Показники ефективності інвестицій

У західній економічній літературі значного поширення набув бухгалтерський підхід, згідно з яким на тривалому проміжку часу основним показником є прибутковість, а на короткому — ліквідність, тобто здатність перетворення ак­тивів підприємства, його цінностей на готівкові гроші, платоспроможність підприємства. Загалом інвестиційний проект є ефективним, якщо очікуваний прибуток переви­щує очікувані витрати.

Точнішим критерієм загальної ефективності інвес­тиційного проекту є показник чистої приведеної вартості, який визначається як різниця між поточною приведеною вартістю загальних майбутніх витрат на реалізацію інвес­тиційного проекту та експлуатування певного об’єкта про­тягом усього періоду його існування.

Ще одним важливим показником ефективності інвес­ тиційного проекту є внутрішня норма дохідності (або окупності), що визначається як розрахункова відсоткова ставка, за якої чиста приведена вартість дорівнює нулю. Іншими словами — це розрахункова відсоткова ставка, за якої доходи від інвестиційного проекту дорівнюють витра­там на нього. На практиці його розраховують шляхом кількох спроб за різної відсоткової ставки і наступного по­шуку внутрішньої норми між цими ставками.

Похідними показниками ефективності інвестиційного проекту є показник найменших витрат (розраховується як розміри витрат на проект за найдешевшим варіантом) і по­казник рентабельності (визначається як співвідношення між усіма дисконтованими доходами від проекту і всіма дисконтованими витратами на проект).

Дисконтування є зворотним процесом до нарахування складного відсотка. Дисконтування витрат означає вста­новлення еквівалента суми, яка виплачуватиметься у май­бутньому. Ця сума залежить від норми банківського від­сотка і терміну дисконтування. Наприклад, ви збираєтесь через три роки купити торгівельний кіоск за 10 тис. дол. Як­що ці гроші помістити в комерційний банк, який випла­чує 15% річних, то через три роки сума зросте до 15, 1 тис (1, 153), або у півтора раза (остання цифра є коефіцієнтом дисконтування). Таким чином нинішній еквівалент суми в 10 тис. дол. становитиме приблизно 6700 дол. (10 тис.: 15, 2 тис.).

Водночас обсяг грошових ресурсів для фінансування розширеного відтворення залежить насамперед від розмірів податків. Однією з підфункцій головного бухгал­тера є розрахунок податків. Виходячи з цього, проаналізуємо роль податків у фінансовій системі підприєм­ства, в управлінні фінансами.

5. Роль податків у фінансовій системі підприємства

Податки — обов’язкові платежі в бюджет, які вилучають­ся державою з фізичних та юридичних осіб.

Функціями податків є:

1) фіскальна (акумулювання державних доходів, не­обхідних для виконання державних функцій);

2) регулююча (шляхом зміни податкових ставок, за­провадження одних податків та зміни інших, зміни джерел та розмірів інвестицій, рівня цін, структури галузей народ­ного господарства та ін.);

3) стимулююча (стимулювання впроваджень науки і техніки у виробництво, створення ефективних стимулів діяльності підприємств тощо);

4) розподільча (певний перерозподіл національного доходу на користь бідних верств населення).

Основними принципами оподаткування є обов’яз­ковість, стабільність (податки найкраще виконують свої функції за умов незмінності податкових ставок і основних видів податків протягом не менше 5-7 років), прогре­сивність (податковий тягар повинен відносно рівномірно розподілятись залежно від величини отримуваних до­ходів), простота (система оподаткування має бути про­стою, зрозумілою для платників, а утримання податкових служб — недорогим) та ін.

Основними видами податків є прямі та непрямі.

Прямий податок — податок, який вилучають з доходів та майна конкретної фізичної або юридичної особи.

Непрямий податок — податок на товари і послуги, який частково або повністю переносять на їх ціну або фіксують у вигляді тарифів.

Розглянемо структуру кожного з цих видів податків.