Економічні методи підвищення безпеки і протидії надзвичайної ситуації

В останні роки з’явилася економічна теорія, відповідно до якої стихійні лиха де-факто позитивно впливають на стан економіки країни, що постраждала. Логіка економістів, що підтримують цю теорію, ґрунтується на простому припущенні: якщо якесь стихійне лихо привело до руйнувань, це неминуче стає причиною початку " будівельного буму" у постраждалому районі.

Нині ця теорія одержала продовження: нове дослідження показало, що катастрофи " отупляють" економіку постраждалої країни.

Перше серйозне дослідження, автори якого виявили сприятливий вплив катастроф на економіку, було опубліковано в 2005 році економістами з Університету Вісконсіна\University of Wisconsin - Whitewater (США) і Міського Університету Нагої (Японія) – книга називається “Економічний Розвиток і Вплив Природних Катастроф” Economic Development and the Impacts of Natural Disasters. Автори книги доводили, що найменші втрати від природних катаклізмів несуть держави, що мають більш освічене і заможне населення, відкриту економіку, складну фінансову систему та невеликі державні витрати.

Наявність цих якостей дозволяє мінімізувати збиток від катастроф і розподілити його по всіх жителях країни: наприклад, за рахунок страхових виплат потерпілим або отриманих ними пільгових кредитів і дотацій. При цьому, катастрофи приводять до кількох позитивних наслідків: вони збільшують продуктивність праці і підстьобують темпи зростання економіки, більше того, постраждалі країни і регіони більш охоче використовують передові технології.

Таким чином, катаклізми фактично виконують функції " творчого руйнівника" (економічна теорія " творчого руйнування" говорить, що іноді бізнес виступає в ролі руйнівника - наприклад, зносячи квартал старих будинків - що приводить до позитивних наслідків: пожвавлення ділової активності, появи більш сучасних будинків, поліпшення житлових умов для населення і т.п.).

Нині журнал Economic Inquiry опублікував результати дослідження, проведеного вченими з Університету Інсбрука (Австрія) і Інституту Передових Досліджень\Institute for Advanced Studies (США) - стаття називається " Природні Катастрофи як " Творче Руйнування", " Natural Disasters as Creative Destruction" Evidence from Developing Countries.

Вивчення даних по декількох десятках держав, що страждали від посух, повеней, землетрусів, вивержень та ін. показало, що від катастроф виграють тільки високорозвинені країни - малорозвинені тільки програють. Малорозвинені держави, що стали жертвами катастроф, різко скорочують імпорт високих технологій та їхній технологічний розвиток сповільнюється.

Цікаво, що за даними вчених, катастрофи відносно незначно впливають на темпи зростання ВВП - вони пояснюють це тим, що влада, бізнес і населення звичайно готові пережити подібне нещастя, оскільки їхня країна, наприклад, знаходиться в сейсмонебезпечній зоні. Однак реального зростання ВВП також не відбувається.

Справа в тому, що навіть якщо темпи економічного зростання прискорюються, рівень життя населення щонайменше не росте, а іноді й знижується. Подібне відбувалося з багатьма країнами світу. Наприклад, під час Другої Світової війни ВВП США ріс украй швидко, але американці не стали жити краще, у порівнянні з епохою Великої Депресії – випущені американськими заводами танки, літаки і патрони не впливали на їхній добробут.

Організаційний план

У цьому розділі бізнес-плану подається інформація про організаційну структуру підприємства та пропозиції щодо її вдосконалення, забезпеченість робочою силою, про склад кадрів та їх кваліфікацію; зазначаються системи оплати праці та порядок преміювання, пропозиції щодо зміни форм оплати праці, висновки щодо планової чисельності персоналу і розширення штату, заходи з навчання, підготовки і підвищення кваліфікації кадрів, а також доцільність залучення сторонніх консультантів.

В організаційному плані слід зазначити: які відділи заплановано організувати; загальну чисельність працівників на підприємстві (фактичну і плановану), зокрема кількість адміністративно-управлінського складу; розподіл (групування) робітників і службовців залежно від освіти і віку; фактичну і плановану заробітну плату окремих категорій кадрового складу, величину надбавок; пропозиції щодо реструктуризації персонального складу.

Таким чином, у цьому розділі обумовлюються питання чисельності працівників, оплати праці. Зазначається, чи буде впроваджуватися система участі персоналу в прибутках, форми матеріального стимулювання. В організаційному плані торговельного підприємства повинно бути чітко визначено завдання і функції кожного члена колективу, взаємодію служб між собою, методи координування і контролю за їх діяльністю. Ознайомившись з організаційним планом, потенційний інвестор може дістати уявлення про те, хто здійснюватиме управління торговельним підприємством і як складатимуться відносини між управлінською ланкою та виробничим, торговельно-оперативним і допоміжним персоналом.

Фінансовий план

У цьому розділі бізнес-плану зазначається, скільки необхідно коштів для здійснення проекту, джерела фінансування (отримання кредиту, залучення акціонерного або пайового капіталу), призначення фінансування (застосування залученого капіталу). Крім того, зазначаються терміни повернення позичкових коштів, терміни окупності вкладень.

Цей розділ бізнес-плану повинен також містити:

· план товарообороту за видами (роздрібний, оптовий, торгово-посередницький);

· план доходів та витрат;

· планований баланс активів і пасивів у загальному вигляді;

· план руху грошових коштів;

· аналіз беззбитковості.

Важливість проведення аналізу беззбитковості полягає у тому, що за ним можна визначити, буде ця бізнес-справа прибутковою чи принесе збитки. При створенні нового підприємства необхідно знати, коли буде отримано перший прибуток, оскільки на початку своєї діяльності в підприємство вкладається багато коштів і воно має суттєві витрати. Комерсант, займаючись роздрібною торгівлею, має знати, скільки товарів потрібно продати для того, щоб досягти беззбитковості окремих комерційних операцій і підприємства загалом.