
Суб'єкти економічних інтересів — окремі індивіди, домогосподарства, колективи (групи) людей, суспільство в цілому.
Об'єкти економічних інтересів — економічні блага (товари, послуги, інформація тощо).
Сутність та результати суспільного виробництва.
Суспільне виробництво — це спільна організована діяльність людей із перетворювання речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку.
Процес суспільного виробництва чотири стадії господарської діяльності — виробництво, розподіл, обмін і споживання.
Для здійснення процесу виробництва необхідні певні умови — фактори виробництва.
Фактори виробництва — це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ.
| Фактори виробництва з точки зору марксистського підходу | Фактори виробництва з точки зору економікс |
| Робоча сила - сукупність інтелектуальних, фізичних і духовних здібностей, що реалізуються в процесі виробництва. Предмет праці — це речовина природи, на яку спрямована праця людини. Засоби праці —це те, чим людина діє на предмети праці. Головне місце серед засобів праці посідають знаряддя праці — сучасні верстати, машини, устаткування та їхні системи. | Праця - фізична та інтелектуальна діяльністю людини, спрямованою на виробництво економічних благ і надання послуг. Земля як фактор виробництва включає в себе саму землю, а також лісові й водні ресурси, родовища корисних копалин та інші природні багатства, що використовуються у виробничому процесі. Капітал — це сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, використовуваних для виробництва товарів та послуг. Цей фактор виявляється в основному в двох формах: натурально-речовій та грошовій. Підприємницькі здібності — особливий, специфічний фактор виробництва, що характеризує діяльність людини стосовно поєднання та ефективного використання всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та послуг. Наука — це специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство і мислення. Інформація — система збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою використання їх у економічній сфері. |
Виробнича функція — це технологічне співвідношення, що відображає залежність між сукупними витратами факторів виробництва, з одного боку, і максимальним обсягом випуску продукції — з іншого.
Виробнича функція Дугласа-Кобба відбиває залежність обсягу виробництва від комбінації двох чинників — капіталу та праці:
Y = f (K, L),
де Y — обсяг виробництва; К — капітал; L — праця.
Значення виробничої функції полягає в тому, що вона дає можливість визначити оптимальне поєднання чинників виробництва на підставі різних комбінацій, заснованих на взаємозамінності чинників та можливості їхнього альтернативного використання.
Виробництво матеріальних благ і послуг здійснюється в умовах обмеженості ресурсів, що зумовлює можливість їхнього альтернативного використання.
Крива виробничих можливостей відображає різні комбінації обсягів виробництва двох видів товарів при наявних обсягах ресурсів і даному рівні технологічного розвитку.
Рис. 2. Крива виробничих можливостей
Точка G лежить за межами виробничих можливостей і недосяжна в даних умовах. Точка q означає, що наявні ресурси використовуються неефективно. Ефективною може вважатися лише та економіка, яка знаходиться на кривій виробничих можливостей.
Крива виробничих можливостей ілюструє найважливіше протиріччя економічного життя суспільства: необмежені потреби — обмежені ресурси, показує, що проблема вибору — це альтернативні витрати, тобто жертви, яких зазнає суспільство, віддаючи перевагу чомусь одному та відмовляючись від іншого.