Суть проблемного навчання.

Проблемне навчання трактують і як принцип навчання, і як новий тип навчального процесу, і як метод навчання, і як нову дидактичну систему.
Під проблемним навчанням зазвичай розуміється така організація навчальних занять, яка припускає створення під керівництвом учителя проблемних ситуацій і активну самостійну діяльність учнів з їх вирішення
Проблемне навчання полягає в створенні проблемних ситуацій, в усвідомленні, прийнятті та вирішенні цих ситуацій у ході спільної діяльності учнів і вчителя, при оптимальній самостійності перших і під загальним напрямних керівництвом останнього, а також в оволодінні учнями в процесі такої діяльності узагальненими знаннями і загальними принципами вирішення проблемних завдань. Принцип проблемності зближує між собою процес навчання з процесами пізнання, дослідження, творчого мислення.
Проблемне навчання (як і будь-яке інше навчання) може сприяти реалізації двох цілей:
Перша мета - сформувати в учнів необхідну систему знань, умінь і навичок.
Друга мета - досягти високого рівня розвитку школярів, розвитку здатності до самонавчання, самоосвіти.
Обидві ці завдання можуть бути реалізовані з великим успіхом саме в процесі проблемного навчання, оскільки засвоєннянавчального матеріалу відбувається в ході активної пошукової діяльності учнів, у процесі вирішення ними системи проблемно-пізнавальних завдань.
Важливо відзначити ще одну з важливих цілей проблемного навчання - сформувати особливий стиль розумової діяльності, дослідницьку активність і самостійність учнів.
Особливість проблемного навчання полягає в тому, що воно прагне максимально використовувати дані психології про тісний взаємозв'язок процесів навчання (навчання), пізнання, дослідження і мислення. З цієї точки зору, процес навчання повинен моделювати процес продуктивного мислення, центральною ланкою якого є можливість відкриття, можливість творчості
Головним і характерною ознакою проблемного навчання є проблемна ситуація. В основі її створення лежать наступні положення сучасної психології:
- Процес мислення має своїм джерелом проблемну ситуацію;
- Проблемне мислення здійснюється, насамперед, як процес вирішення проблеми;
- Умовами розвитку мислення є придбання нових знань шляхом вирішення проблеми;
- Закономірності мислення та закономірності засвоєння нових знань значною мірою збігаються.

При проблемному навчанні вчитель створює проблемну ситуацію, спрямовує учнів на її рішення, організовує пошук рішення. Таким чином, учень ставиться в позицію суб'єкта свого навчання і як результат у нього утворюються нові знання, він володіє новими способами дії.
Проблемна ситуація характеризує певний психологічний стан учня, що виникає в процесі виконання завдання, для якого немає готових засобів і яке вимагає засвоєння нових знань про предмет, способи чи умови його виконання. Умовою виникнення проблемної ситуації є необхідність у розкритті нового ставлення, властивості чи способу дії.
Проблемна ситуація, на відміну від завдання, включає три головні компоненти:
- Необхідність виконання такої дії, при якому виникає пізнавальна потреба в новому невідомому відношенні, способі або умови дії;
- Невідоме, який має бути розкритий в проблемної ситуації;
- Можливості учнів у виконанні поставленого завдання, в аналізі умов і відкритті невідомого. Ні занадто важкий, ні занадто легке завдання не викличе проблемної ситуації.
Типи проблемних ситуацій, що найчастіше виникають унавчальному процесі:
1. Проблемна ситуація створюється тоді, коли виявляється невідповідність між наявними вже системами знань в учнів і новими вимогами (між старими знаннями і новими фактами, між знаннями більш низького і більш високого рівня, між життєвими та науковими знаннями).
2. Проблемні ситуації виникають при необхідності різноманітного вибору з систем наявних знань єдино необхідної системи, використання якої тільки й може забезпечити правильне рішення запропонованої проблемної задачі.
3. Проблемні ситуації виникають перед учнями тоді, коли вони стикаються з новими практичними умовами використання вже наявних знань, коли має місце пошук шляхів застосування знань на практиці.
4. Проблемна ситуація виникає в тому випадку, якщо є протиріччя між теоретично можливим шляхом розв'язання завдання і практичною нездійсненним або недоцільністю обраного способу, а також між практично досягнутим результатом виконання завдання і відсутністю теоретичного обгрунтування.
5. Проблемні ситуації при вирішенні технічних завдань виникають тоді, коли між схематичним зображенням і конструктивним оформленням технічного пристрою відсутнє пряме відповідність.
6. Проблемні ситуації створюються і тим, що існує об'єктивно закладене в принципових схемах протиріччя між статичним характером самих зображень і необхідністю прочитати в них динамічні процеси.