Непрямі податки

Основним видом непрямих податків на юридичних осіб є податок на додану вартість, тобто податок з підприємств, який вилучається на суму приросту вартості або вартості, яка додається на кожній стадії виробництва і реалізації товарів, а також наданих послуг та виконаних робіт. Так, щоб виготовити двері, необхідно: а) зрубати де­рево; б) транспортувати його до лісокомбінату; в) розпиляти дерево на дошки; ґ) висушити їх у сушилці; г) виго­товити двері у столярному цеху. Якщо кожну з цих опе­рацій виконує окреме підприємство, то при цьому до­дається частина вартості. Платники податків — окремі підприємства, які в процесі виконання наведених специфічних видів робіт додають до них предмети праці, отримані з інших підприємств і виплачують податок з цієї доданої вартості. Тому додана вартість є різницею між вартістю продукту, виготовленого окремим підприємством, і витратами на придбання проміжних товарів (предметів праці) в інших підприємств. Структурними елементами до­даної вартості є заробітна плата (разом з нарахуванням на соціальне страхування), амортизація основних фондів, відсотки за кредит, витрати на електроенергію та ін.

За сплати ПДВ підприємці повинні знати передусім базу оподаткування. Така база визначається залежно від контрактної вартості проданих товарів, виконаних робіт або наданих послуг, встановленої за ринковими або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита та інших обов’язкових платежів, за винятком ПДВ, що зараховується в ціну товарів, робіт або послуг. Якщо ПДВ сплачується уперше, то для визначення величини цього податку користуються формулою

ПДВ=

де х — база оподаткування.

У разі виготовлення підприємством продукції з вико­ристанням купованих деталей, матеріалів тощо за цінами з додатковим нарахуванням ПДВ розрахунки обсягів цьо­го податку здійснюють за формулою

ПДВ=

Податок на додану вартість використовують приблиз­но у 50 країнах світу, в тому числі в Україні. Із 24 розви­нутих країн світу він не вилучається в США, Швеції та Ав­стралії. В країнах Європейського Союзу основна ставка цього податку становить майже 15% вартості товару або послуг, в Україні — 20%. У більшості країн, які вилучають цей податок, використовують кілька ставок податку на до­дану вартість. В інших державах збирають податок з обо­роту, який вилучається у вигляді частки відсотка від ціни товару в міру його реалізації.

Другим видом непрямих податків на підприємства є акцизи, тобто податки, не пов’язані з отриманням доходу продавцями товарів, які входять у ціну товарів масового вжитку і оплачуються споживачами. Найчастіше цим ви­дом податку оподатковуються спиртні напої, тютюнові ви­роби, делікатеси, предмети розкоші та автомобілі, а також комунальні, транспортні послуги, інколи — показ кінофільмів.

Перелік товарів, на які існує акциз, неоднаковий в різних країнах світу. Так, у ФРН, Росії ним оподатко­вується майже 20 найменувань товарів, в Японії — понад 600. Акцизи встановлюють з таким розрахунком, щоб після їх сплати підприємство мало оптимальний рівень рентабельності.

Третім видом непрямих податків з підприємств є митні тарифи. Водночас ним оподатковується й населення. Цей податок вилучають з товарів, які перевозять через кордон, згідно зі ставками митного тарифу. Так, Кабінет Міністрів України встановив у липні 1998 р. мінімальну митну вартість таких видів імпортних товарів, як мило, вироби швейного виробництва, килими та покривала. Наприклад, мінімальна митна вартість вовняних пальто становить 50 дол., теплих курток з вовни — 25 дол.

Загалом в Україні налічується майже 35 видів цент­ральних та місцевих податків, сплата яких залежить від ви­ду діяльності підприємства. До прямих податків належать податок на прибуток підприємства, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, плата за майно підприємств. До непрямих — ПДВ, акцизний збір, мито. За внесками до державних пільгових фондів належать такі види податків: внески в пенсійний фонд, фонд соціально­го страхування, фонд зайнятості, інноваційний фонд, на будівництво та експлуатацію автомобільних шляхів. Крім того, підприємства виробничого профілю вносять плату за забруднення довкілля, за спеціальне використання при­родних ресурсів, державне мито, а також місцеві податки і збори.

Значного поширення за сучасних умов набуває ді­яльність підприємств з мінімізації податків, тобто спроби зменшити ставки податків або уникнути окремих з них шляхом податкового маніпулювання у межах закону. Ця діяльність здійснюється за допомогою спеціальних кон­сультаційних фірм шляхом пошуку суперечностей і недо-сконалостей у податковому законодавстві, нечітких формулювань тощо.

Тема 17. ПІДПРИЄМСТВО НА РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ

Однією з основних функцій фінансового менеджменту є отримання позичок та кредитів і сплата боргів за ними. Щоб реалізувати ці функції, підприємство вступає в еко­номічні відносини з банком. Сучасний підприємець пови­нен знати, які види банків існують, які операції вони виконують. Залежно від результатів своєї діяльності та наяв­ності боргів перед банками формується платоспромож­ність підприємств.