Етап І. Цілеспрямування (постановка мети і завдань).

На цьому етапі здійснюється визначення ролі виховної справи в житті колективу; висунення конкретних виховних завдань, варіантів різних справ, які будуть запропоновані вихованцям на вибір у вступній бесіді. Іншими засобами визначення можливої колективної справи можуть бути: розвідка цікавих справ, заповнення анкет-пропозицій.

Зміст діяльності вихованців:

1. Обговорення мети майбутньої діяльності: навіщо? Що це нам дасть?

2. Висунення й обговорення варіантів майбутньої справи (запропонованих учителем або учнями): що і для кого зробимо? Коли? Хто буде брати участь? Разом із ким будемо робити?

Зміст діяльності та позиція вихователя:

1. Аналіз даних психолого-педагогічної діагностики: потреби особистісного розвитку (інтересів, уподобань) учнів; проблеми психосоціальної дезадаптації школярів, їхнього місця в системі міжособистісних взаємин.

2. Визначення мети й завдань виховного впливу:

A. відкрита мета (поставлена перед учнями), особистісно значуща для учнів, пов’язана з їхніми інтересами;

B. прихована мета (педагогічна). Пов’язана з формуванням окремих якостей, корекцією дезадаптивної поведінки школярів.

ЕТАП ІІ. КОЛЕКТИВНЕ ПЛАНУВАННЯ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ.

Суть колективного планування — здійснити добір доцільних варіантів (різних форм) виховного заходу; колективне обговорення цих варіантів, вибір майбутньої творчої справи. Планування відбувається на загальних зборах колективу.

Зміст діяльності вихованців:

1. Учні розбиваються на мікрогрупи (5–7 осіб). Підстави для такого розподілу можуть бути різні: хто з ким спілкується, за сферами інтересів; за кольором очей; за місяцями народження; за жетонами тощо.

2. Робота учнів у мікрогрупах — висування ідей, внесення пропозицій до змісту майбутньої справи: як краще її організувати? Кому брати участь (усьому колективу, окремим мікрогрупам чи зведеній бригаді добровольців)? Хто керуватиме (рада колективу, спеціальна рада спра ви, що складається з представників усіх мікрогруп, командир зведеної бригади)? Де і коли краще провести цю справу?

3. Добір мікрогрупою найбільш цікавих і вдалих пропозицій у ході загального обговорення.

4. Визначення плану проведення творчої справи: з яких частин складатиметься. Які конкурси, сторінки, розділи включатиме? Які ролі будуть виконувати учні під час проведення заходу?

5. Вибори ради справи. Хто відповідатиме за підготовку й проведення заходу?

У результаті колективного планування справи учні, по-перше, продумують усю справу від початку до кінця, по-друге, створюють актив, який очолює підготовку проведення справи. Колективне планування може здійснюватись у формі «мозкового штурму».

«Мозковий штурм» під час планування колективної виховної справи проводиться у такий спосіб.Колектив учнів поділяється на групи за бажанням. Усі мікрогрупи отримують завдання: за декілька хвилин відповісти на запитання: «Як краще здійснити задуману справу?»

Після обговорення кожна мікрогрупа висловлює свій варіант справи. Усі групи спільно вирішують, який варіант найкращий, або комбінують висунуті ідеї, створюючи новий варіант. Потім усі мікрогрупи послідовно опрацьовують інші завдання.

У ході «мозкового штурму» учням слід дотримуватися таких правил:

§ не критикувати чужі ідеї;

§ заохочувати ідеї сміливі, навіть фантастичні;

§ заохочувати комбінування й удосконалення висунутих ідей.

Зміст діяльності й позиція вихователя або ведучого зборів: ставити додаткові запитання, зіставляти різні думки, пропонувати їх обґрунтування, підхоплювати й розвивати найбільш цікаві, корисні пропозиції, а наприкінці зборів узагальнювати й у разі потреби організовувати вибори ради справи чи командира зведеної бригади.