Методика аудиту документування та обліку запасів

Під час проведення аудиту запасів підприємства аудитор насамперед повинен керуватися нормами, викладеними у П(С)БО 9 «Запаси», та нормами податкового законодавства.

До основних джерел отримання інформації та формування аудиторських доказів при проведенні аудиту запасів відносять: наказ про облікову політику, первинні документи з обліку запасів, облікові регістри з обліку запасів, дані про проведення інвентаризації, документи з результатами та інформацією про проведення попередньої аудиторської перевірки, фінансова звітність та інші документи.

До основних первинних документів з обліку запасів, які є джерелами отримання аудиторських доказів, слід віднести:

1. Доручення - документ, який видає підприємство лише власним працівникам на одержання товарно-матеріальних цінностей, де мають бути перелічені всі цінності до отримання.

2. Прибутковий ордер - документ, оформлення якого здійснюється матеріально відповідальною особою для оприбуткування всіх матеріалів, що надійшли на склад підприємства.

3. Акт про прийняття матеріалів складають на матеріали, що надходять без супровідних документів для оприбуткування.

4. Лімітно-забірна картка. Оформляється зі складу на виробництво, виписується на кожний вид запасів і в кінці місяця на підставі лімітно- забірних карток підраховується кількість та сума відпущених матеріалів за місяць.

5. Накладна-вимога, накладна на відпуск матеріалів на сторону, які складаються у разі відпуску цінностей зі складу або внутрішнього переміщення чи надходження на склад матеріалів від розбирання тимчасових споруд, від ліквідації основних засобів.

6. Накладна-вимога на додатковий відпуск матеріалів і на заміну.

7. Відомість розкрою матеріалів.

8. Картка обліку матеріалів, у якій ведеться кількісно-сортовий облік матеріалів на складі.

9. Товарно-транспортна накладна, інший документ, що супроводить матеріали, на основі якого здійснюється їх оприбуткування.

10. Відомість обліку залишків матеріалів на складах, яка складається на основі карток складського обліку і заповнюється матеріально відповідальними особами.

11. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків.

Джерела інформації для обліку МШП такі:

Первинні документи, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, а також відповідні облікові регістри:

Ø «Картка обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів»;

Ø «Акт вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів»;

Ø «Акт на списання інструментів (пристосування) та обмін їх на придатні»;

Ø «Відомість обліку видачі (проведення) спецодягу, спецвзуття і запобіжного пристосування»;

Ø «Акт на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів».

Предметна область дослідження запасів включає:

1. Внутрішні нормативні та загальні документи клієнта.

2. Політику клієнта щодо обліку запасів.

3. Договори з матеріально відповідальними особами.

4. Договори з контрагентами.

5. Документацію суб'єктів внутрішнього контролю з питань контролю за раціональним використанням та збереженням запасів.

6. Первинні документи та регістри обліку за рахунками, призначеними для ведення бухгалтерського обліку запасів.

7. Регістри зведеного синтетичного обліку (Головна книга), оперативну, статистичну та фінансову звітність.

8. Інші документи, що відображають факти господарської діяльності, пов'язані з придбанням та списанням запасів.

9. Місця зберігання запасів, у тому числі ваговимірні пристрої.

10. Технологічний процес виробництва, а саме: інформаційні потоки щодо руху сировини і матеріалів від складу матеріалів до складу готової продукції, тобто проходження матеріалів від однієї стадії виробництва до іншої, їх перетворення на готову продукцію.

Вивчаючи внутрішні нормативні та загальні документи клієнта, можна одержати інформацію: про підприємство; його діяльність; особливості технології; перелік запасів, їх потребу та наявність; кількість місць зберігання. Особлива увага приділяється вивченню наказів про призначення та просування по службі матеріально відповідальних осіб, а також наказів про проведення тих чи інших заходів внутрішнього контролю - ревізій та інвентаризацій. Це дасть змогу аудиторові визначити обсяг інформації, що підлягає дослідженню, оцінити власні можливості, а також час, необхідний для проведення перевірки.

Досліджуючи внутрішні нормативні та загальні документи, аудитор визначає питання, на яких необхідно загострити свою увагу при подальшому вивченні інформації. Так, якщо в результаті дослідження аудитор дійшов висновку, що окремий вид сировини є дефіцитним, то виникає необхідність простежити за її рухом та встановити, чи не було випадків її недовкладання або підміни іншою зі зниженням якості виготовленої продукції. Аналіз інформації з наказів про призначення матеріально відповідальних осіб та їх характеристик за даними особової справи дає можливість сконцентрувати увагу на ступені довіри до них. Наявність наказів про проведення контрольних заходів щодо збереження запасів, про одержані результати ревізій та інвентаризацій формує думку аудитора щодо довіри до системи внутрішнього контролю.

Вивчення договорів (індивідуальних та колективних) із матеріально відповідальними особами дає можливість аудитору скласти думку про дотримання вимог чинного законодавства клієнтом у роботі з цією категорією працівників.

Усі документи, які оформляються на прибуткові і видаткові операції на складах, діляться на дві групи: ті, що відображають нормальний перебіг надходження і видачі матеріалів, і такі, які фіксують порушення в цих операціях. Особлива увага приділяється останнім. До них належать комерційні акти, акти приймання матеріальних цінностей у разі невідповідності їх документам постачальника по кількості і якості матеріалів, вимоги на відпуск матеріалів понад установлені норми і на заміну. У цих випадках необхідно звернути увагу на визначення втрат за відповідними операціями, установлення винуватця і пред'явлення до нього претензій щодо відшкодування допущених втрат і нестач.

Для синтетичного обліку запасів в СВК «Маяк» призначені рахунки класу 2 " Запаси" (рис 3.2). Це активні рахунки, за дебетом яких відображають залишок та надходження запасів, а за кредитом - їх вибуття. Призначення кожного рахунку розглянемо детальніше.

Рахунок 20 " Виробничі запаси" має дев'ять субрахунків, з назв яких зрозуміло, що на них відображається:

201 - «Сировина і матеріали»;

202 - «Покупні напівфабрикати та комплектуючі»;

203 - «Паливо»;

204 - «Тара і тарні матеріали»;

205 - «Будівельні матеріали»;

206 - «Матеріали, передані у переробку»;

207 - «Запасні частини»;

208 - «Матеріали сільськогосподарського призначення»;

209 - «Інші матеріали».

Облік готової продукції відображається на рахунках 21 " Поточні біологічні активи", 25 " Напівфабрикати", 26 " Готова продукція", 27 " Продукція сільськогосподарського виробництва".

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

Рахунок 23 " Виробництво" призначений для обліку виробництва. За дебетом цього рахунку відображають витрати на виробництво, а за кредитом - вихід продукції: дебет рахунків 21 " Поточні біологічні активи", 26 " Напівфабрикати", 26 " Готова продукція", 27 " Продукція сільськогосподарського виробництва", кредит рахунку 23 - оприбутковано продукцію із виробництва.

Рис 3.2 «Запаси»

Рахунок 24 " Брак у виробництві" використовується для обліку браку у виробництві, яким є продукція, напівфабрикати, деталі, роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам.

Фактична собівартість виявленого браку списується з виробництва: дебет рахунку 24 " Брак у виробництві", кредит рахунку 23 " Виробництво". Витрати, пов'язані з ліквідацією (виправленням) браку, відносять у дебет рахунку 24. За кредитом рахунку 24 відображаються суми, що списуються на витрати виробництва як втрати від браку (у дебет рахунку 23), оприбуткування відходів через брак, відшкодування браку винними особами:

а) суми відшкодування браку віднесені на винних осіб: дебет субрахунку 375 " Розрахунки за відшкодування завданих збитків", кредит рахунку 24 " Брак у виробництві";

б) оприбуткування бракованої продукції за цінами можливої реалізації: дебет рахунку 209 " Інші матеріали", кредит рахунку 24.

Рахунок 25 " Напівфабрикати" використовується для обліку напівфабрикатів власного виробництва. Придбані напівфабрикати обліковуються на субрахунку 202 " Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби" рахунку 20 " Запаси".

Напівфабрикати - це продукція, яка не пройшла всіх технологічних стадій виробництва і потребує доопрацювання.

За дебетом рахунку 25 відображають надходження напівфабрикатів з виробництва (з кредиту рахунку 23 " Виробництво"), за кредитом рахунку 25 показують списання напівфабрикатів у виробництво (дебет рахунку 23) або на реалізацію (дебет рахунку 90 " Собівартість реалізації").

Уцінку напівфабрикатів списують у дебет субрахунку 946 " Втрати від знецінення запасів", а нестачу - у дебет субрахунку 947 " Нестачі і втрати від псування цінностей" з кредиту рахунку 25.

Рахунок 26 " Готова продукція" призначений для обліку наявності та руху готової продукції підприємства. Оприбутковують готову продукцію з виробництва: дебет рахунку 26 і кредит рахунку 23 " Виробництво". При списанні готової продукції запис роблять у кредит рахунку 26 і дебет різних рахунків: 90 " Собівартість реалізації", 23 " Виробництво" та ін.

Рахунок 27 " Продукція сільськогосподарського виробництва" використовується для обліку наявності та руху сільськогосподарської продукції, яка призначена для продажу на сторону, невиробничого споживання, виробничих цілей (насіння, корми, саджанці), побічної продукції.

На рахунку 28 " Товари" обліковують матеріальні цінності, що надійшли на підприємство з метою продажу. Надходження товарів відображають за дебетом, а їх вибуття - за кредитом рахунку 28.

Достовірність облікового відображення аудиту запасів на СВК «Маяк» відображається в робочих документах.(табл. 3.2)

Таблиця 3.2

Робочий документ аудиту достовірності відображення в обліку запасів на СВК «Маяк»

Продовження табл 3.2

Отже, можна зробити висновок, що при обліковому відображення в робочому документі виробничих запасів на СВК «Маяк» відхилення запасів не виявляється. Це значить про те, що виробничі запаси обліковуються достовірно на даному підприємстві, облікова інформація про виробничі запаси є достовірною та вчасно подається на підприємство. Також на підприємстві СВК «Маяк» не виявлено порушень при проведенні аудиту облікового відображення виробничих запасів.