Правовий режим цінних паперів у господарській діяльності

Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і ви­значає відносини між суб'єктом господарювання, який його випус­тив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що ви­пливають з цього документа, іншим особам.

Правовий режим цінних паперів визначається такими норматив­но-правовими актами:

Кодексами:

Господарським кодексом України, який містить окрему главу -гл. 17 «Цінні папери у господарській діяльності», в якій визнача­ються: поняття та види цінних паперів (ст. 163), умови і порядок випуску цінних паперів суб'єктами господарювання (ст. 164), ос­новні засади придбання цінних паперів суб'єктами господарювання (ст. 165), державне регулювання ринку цінних паперів — ст. 166;

Цивільним кодексом України, в якому також є окрема глава — гл. 14 «Цінні папери»: в ст. 194 закріплено поняття цінного папера, ст. 195 визначає групи та види цінних паперів, в ст. 196 встанов­люються вимоги до цінних паперів, ст. 197 містить положення про порядок передання прав за цінними паперами, а ст. 198 - про вико­нання зобов'язань за цінними паперами.

Законами:

від 18.06.1991 р. «Про цінні папери та фондову біржу»: визна­чає поняття та види цінних паперів, порядок їх випуску та основні засади державного регулювання на ринку цінних паперів;

від 19.09.1991 р. «Про господарські товариства»: регулює низ­ку питань, пов'язаних з випуском акцій при створенні акціонерно­го товариства, зміні його статутного фонду та ін.;

від 04.03.1992 р.. «Про приватизацію державного майна» (в ре­дакції Закону від 19.02.1997 р.): визначає акції як один з видів об'єктів приватизації та застосування акціонування (перетворення державних унітарних підприємств у відкриті акціонерні товарист­ва та продаж акцій таких товариств відповідно до затверджених планів приватизації) основним способом приватизації;

від 30.10.1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних па­перів в Україні»: визначає основні засади державного регулювання на ринку цінних паперів, функції та компетенцію Державної комі­сії з цінних паперів та фондового ринку як спеціально уповнова­женого державного органу в цій сфері;

від 10.12.1997 р. «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»: перед­бачає можливість випуску цінних паперів в одній із форм - доку­ментарній (паперовій) або бездокументарній (у формі облікового запису на електронних носіях, що здійснюється зберігачем на під­твердження права власності на цінні папери);

від 15.03.2001 р. «Про інститути спільного інвестування (пайо­ві та корпоративні інвестиційні фонди)»: закріплює особливість правового режиму акцій корпоративного інвестиційного фонду, а також правовий режим інвестиційних сертифікатів пайового інвес­тиційного фонду;

від 05.06.2003 р. «Про іпотеку»: визначає правовий режим за­ставних (боргового цінного паперу) та можливість забезпечення ними випуску іпотечних цінних паперів - іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів;

Казначейські зобов'язання України - вид цінних паперів, на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового щхо- ду (ст. 15 Закону «Про цінні папери...»). Казначейські зобов'я­зання залежно від строків поділяються на: а) довгострокові - від 5 до 10 років; б) середньострокові - від одного до 5 років; в) коротко­строкові - до одного року.

Ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку про депо­нування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одер­жання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому (ч. 1 ст. 18 Закону «Про цінні папери...»). Ощадні сер­тифікати видаються строкові (під певний договірний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред'явника. Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним.

Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зо­бов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначе­ну суму грошей власникові векселя/векселедержателеві (ч. 1 ст. 21 Закону «Про цінні папери...»). Векселі можуть випускатися таких видів: 1) простий вексель: містить реквізити: а) найменування -«вексель»; б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити ви­значену суму; в) зазначення строку платежу; г) зазначення місця, в якому повинен здійснитись платіж; д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений; є) дату і міс­це складання векселя; є) підпис того, хто видає документ (векселе­давця); 2) переказний вексель: повинен містити вищезазначені рек­візити «а», «в — є», а також: просту і нічим не обумовлену пропо­зицію сплатити певну суму; найменування того, хто повинен платити (платника).

Цінні папери поділяються на групи залежно від їх ролі в май­нових (господарських) відносинах (ч. 1 ст. 195 ГК України, ч. 2 ст. 163 ГК України):

пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітен­ том і одержання частини прибутку у виді дивідендів та частини майна при ліквідації емітента. До таких паперів належать акції (їх емітентом може бути лише акціонерне товариство) та інвестиційні сертифікати (цінний папір, який випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді):

боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і пе­редбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До таких паперів належать ви­щезгадані облігації, казначейські зобов'язання України, ощадні сертифікати, вексель, а також чек (документ, що містить письмо­ве розпорядження власника рахунка/чекодавця установі банку, яка веде його рахунок, сплатити чекодержателеві зазначену в чеку суму коштів¹), заставна (борговий цінний папір, який засвідчує безумо­вне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання -право звернути стягнення на предмет іпотеки²), іпотечні сертифі­кати (особливий вид цінного паперу, забезпечений іпотечними активами або іпотеками);

Похідні цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів. Різновидом таких паперів є дериватив - стандарт­ний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах в майбутньому4. Залежно від виду цінностей розрізняють фондові деривативі, валютні деривативи, товарні деривативи. До деривативів належать: форвардний конт­ракт, фьючерсний контракт, опціон.

товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держа­телеві право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.Такими паперами є: подвійне складське свідоцтво (видається товар­ним складом на підтвердження прийняття товару; складається з двох частин - складського свідоцтва та заставного свідоцтва/варан­та; дає право володільцеві розпоряджатися товаром, що зберігається на складі⁵); коносамент (застосовується при здійсненні перевезень зазвичай морським транспортом і засвідчує право його утримувача розпоряджатися зазначеним у коносаменті вантажем та отримати вантаж після завершення перевезення); заставна ~ засвідчує без­умовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, а в разі невиконання основного зобо­в'язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки⁶);

інші групи, що передбачаються законом. Так, у теорії комер­ційного права та зарубіжному законодавстві (розділ 8 Одноманітного торгового кодексу США) виділяють інвестиційні цінні папе­ри, що є засобом інвестування суб'єктів господарювання (госпо­дарських організацій). До таких цінних паперів належать: акції, облігації, інвестиційні сертифікати інститутів спільного інвестування.

Правовий режим цінних паперів як особливої категорії майна у сфері господарювання характеризується такими ознаками:

умови та порядок випуску цінних паперів визначаються ак­тами законодавства залежно від виду цінного паперу та емітента;

право на випуск акцій та облігацій підприємства виникає у суб'єкта господарювання з дня реєстрації цього випуску у Держав­ній комісії з цінних паперів та фондовому ринку;

суб'єктові господарювання забороняється випуск акцій та облі­гацій підприємства для покриття збитків, пов'язаних з його госпо­дарською діяльністю;

цінні папери (або їх бланки) виготовляються лише на дер­жавних підприємствах, що мають ліцензію Міністерства фінансів України, та охороняються;

суб'єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом;

цінні папери оплачуються суб'єктами господарювання у гривнях, а у випадках, передбачених законом та умовами їх випус­ку в обіг, - в іноземній валюті; проте незалежно від виду валюти, якою проведено оплату цінних паперів, їх вартість виражається у гривнях;

з метою реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів здійснюється державне регулювання у цій сфері, яке покладається на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку (статус, порядок організації та діяльності якої визначаються Законом «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні») та інші органи державної влади, які діють у межах визначених законом повноважень (Антимонопольний комі­тет України - щодо випадків економічної концентрації у формі придбання значних за розмірами пакетів акцій крупних акціонер­них товариств; Національний банк України - щодо випуску акцій
акціонерними банками; Фонд державного майна - щодо розміщення/продажу акцій в процесі приватизації державних підпри­ємств, перетворених у відкриті акціонерні товариства, та ін.);

• операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітен­ти, власники, а також торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів з дотриманням визначеного законом порядку. Так, акціонерне товариство щодо емітованих ним акцій може здійснювати такі операції:

1) їх продаж акціонерам товариства, найманим працівникам, іншим особам;

2) знерухомлення акцій (переведення їх із документарної у бездокументарну форму);

3) здійснювати корпоративні операції:

дроблення акцій (зменшення їх номінальної вартості на певний коефіцієнт);

конвер­тацію (переведення акцій одного виду в акції іншого виду);

консо­лідацію акцій (зменшення кількості випущених акцій - на певний коефіцієнт - без зменшення їх сумарної вартості);

викуп власних акцій з метою їх анулювання чи наступного продажу власним пра­цівникам та/або акціонерам.

Операції купівлі-продажу цінних па­перів здійснюють торговці цінними паперами; діяльність з надан­ня послуг щодо зберігання цінних паперів, обліку прав власності на цінні папери, оформлення угод з цінними паперами - депози­тарії; діяльність з управління активами інститутів спільного інве­стування - компанії з управління активами ІСІ; діяльність по орга­нізації торгівлі на ринку цінних паперів - фондові біржі тощо.