Види підприємств

Згідно із Законом “Про підприємства в Україні” існу­ють такі види підприємств:

1) індивідуальне підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та виключно її праці;

2) сімейне підприємство, засноване на власності та праці громадян України — членів однієї сім’ї, які мешка­ють разом;

3) приватне підприємство, засноване на власності ок­ремого громадянина України, з правом наймання робочої сили;

4) колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу, кооперативу, іншого статутного то­вариства, громадської та релігійної організації;

5) державне комунальне підприємство, засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць;

6) державне підприємство, засноване на загальнодер­жавній (республіканській) власності;

7) спільне підприємство, засноване на базі об’єднання майна різних власників (змішана форма власності);

8) підприємство, засноване на власності юридичних осіб і громадян іноземних держав.

Проте така класифікація не збігається з економічними критеріями розмежування різних типів і форм власності. Якщо дотримуватись таких критеріїв, то слід насамперед виділити основні типи підприємств (приватні, колективні і державні), а в межах кожного з них — окремі види підприємств.

Незалежно від сфер та галузей народного господарст­ва, в яких функціонують різні типи та форми підприємств, до приватних підприємств належать:

а) приватне індивідуальне підприємство, засноване на особистій власності та власності членів сім’ї, а також на праці цих осіб;

б) приватне капіталістичне підприємство, яке нале­жить окремій особі, максимум сім’ї й ґрунтується на ек­сплуатації найманих працівників.

Аналогічно до колективних підприємств відносять:

а) колективні трудові, засновані на колективній влас­ності трудового колективу та асоційованій праці його членів;

б) колективні капіталістичні, засновані на об’єднанні капіталів декількох капіталістів та колективній праці най­маних працівників.

Серед державних підприємств з економічного погляду слід виділяти такі, що ставлять за мету отримання макси­мального прибутку (державні комерційні), й ті організації, заклади і установи, для яких отримання прибутку не є ос­новною метою діяльності.

Крім цих типів і видів підприємств, виділяють змішані (в яких поєднуються власність і капітали окремих форм приватної, колективної та державної власності) та спільні (в яких поєднуються власність і капітали окремих форм приватної, колективної та державної власності з капіталом фізичних та юридичних осіб іноземних держав) підпри­ємства.

Приватні та колективні капіталістичні підприємства, колективні трудові, державні комерційні, а також спільні та змішані функціонують у вигляді малих, середніх та крупних підприємств, розміри яких у різних сферах та га­лузях економіки не однакові. Так, в Україні, згідно з чин­ним законодавством, до малих підприємств у промисло­вості та будівництві віднесено підприємства з чисельністю працюючих до 200 осіб; в інших галузях виробничої сфе­ри — до 50 осіб; у галузях невиробничої сфери — до 25 осіб; у роздрібній торгівлі — до 15 осіб.

В інших країнах встановлено інші критерії кла­сифікації підприємств на малі, середні та великі. Так, у США до малих відносять підприємства з чисельністю зай­нятих до 500 осіб; до середніх — 500—1000 осіб, до вели­ких — понад 1000 осіб.