Пошук критики

Якщо критикується те, що ми робимо чи зробили, це для нас також буває болісним і тяжким для прийняття. Досить часто така критика виражається у формі загальної оцінки і не дає достатньо шансів на істотний захист. Тому також складно утриматись від будь-якої дискусії, зрозуміти, що критика стосується певних конкретних речей.

Коли критика виражається у формі загальної оцінки, то:

- треба сказати, що ми відчуваємо;

- дати знати, що ми розуміємо, про що говорить інша
особа (перефразування);

- перепитати: «Що конкретно вам не подобається у моїй
праці, справі?»

Останній пункт при потребі бажано повторювати доти, доки ваш партнер не почне перераховувати конкретні елементи поведінки, праці і т. ін. І лише після цього ми зможемо або аргументувати несприйняття критики, або прийняти рішення щодо зміни цього елемента своєї поведінки.

Картка 3 «Головні прийоми гідної поведінки»

4.Вираження негативних почуттів і думок

Гідний спосіб вираження злості і негативної думки вимагає зосередження на тому, як саме ви хочете змінити небажану поведінку іншої особи. Ми маємо цілковите право на вираження своїх емоцій, але варто це робити, не травмуючи іншого. Цього можна досягти, якщо дотримуватись таких трьох етапів:

- етап перший - якщо чиясь поведінка нам перешкоджає, звертаємо його увагу на це і просимо змінити поведінку. Наприклад: «Ви кричите. Прошу перестати, бо це заважає мені зрозуміти те, що ви кажете»;

- етап другий - якщо хтось і надалі не змінює поведінки, виражаємо своє роздратування і вдруге робимо наголос на проханні змінити поведінку. Наприклад: «Мене нервує те, що ви і далі кричите. Прошу перестати»;

- етап третій — якщо ця особа не реагує, інформуємо
її про свій намір, коли вона і надалі буде поводитись так само. Наприклад: «Якщо ви не перестанете кричати, ми більше не розмовлятимемо»;

- етап четвертий - якщо ситуація не змінюється, робимо те, що пообіцяли.

Перешкоди на шляху до гідної поведінки

• Це дуже небезпечно - говорити те, що хочеш.

• Тільки егоїсти роблять те, що хочуть.

• Якщо я буду гідним, я можу посваритись з друзями.

• Мені соромно говорити те, що я думаю насправді.

• Якщо хтось відмовляє мені, це означає, що я йому не подобаюсь.

• Близькі люди повинні розуміти це самі.

• Люди повинні тримати свої почуття при собі.

Картка 4 «Гідна поведінка»

Люди з гідною поведінкою:

- виражають свої думки, переконання та почуття прямо та відверто, поважаючи права інших;

- діють певним чином не тому, що відчувають провину чи тривогу, їхні дії природні;

- відповідають за свої вчинки, не перекладаючи відповідальність на інших;

- розуміють власні потреби і можуть прямо про щось попросити;

- якщо їм відмовляють, вони можуть бути невдоволені, розчаровані, але розуміють, що інші люди можуть мати особисті бажання;

- не перевантажені відповідальністю за інших, добре почуваються самі з собою;

- можуть допомагати іншим, але за їхнім бажанням і проханням, не нав'язуючи своєї допомоги або свого світосприйняття. Вони ніби кажуть: «Я так думаю. Я так відчуваю. Я так бачу ситуацію. А ти? Якщо наші уявлення та інтереси не збігаються, я готовий їх обговорювати і готовий до компромісу». За цим стоїть: «Я не дозволю тобі взяти перевагу наді мною і не намагатимусь підкорити та змінити тебе, бо хочу, щоб ти був тим, ким є».

Мета: Спілкуватись вільно, як дорослий з дорослим.

Вигода гідної поведінки:

Негативні результати:

Товариші, можливо, не звикли до зростання гідності і могли мати вигоду з пасивної або з агресивної поведінки (оскільки за них приймались рішення, їх спрямовували або за них щось робили). Адже гідність - це випробування для взаємин.

Прояви:

- уважне вислуховування співбесідника;

- спокійний голос, не надто тихий і не занадто голосний;

- прямий контакт очей при спілкуванні; гарна постава;

- «Я-твердження»: «Я вважаю», «Я хочу», «Я не люблю»;

- твердження, спрямовані на співпрацю: «Що ти про це думаєш?»;

- намагання зрозуміти думку іншого: «Якщо я правильно тебе зрозумів...».

6.8. Вправа «Я вмію сказати «ні»

Мета: тренування навичок гідної поведінки

Час – 30 хв.

Хід вправи

Усі учасники об’єднуються у три групи. Кожна отримує картку зі своєю ситуацією. Через 10 хвилин учасникам потрібно запропонувати кілька варіантів гідної поведінки в поданій ситуації. Після цього тренер проводить обговорення запропонованих варіантів відповідей.

Приклади ситуацій:

- Вам пропонують організувати шкільний вечір, а ви не можете цього зробити.

- Ваш друг (подруга) пропонує разом піти в гості до його(її) друзів, які вам не подобаються.

- Ваш однокласник просить дати вам книжку, яка вам самому потрібна.

Запитання для обговорення

- Що нового ви дізнались на занятті?

- Які емоції у вас виникли під час заняття?

- Як ви зможете використовувати отримані знання в майбутньому?

6.9. Вправа «Комплімент»

Мета: закріплення навичок похвали.

Час - 10 хв.

Хід вправи

Кожен учасник пише на аркуші своє ім’я і передає його сусіду зліва, той пише комплімент власнику аркуша, згортає його так, щоб не видно було компліменту, і зверху пише ім’я власника аркуша. Передає його далі. І так доти, доки аркуш не повернеться до того, хто заповнював його першим.

6.10. Вправа «Аплодисменти»

Мета: закріпити в учасників позитивні емоції від спілкування в групі.

Час – 5 хв.

Хід вправи

Тренер запрошує в коло по 5 учасників, а група аплодує їм. Коли в колі побувають усі учасники, тренер дякує за роботу всій групі.

До записної книжки лідера

Як переконати іншого

Ø Щоб переконувати інших, треба бути самому переконаним в правоті позицій, які відстоюєш.

Ø Переконання відбувається успішніше, коли між організатором і слухачем встановлено довіру.

Виявляйте повагу до всіх слухачів, навіть до тих, від кого ви збираєтеся почути заперечення. Утримуйтесь від повчань: повчаючий ровесник буває смішним і часто викликає протест навіть тоді, коли говорить правильно.

Ø Ставтесь з повагою до думок інших людей.

Не намагайтесь починати докази з заяв, що ваш співрозмовник не правий. Не виключайте можливості того, що ви також можете помилятись. Буде добре, коли ви підкреслите, що з вашого боку також можливі помилки, від них ніхто не застрахований. Після цього запросіть співрозмовника разом розібратися в справі.

Ø Істина виясняється швидше в зіткненні поглядів.

Не намагайтесь уникати спірних питань. Краще визнати непідготовленість до відповіді на питання, ніж ховатися за чергові фрази і слова. З терпінням вислухайте різні сторони. Якщо є необхідність залиште останнє слово за собою. Це ваше право керівника.

Ø Не виявляйте впертість, якщо виявились в чомусь не праві.

Не захищайте «честь мундиру», якщо бачите, що не праві. Краще відразу відмітити свою помилку в окремому питанні, щоб продовжити відкриту і чесну розмову по суті.

Ø Запальність не завжди може бути спільником доведення.

Переконувати людину - це не значить сперечатись з нею. Відоме психологічне правило – якщо більше сперечаються, то впертішими стають.

Краще починати розмову (якщо ваші думки розходяться) з тих питань, по яких ваші позиції сходяться. Після цього виявити, що співрозмовникам незрозуміло і в чому протиріччя.

Ø Вияв уваги до людини під час ділових зустрічей, бесід, розмов – основа організаторської етики.

До розмови треба підготуватись, якщо хочете серйозно поговорити, а не просто перекинутись кількома словами. Продумайте, хоча б схематично план бесіди. Чого ви хочете досягти від розмови з людиною - вирішити треба заздалегідь.

Заняття 7 «Я відчуваю себе лідером»

Лідер – це людина,