Розділ 1. Сучасний стан та положення дозвіллєвої культури

Зміст

Вступ. 3

Розділ 1. Сучасний стан та положення дозвіллєвої культури. 5

1.1. Проблема кризи сучасної дозвіллєвої культури. 5

1.2. Методичні засади формування дозвіллєвої культури. 10

Розділ 2. Основні тенденції розвитку дозвіллєвої культури. 12

2.1. Аналіз змісту культурно-дозвіллєвої діяльності 12

2.2. Регіональні моделі дозвіллєвої діяльності населення України. 19

Висновки. 25

Список використаної літератури. 27

Вступ

Актуальність теми. Політичні, соціокультурні духовні і економічні зміни, які відбуваються в Україні, в кінцевому рахунку привели до того, що суспільство перейшло від відносно стабільної, передбаченої фази свого розвитку до динамічного і непередбаченого. Цей перехід можна трактувати по-різному, в залежності від ідеологічної позиції тої чи іншої людини: як перехід від тоталітарної держави до держави демократичної, від планової економіки до ринкової, від соціалізму — до реставрації капіталізму і т.д.

Але як би термінологічно ми не позначили цей перехід, суть його дозволяє зробити однозначні висновки — на зміну монопольної ідеології в суспільстві прийшли плюралістичні довільно вибрані ідеології; на зміну єдиної, соціалістичної за змістом і національної за формою культури прийшло розуміння про сутність плюралістичних існуючих культур. Та головне в тому, що українська людина перестала бути " будівником світового майбутнього", а стала звичайним жителем вільної України, її громадянином, якого сьогодні турбують не лише економічні і соціальні, а й духовні проблеми. Актуальність теми дослідження обумовлюється тими об'єктивними процесами, що свідчать про якісні зміни в життєдіяльності сучасної людини.

Соціально-культурна діяльність українців здійснюється в умовах акцентованого політичного, соціально-економічного, національно-етнічного, духовного розділу суспільства. Тому різновидність форм і змісту культурної діяльності, свобода вибору видів творчості, самоствердження, саморозвиток і самореалізація кожного стали сьогодні нормою існування людини, а не виключенням із правил, не відхиленням, як це прийнято було вважати при розвинутому соціалізмі і в період застою.

Мета і завдання дослідження полягає в тому, щоб здійснити соціально-філософський аналіз дозвіллєвої культури як форми соціальної активності людини.

Реалізація цієї мети зумовила постановку таких завдань:

· дати визначення дозвіллєвої культури як соціального явища;

· проаналізувати специфіку дозвілля як форми соціальної активності особи;

· уточнити філософсько-методологічний інструментарій дослідження дозвіллєвої культури як соціального явища;

· виявити методичні засади формування дозвіллєвої культури;

· дослідити основні тенденції розвитку дозвіллєвої культури;

· визначити регіональні моделі дозвіллєвої діяльності населення України.

Об'єктом дослідження є соціофілософські проблеми сучасної культури.

Предметом дослідження є соціофілософські проблеми дозвілевої культури.

Наукова новизна одержаних результатів обумовлена вибором теми дослідження, яка ще не отримала в Україні системного висвітлення, змістом цілей і науково-теоретичних завдань. Наукова новизна полягає в філософській рефлексії дозвіллєвої культури як певного виду діяльності людини.

Структура та обсяг роботи. Відповідно до мети та завдань дослідження дисертаційна робота складається зі вступу, 2 розділів, висновків та списку використаних джерел. Обсяг роботи - 25 сторінок, виключаючи список використаних джерел (12 найменувань), поданий на сторінці.

Розділ 1. Сучасний стан та положення дозвіллєвої культури