Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Культура київської Русі






У розвитку культури Русі проявлялися як загальні закономірності, так і національні особливості. її основа — самобутня культура східнослов'янських племен. Принциповим рубежем у розвитку культури стало прийняття християнства. Значним був вплив візантійської культу ри. На відміну від Західної Європи, на Русі держава не підпала під владу церкви, і, відповідно, в культурі світські елементи були сильнішими. У X столітті християнство стало панівною релігією в Європі. На Русі про християнство також було відомо задовго до релігійних реформ Володимира Великого: християнами були Аскольд і Дір. Достовірним с факт хрешення княгині Ольги у 958 році. Але вирішальним для процесу християнізації нашої країни було введення цієї релігії як державної в 988—990 рр. Прийняття християнства мало для Русі, при всій суперечності наслідків його для країни і народу, величезне позитивне значення. Зміцнювався новий феодальний лад. В ідеології багато місцевих культів замінювались культом єдиного Бога. Централізована організація священнослужителів – церква, підлягала владі великого князя служила зміцненню його становища необмеженого монарха. Єдність релігії з іншими європейськими країнами робила Київську Русь частиною світового християнського суспільства. Введення християнства значно прискорило розвиток писемності і літератури на Русі. Ще в 60-70-х роках IX століття візантійський імператор Михайло ІІІ відправив до слов'ян двох братів-свяшсників з Фесалонік (Солуні) — Костянтина (в чернецтві — Кирило) і Мефодія. Незважаючи на переслідування німецького духовенства, зацікавленого в поширенні латинської мови серед слов’ян, брати проповідували християнство в Моравії та інших слов’янських землях старослов'янською мовою. Вони упорядковували словянський алфавіт і переклали на церковнослов’янську

(староболгарську) мову Євангеліє. На початок XI століття на Русі використовувалися дві системи письма — кирилиця. що базувалася на грецькому алфавіті і глаголиця — розроблена Кирилом фонетична система, яка була менш популярна. До оссбливостей писемної культури Русі треба віднести утворення двох типів літературної мови: церковнослав'янської і близької до просторіччя давньоруської. Першою писалася церковноповчальна і житійна літературо. близькою до розмовної велося ділов листування. складалися юридичні акти («Руська правда»), літописи. пам'ятки світської літератури («Слово о папку Ігоревім»») Писемні література, яка сформувалася в Київській Русі на початку XI століття, спиралася на два найважливіших джерела — усну народну творчість і християнську традицію, що прийшла і сусідніх держав, насамперед Візантії. У творах літераторів того часу широко використовувалися героїчні й обрядові пісні. Загадки. прислівя. приказки. Замовлення і заклинання. Давньоруські книжки підходили до перекладу творчо: церковну літературу відтворювали з всією можливою точністю. Згодом на Русі появилися оригінальні твори(Повість минулих літ) В особливий жанр оригінальної літератури Київської Русі виділилися повчання. Князь Святослав Ярославич створив знаменитий «Ізборник». присвячений проблемі. «яко подобае людині бути». Перу князя Володимира Мономаха належить «Повчання». адресоване дітям. Головка його ідея — турбота про долю Русі, яку розривали князівські усобиці, заклик до єдності. Поширення освіченості відбувалося в тісному зв'язку із Зміцненням держави, впровадженням християнства. Під час князювання Валодимиро Великого були створені перші державні школи, я яких вчилися діти знаті. Поширення писемності супроводжувалося створенням бібліотек. Перші бібліотеки створювалися при церквах і монастирях. Найбільша (її заснував Ярослав Мудрий) знаходилася у Софійському соборі. За Київської держави розпочався принципово важливий процес виділення науки в самостійну галузь духовної культу ри. Першими медиками на Русі були всілякі знахарі. відуни. волхви. чарівники, проти яких виступало духовенство. Протягом довгих сторіч на Русі розвивалося, удосконалювалося мистецтво різьблення по дереву, пізніше по камені. Дерев'яні різьблені прикраси взагалі стали характерною рисою жител городян і селян, дерев'яних храмів. Витончені прикраси, справжні шедеври створювали староруські ювеліри - золотих і срібних діл майстри. Вони робили браслети, сережки, підвіски, пряжки, діадеми, медальйони, обробляли золотом, сріблом, емаллю, дорогоцінними каменями посуд, зброю. З особливими старонням і любов'ю майстри-умільці прикрашали оклади ікон, а також книги. Складовою частиною мистецтва Русі було музичне, співоче мистецтво. У «Слові о полку Игореві» згадується легендарний сказитель-співак Боян. цілий світ руського життя відкривається в билинах. їхній основний герой - це богатир, захисник народу.

 

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал