Поняття громади. Типи громади

Групу людей, яка має загальні ознаки, повне або часткове самоврядування називають громадою. Громада завжди впливає на формування суспільної свідомості. Відповідно до української соціологічної традиції громада є центральним осередком соціального життя. Виникнувши в епоху розпаду родових стосунків і склавшись в період феодалізму, вона мала громадське землеволодіння, при якому певні ділянки землі належали селянській громаді. Спочатку громади були основними територіально-адміністративними одиницями, пов’язані з однією оселею, існували також церковні громади, громади спільного користування майном. Характерною ознакою спільнот-громад було широке самоуправління (громадське вече), яке функціонувало в містах і селах України впродовж тривалого історичного періоду.

Для українського народу протягом усієї історії його існування якраз довкола громад будувалося соціальне життя, через них людина входила в це життя і здійснювала зв’язки з ширшими соціальними інститутами, як от держава або політичні партії, рухи.

В даний час термін «місцева громада» широко використовується на сторінках періодичної преси, в наукових статтях і монографіях. І тим не менш, однозначного визначення цього поняття поки не існує.

Основними ознаками територіальних громад як людських спільнот є:

· Приналежність до території з абсолютно визначеними межами;

· Відокремленість місця проживання, що дозволяє виділити його в окреме місто, селище, село;

· Постійність проживання;

· Відображення населеного пункту в адміністративно-територіальному устрої держави.

За дією механізмів захисту інтересів громадян як членів територіальних колективів розрізняють:

o Основні (місто, село, селище, район);

o Факультативні (мікрорайон, квартал, вулиця, будинок тощо).

Розходження між тими групами територіальних колективів полягає в тому, що органи самоврядування першої групи - місцеві ради, які засновують свою діяльність на широких повноваженнях, закріплених у чинних законах є обов'язковими..

За просторовою межею діяльності територіальних колективів виділяють:

o Територіальні колективи в межах населеного пункту або базових, " природних" територій (місто, село, селище);

o Територіальні колективи в межах адміністративно-територіального колективу, " штучних" територій (райони, області, АР Крим);

o Територіальні колективи в межах великих економічних районів.

Конституція України (ч. 1, ст. 140) і профільне законодавство України про місцеве самоврядування закріплює таку систему територіальних колективів:

o територіальна громада села або добровільне об'єднання в сільську громаду мешканців кількох сіл;

o територіальна громада селища;

o територіальна громада міста.