Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Підбір продавців та стимулювання їхньої роботи
Підприємець або служба кадрів на підприємстві при найманні продавця повинні передусім ознайомитися з йото особистими якостями, рівнем освіти і кваліфікації, соціальним станом у суспільстві. Важливо також знати манеру його поведінки, знання правил ділової етики. Як правило, специфіка виробничої діяльності підприємства, а отже товарів, що ним випускаються, традицій фірми тощо вимагає додаткової підготовки продавців на підприємстві, а звідси — значних коштів. Так, американська корпорація “ІВМ” ще на початку 80-х років витрачала на підготовку одного торговельного агента (особи, яка самостійно продає товар покупцям, але не має права власності на нього) до 100 тис. дол. протягом 1, 5 року. Але збутом товарів займаються не лише продавці, а й посередники. Тому підприємець, підбираючи посередника, має визначити рівень його матеріально-технічної бази, платоспроможність, спеціалізацію та ін. Після укладання угоди з посередником (нерідко тимчасової), в тому числі з продавцем, підприємець повинен розробити систему стимулів його ефективної діяльності, навчити найважливіших правил роботи і стандартів обслуговування покупців, а також надійно контролювати його працю. При цьому важливо дотримуватися таких правил роботи керівника з підлеглими, як орієнтування на людські якості людини (їх почуття, прагнення), залучення з часом до управління виробництвом і власністю та ін. З метою стимулювання праці посередників слід використовувати новітні форми та системи заробітної плати, зокрема систему участі у прибутках. Так, в англійській торговій, компанії “Джон Льюїс” додатковий дохід кожного її члена становить від 8 до 20% заробітної плати. Значного поширення у розвинутих країнах світу набула комісійна система, яка передбачає залежність розмірів заробітної плати від обсягу продажу. Для контролю за діяльністю посередників вони повинні регулярно надавати звіти про результати своєї праці. Наймаючи посередників, фірма, як правило, укладає з ними контракт, важливими пунктами якого є розмір комісійної винагороди, наявність або відсутність виключного права посередника на продаж товару, право на знижки ціни товару та ін. Тема 16. ФІНАНСИ І ПОДАТКИ
У результатах рентабельної роботи підприємства значну роль відіграють фінанси і податки. Адже фінанси підприємства обслуговують кругообіг капіталу, а через механізм оподаткування держава вилучає з підприємств значну частку прибутку. Щоб виконати ці функції на підприємстві, необхідно здійснювати фінансове планування, вміло управляти фінансами. 1. Фінанси підприємства та фінансовий менеджмент Фінанси підприємства — сукупність грошових ресурсів, які використовують для здійснення процесу розширеного відтворення засобів виробництва, робочої сили (або речових і особистісних чинників виробництва) й існуючих відносин економічної власності. Із цього випливає, що фінанси підприємства повинні виконувати передусім функцію відтворення. Оскільки одним з його елементів є відтворення існуючих на підприємстві відносин економічної власності (або виробничих відносин), сутність фінансів підприємства ще визначають як сукупність грошових відносин щодо формування і використання грошових ресурсів, забезпечення взаємних розрахунків між різними економічними суб’єктами. Такими суб’єктами є працівники; постачальники сировини, матеріалів і комплектуючих виробів; держава (за сплати податків і одержання дотацій з бюджету або окремих державних фондів); банки (в разі одержання кредитів і сплати боргів); акціонери; лізингові компанії (за внесення орендної плати та викупівлі предметів оренди); покупці товарів і послуг; страхові компанії та ін. Щодо руху капіталу фінанси повинні забезпечити кругообіг основного і оборотного капіталу, таких функціональних форм капіталу, як продуктивний, торговий і грошовий (згадайте про поділ капіталу на основний і оборотний, про сутність кругообігу та обігу капіталу). Другою важливою функцією фінансів підприємства є контрольна, яка полягає у фінансовому контролі за раціональним використанням ресурсів (матеріальних, трудових, грошових), пошуку шляхів підвищення ефективпості виробництва. Раціональне використання ресурсів передбачає водночас попередження і уникнення непродуктивних витрат, комплекс заходів з боротьби зі збитковістю. Якщо розглядати фінанси як сукупність грошових ресурсів підприємства або як систему (сукупність) грошових відносин, виникає потреба в управлінні ними з метою досягнення основних цілей підприємства. Фінансовий менеджмент, або управління фінансами підприємства, — сукупність форм, методів і засобів управління грошовими ресурсами та грошовими відносинами з метою максимізації прибутку. Повніше (комплексно) сутність фінансового менеджменту розкривається у виконуваних ним функціях. Такими функціями є: 1) здійснення інвестиційної політики на підприємстві (складання інвестиційних програм, пошук джерел самофінансування підприємства, визначення потреб у фінансових ресурсах та ін.); 2) випуск цінних паперів та виплата відсотків і дивідендів (розробка рекомендацій щодо випуску різних видів акцій та облігацій, розробка правил взаємовідносин між акціонерами, ведення переговорів з інвестиційними банками тощо); 3) отримання позичок та кредитів і сплата боргів за ними (відкриття банківських рахунків, отримання кредитів та ін.); 4) аналіз фінансової звітності та звітування перед акціонерами про результати фінансової діяльності; 5) прогнозування грошових надходжень на рахунок підприємства та сплата ним боргів; 6) визначення платоспроможності торгових, збутових організацій, розрахунок термінів реалізації продукції. Відповідальним за виконання цих функцій на крупних підприємствах є віце-президент компанії, а на середніх та дрібних фірмах — заступник директора з фінансів. Віце-президенту підпорядковуються скарбник і контролер. Функціями скарбника є, як правило, управління зовнішніми грошовими відносинами та фінансами, які надходять від постачальників і покупців продукції, кредиторів, інвестиційних банків та ін. Тому він здійснює управління оборотними фондами підприємства та матеріально-виробничими запасами, розрахунками з клієнтами, рухом грошей, залученням зовнішніх джерел фінансуванню, управління цінними паперами. Функції контролера виконує, як правило, головний бухгалтер. Його обов’язками є: контроль за веденням виробничого обліку на підприємстві; збирання та обробка даних бухгалтерського обліку; складання та аналіз фінансової звітності (балансу, звіту про прибутки та збитки та ін.), контроль за правильністю цих процесів; контроль за грошовими платежами та надходженнями, в тому числі за рухом заробітної плати і податків; інвентаризація; оцінка фінансового стану фірми на поточний період і найближчу перспективу та ін. Фінанси — сукупність грошових або фінансових ресурсів. Тому важливо з’ясувати джерела фінансових ресурсів, на основі яких здійснюється процес розширеного відтворення підприємства. Двома найважливішими об'єктами фінансового менеджменту є здійснення інвестиційної політики та вибір джерел для її реалізації.
|