Фактори формування першого враження

1. " Фактор перевершеності".

Найчастіше ця схема спрацьовує у випадку нерівності партнерів (за соціальним статусом, інтелектом). Помилки нерівності виявляються у тому, що люди схильні систематично переоцінювати різні особистісні властивості тих, хто перевершує їх за якимсь значимим параметром.

2. " Фактор привабливості".

Пов'язана з цим фактором помилка привабливості полягає у тому, що якщо людина нам подобається зовні, ми схильні до переоцінки якостей.

3. " Фактор ставлення до нас".

Суть помилки, пов'язаної з цим фактором, полягає в тому, що люди, які ставляться до нас добре, оцінюються нами вище, ніж ті, що ставляться до нас гірше. Ці три фактори охоплюють так званий " ефект ореола", який проявляється в тому, що перше позитивне враження призводить до переоцінки, а негативне — до недооцінки партнерів по спілкуванню. Джерела " ореола" в кожному випадку різні, але на основі: перевершеності, привабливості, ставлення до нас.

Комунікативна сторона характеризується тим, що на успіх взаємодії впливають бар'єри спілкування.

1.Бар'єр уникнення.

Уникнення від контакту з партнером, коли спілкування стає неможливим. У випадку контакту бар'єр уникнення виявляється у неуважності.

Подолання:

- привернення уваги;

- підтримка уваги;

- акцентування уваги.

2. Бар'єр авторитету.

Сутність - люди схильні беззастережливо довіряти авторитетам і тому не завжди критично сприймають інформацію від них. В основі авторитетності може лежати:

• соціальний та економічний статус;

• членство в значимій групі;

• привабливість.
Подолання:

• використання незацікавленості (чим менше співбесідник думає, що його хочуть переконати, тим більше він довіряє);

• при навчанні, краще використовувати середній авторитет, а при агітації – високий, тому що в середнього авторитета запам'ятовується хід думок, а у високого - висновки.

3. Бар’єр нерозуміння.

А) Бар'єр нерозуміння на фонетичному рівні.

Відбувається, коли говорять швидко, невнятно, з акцентом, або використовують жести, що не відповідають контексту, чи занадто активно жестикулюють.

Подолання:

- вміння донести інформацію з урахуванням вікових та. індивідуальних особливостей (потрібно говорити повільно з дітьми, людьми похилого віку, з тими хто погано знає мову, не знайомі з предметом обговорення, або мають низький рівень освіти). Завжди потрібно спиратися на реакцію співрозмовника.

Б) Бар'єр нерозуміння на понятійному рівні.

Визначається фактом багатозначності слів.

Подолання

- визначення значення слів в певному контексті і ситуації.

В) Бар'єр нерозуміння на логічному рівні.

Це неприйняття одним з партнерів логіки й аргументів іншого.

5.6. Вправа " Передача інформації"

Мета: показати механізми створення неефективної комунікації, виявити фактори, що впливають на спотворення інформації у процесі спілкування.

Час -15 хв.

Хід вправи

Учасники об'єднуються у дві групи. Члени першої групи виконують роль телефоністів, що передають важливе повідомлення, члени другої групи - експерти. Телефоністи виходять за двері, їм зачитують повідомлення. Потім вони по черзі заходять у кімнату і промовляють свою версію повідомлення. Експерти оцінюють, наскільки точно кожен це робить. Після цього групи міняються ролями.

Повідомлення

Сьогодні зранку мама запропонувала поснідати, а в мене апетиту зовсім не було. Вчора приходила бабуся, приносила смажені пиріжки, можливо не треба було бути таким жадібним. Тепер у мене погане самопочуття і настрій, голова болить, якось усе сумно та невдало. А ще в четвер у нас контрольна робота з математики, а в неділю о 10 годині ми їдемо на виставку котів. Вона експонується в будинку за кінотеатром " Київ". Потрібно взяти 3 гривні і не спізнитися.

Запитання для обговорення

• Чи важко було передавати інформацію?

• Чи була інформація передана точно?

• Що заважало передавати інформацію достовірно? Чому інформація спотворювалась?

• Які фактори впливали на процес передачі інформації?

• До чого може призвести така ситуація в реальному житті?

• Чи відчували ви відповідальність за достовірність інформації, переданої вами?

5.7.Вправа " Що для мене означає активне слухання? "

Мета: з’ясувати уявлення учасників про вміння слухати.

Час – 15 хв.

Хід вправи

Тренер пропонує сформулювати відповідь на питання: " Що для мене означає активно слухати? " Свої відповіді учасники можуть записати на стікерах та помістити на аркуші А1.

Тренер читає всі відповіді учасників з аркуша А-1. Підсумовуючи відповіді слід звернути увагу на поняття «чути» і «слухати».
Чути - розрізняти, сприймати щось слухом. Слухати - спрямовувати на щось свій слух.

5.8.Інформаційне повідомлення " Активне слухання"

Слухання може бути активним (рефлексивним) і пасивним (безмовним), безмовне слухання - мінімізація відповідних реакцій («Так, так», «Я тебе слухаю»), що підтримує вираз обличчя, кивання головою на знак згоди. Якщо людині важливо висловитися і бути вислуханим, такого слухання може бути цілком достатньо.

Активне слухання створює відносини теплоти. Активне слухання допомагає виховувати самоконтроль і відповідальність. Прийоми: переказ(повний і короткий), відображення почуттів, уточнення, резюмування (підведення підсумків), проказування підтексту.

Переказ - виклад своїми словами того, що сказав співрозмовник, він може бути більш повним спочатку, а надалі - більш стислим, з виділенням найбільш важливого. Ключові слова: «Ти говориш...», «Як я розумію...», «Іншими словами, ти вважаєш…». Складність формування навички переказу полягає в тому, що при цьому необхідно зосередитися на чужих думках, відключившись від своїх, а слова інших звичайно викликають унас власні спогади, асоціації. Уміння розподіляти увагу, одночасно утримуючи внутрішній порядок своїх думок і хід міркувань іншої людини, - це ознака сформованості навичок активного слухання.

Уточнення (з'ясування) відноситися до безпосереднього змісту того, що говорить інша людина. Уточнення може бути спрямованим на конкретизацію і з'ясування чого-небудь («Ти сказав, що це відбувається давно. Як давно це, відбувається?». Уточнення також може відноситися до усього висловлювання іншої людини («Поясни, будь ласка, що це значить?», «Чи не повториш ще раз?», «Може розповіси про це докладніше?»). Уточнення варто відрізняти від випитування («А навіщо ти це сказав?»). На етапі слухання випитування може зруйнувати бажання щось говорити, повідомляти що-небудь. Часто це приводить і до порушення контакту між людьми, що краще зберігати під час бесіди.

Відображення почуттів - проказування почуттів, що відчуває інша людина («Мені здається ти скривджений», «Імовірно, ти почуваєш себе розгубленим»). Цей прийом сприяє встановленню контакту і підвищує бажання іншої людини розповідати про себе, але в тому випадку, якщо та не намагається приховати свої почуття..

Проказування підтексту - проказування того, про що хотів би сказати співрозмовник, подальший розвиток думок співрозмовника.

Існує кілька рівнів активного слухання:

1 рівень - найпростіший. Він передбачає, що слухач вставляє у монолог свого співрозмовника слова «ага», «так» чи повторно проговорює те, що почув, - свого роду «відлуння», що свідчить про увагу до співрозмовника.

2 рівень - у процесі спілкування партнер не просто повторює, а й може підвести певну риску під почутим, що теж дає змогу уникнути непорозуміння. Найвідоміші прийоми цього рівня - перефразування, підсумування.

Перефразування полягає в тому, що потрібно своїми словами переповісти сказане співрозмовником. Наприклад: «Якщо я правильно тебе зрозумів, то...».

Пояснення дає змогу здобути більше інформації, полегшити співрозмовникові розуміння іншої точки зору. Сам прийом полягає в тому, щоб якомога більше перепитувати, використовуючи різні запитання.

3 рівень - пов'язаний з розвитком ідей, які ви почули від співрозмовника. Але, перш ніж розвивати ідеї, ви маєте дати належну оцінку почутому.

Прийом належної оцінки допомагає показати співрозмовникові, що його думка є важливою, та оцінити його зусилля. Наприклад: «Я ціную твоє бажання вирішити проблему»; «Радий, що ти так серйозно підійшов до цієї справи»; «Дякую за твої зусилля».

Після інформаційного повідомлення доцільним видається висновок: ефективність процесу спілкування залежить від багатьох чинників і неодмінно - від усіх елементів комунікації: відправника, того, хто приймає інформацію, та середовища.

Демонструється плакат «Секрети ефективного спілкування»:

Говори так, щоб тебе почули.

Слухай так, щоб зрозуміти, про що йдеться.

Створюй умови для того, щоб ситуація навколо процесу спілкування сприяла комунікації.

5.9. Вправа «Знайди пару»

Мета: активізувати учасників до роботи в групі, тренувати увагу до дій іншого, вміти знаходити засоби невербального спілкування зрозумілі іншим.

Час - 10 хв.

Хід вправи

Ведучий роздає картки з назвами тварин і просить прочитати ці назви подумки. Завдання кожному: знайди собі пару, але при цьому не можна говорити (можна користуватися лише характерними жестами тварин). Коли ви знайшли собі пару, лишайтеся поруч і не перемовляйтеся, поки всі інші теж не знайдуть собі пару.

Коли усі пари знайдено, ведучий запитує по черзі у кожної: «Хто ви?». Після закінчення вправи можна поділитися враженнями про те, як учасники шукали собі пару.

5.10. Вправа «Вислухай - поверни»

Мета: тренувати навички активного слухання та безоціночного сприйняття іншого.

Час -20 хв.

Хід вправи

Учасники встановлюють контакт очима, об єднаються у пари(партнер А та партнер Б).

Партнер А розповідає про свої труднощі і проблеми як лідера самоуправління (2хв.). Партнер Б слухає і по закінченні відведеного часу, переказує все, що почув, говорячи: «Я почув, що ти…». На повернення інформації партнеру Б також відводиться 2 хв. Далі партнери міняються ролями (партнер Б розповідає партнеру А, а партнер А переказує почуту інформацію партнеру Б).

Запитання для обговорення

- Які почуття у вас викликало завдання?

- Чи вистачило часу на розповідь?

- Що було легше: слухати чи відтворювати інформацію?

- Коли слухали, що ви відчували? А коли переказували?

- Чи повністю була відтворена інформація?

- Що допомагало правильно зрозуміти партнера?

- Чи допомагала вам поза вашого партнера, вираз його обличчя, рухи його рук тощо?

Інформаційне повідомлення «Вербальне та невербальне спілкування»

Поряд зі словесною комунікацією існує несловесне спілкування, тобто певна система знаків, що використовується в процесі взаємодії людей. До засобів такого спілкування належать жести, міміка обличчя, рухи тіла, контакт очей…

Саме безсловесне спілкування надає важливу інформацію. За його допомогою передаються емоції, ставлення співрозмовника одне до одного і до змісту розмови.

Вербальні і невербальні засоби спілкування можуть як підсилювати, так і послаблювати взаємодію. Наприклад співрозмовник говорить одне, а невербальні засоби засвідчують інше, можна припустити, що він щось приховує або просто говорить неправду.

5.11. Вправа «Невербальні етюди»

Мета: розвивати навички невербального спілкування.

Час – 15 хв.

Хід вправи

Учасники об єднаються по 5-7 осіб. Кожна група отримує картку з темою етюду, який вона через 10 хв. має показати без слів іншим учасникам групи.

Теми етюдів:

- розмова з батьками;

- весела вечірка;

- знову невдача;

- «новенький» у класі.

Запитання для обговорення

- Чи важко було готувати етюди?

- Які засоби використовувались для розкриття теми свого етюду?

- Як ви почували себе під час виконання вправи?

5.12. Вправа «Я хочу сказати»

Мета: тренувати навички публічного виступу та вміння впливати наінших вербальними та невербальними засобами.

Час – 30 хв.

Хід вправи

Тренер запитує учасників про їхній власний досвід виступів, про труднощі, які виникали під час цих виступів. Можливо, хтось зможе навести приклади вдалих та невдалих виступів відомих людей. Які найбільш та найменш вдалі моменти виступів запам'яталися, яка структура виступу, на думку учасників, є найкращою?

Інформація, яку можна використати під час обговорення: під час виступу якогось оратора основна увага зосереджується на його зовнішньому вигляді (93 %); водночас необхідно, щоб вербальна та невербальна інформації відповідали одна одній; під час виступу краще триматися природно (постать - струнка, жестикуляція - вільна, не занадто активна і не пасивна, міміка - жива, посмішка -обов'язкова, але не «гумова», погляд - на слухача, а не на стелю, підлогу чи у вікно, голос - природний, не крикливий). При першому спілкуванні з людиною невербальній комунікації приділяється 55 % уваги, тембру голосу та інтонації - 38 % і інформації - лише 7 %.

Підготовка до виступу

Готуючись до виступу, потрібно усвідомити відповіді на такі запитання:

* ХТО - ким ти є для слухачів?

* ДО КОГО - до кого звертаєшся?

* ЧОМУ - якої мети маєш досягти?

* ЩО - що хочеш сказати?

* ЯК - яку форму матиме виступ?

* КОЛИ - коли виступатимеш?

Як виступатимеш?

* продумай тему й основні моменти свого виступу;

* запиши виступ повністю;

* відкоригуй свій текст;

* підготуй тези виступу;

* визнач стиль виступу (хочеш звертатися до серця людей чи до їхнього розуму, посилатимешся на власні приклади чи на досвід інших, використаєш піднесений, емоційний стиль чи більш стриманий, холодний, користуватимешся нотатками чи говоритимеш без них).

Структура виступу: вступ, розвиток думки, завершення (скажи, про що говоритимеш(вступ); скажи це (основна частина); скажи, про що говорив(завершення).

* На початку виступу завоюй увагу слухачів, здобудь їхні симпатії та оголоси мету своєї промови.

* В основній частині не вживай більше 3-х аргументів,

* Під час завершення підсумуй сказане, зроби останній «штрих» (це може бути цитата, анекдот, гасло, питання, бачення майбутнього) і не забудь подякувати слухачам.

Як боротися з хвилюванням:

- Запиши виступ, але не вчи його напам'ять.

- Пам'ятай, що аудиторія налаштована позитивно.

- Попроси перед виступом, щоб хтось послухав.

- Пам'ятай, що слухачі не знають про твої страхи, і завжди можна скористатися паузою!

Під час повідомлення бажано звертатися до плакатів: «Як підготувати виступ», «Структура виступу», які тренер готує на підставі поданої вище інформації.

На фліп-чарті записано теми повідомлень: «Для чого в школі потрібне самоуправління», «Що означає самоуправління».

Тренер інструктує учасників: сформулюйте і запишіть коротке повідомлення на одну з поданих тем, з яким би ви хотіли звернутися до своїх ровесників. У кожного з вас буде 2 хвилини для виступу.

Тренер фіксує час виступу кожного учасника, а по закінченні повідомляє кожному, скільки часу тривало його повідомлення.

5.13. Вправа «Дерево підсумків»

Мета: отримати зворотній зв’язок від групи, підвести підсумки заняття.

Час – 5 хв.

Хід вправи

На столі лежать два стосики липкого паперу різного кольору, наприклад, синього і рожевого.

Тренер інструктує учасників: ви бачите на столі аркуші. Вони знадобляться вам для підведення підсумків заняття. На аркушах рожевого кольору ви напишете свої позитивні враження від тренінгу, а на аркушах синього кольору - побажання щодо поліпшення нашої роботи, або те, що вам сьогодні не сподобалось і чому.

Не обов’язково брати і рожевий і синій аркуші. Ви можете скористатися тільки одним кольором. Після того, як ви опишете власні бажання, підійдіть, будь ласка, до малюнка дерева і наклейте свої аркуші на нього.

5.14. Вправа «Сусід ліворуч – сусіду праворуч»

Мета: завершити заняття на емоційному піднесенні.

Час - 10 хв.

Хід вправи

Всі учасники стоять у колі. Кожен своєму сусіду праворуч на вухо говорить, що він йому подарував би. Потім кожен учасник сусіду ліворуч на вухо говорить про те, що його сусід ліворуч повинен зі своїм подарунком зробити. Далі по черзі вголос кожен говорить, що їм подарували і що сказали зробити з подарунком.

До записної книжки лідера

10 ідей для чудових стосунків

1. Будьте максимально позитивні.

2. Будьте об’єктивні і говоріть правду.

3. Будьте пунктуальні.

4. Не забувайте говорити «будь ласка» і «дякую».

5. Менше обіцяйте і більше робіть.

6. Намагайтесь, щоб після зустрічі з вами люди ставали кращими, ніж вони були.

7. Будьте доброзичливі і турботливі.

8. Майстерно володійте вмінням слухати.

9. Виказуйте максимальну зацікавленість іншими людьми.

10. Частіше посміхайтесь.

11. Ставтесь до людей з пошаною. Завжди.

Заняття 6 «Розуміти та поважати інших»

Велич великої людини виявляється в тому