Умовні позначення

Н – глибина моря;

Нв – висота рифа;

h – висота хвилі;

F= Нв - Н – заглиблення верхівки штучного рифа;

В – ширина верхньої частини рифа.

ВСТУП

Узбережжя є кордоном поміж морем та берегом, і тому відчуває вплив різноманітних факторів середовища, що створюють в сумі так званий «пограничний ефект». Для берегового ландшафту характерні абразійні, абразійно-зсувні, абразійно-обвальні процеси розвитку, як правило, на гирлових ділянках річок і береговій смузі, а також акумулятивні процеси (у зоні пляжів) і акумулятивно-ерозійні процеси (у гирлі річок).

Сучасним рішенням проблеми руйнування узбережжя поверхневих вод є укріплення їх шляхом спорудження штучних рифів, які розглядаються як позитивні берегорегулювальні системи по відношенню до екологічного стану акваторії і прибережжя, а також щодо вирішення соціально-економічних завдань.

У загальному вигляді використання таких систем обумовлене наступним:

- необхідністю нових підходів до вирішення проблем збереження і захисту екосистем морського шельфу;

- необхідністю більш інтенсивного вивчення екологічної ситуації в українській зоні узбережжя і шельфу Чорного моря, яке є важливим ланцюгом у системі господарства України і грає суттєву роль в житті значної частини її населення.

- задачами щодо раціонального освоєння рекреаційних і других ресурсів.

Зростаючий антропогенний вплив висуває завдання по раціональному освоєнню рекреаційних та інших ресурсів узбереж морів і, в зв’язку з цим, вимоги нових підходів до рішення зростаючих проблем охорони й захисту їх екосистем.

Однією із актуальних проблем інженерної екології є укріплення узбережжя морів шляхом спорудження так званих «штучних рифів», які розглядаються як берегорегулювальні і в той же час біопозитивні системи.

Штучні рифи - це інженерні спорудження у вигляді поміщених у воду великомасштабних інженерних конструкцій із твердою поверхнею. Головна їх відмінність від природних у тому, що в штучних рифах опорна конструкція створюється людиною з штучного матеріалу.

Штучні рифи являють собою значне технічне, гідрологічне і біологічне утворення, яке впливає на всі екологічні процеси прибережної зони. Штучні рифи можуть змінювати напрямок потоків води, а також виконувати огороджувальну функцію; захищати акваторії від хвиль, укріпляти береги від розмиву. Крім того, гідродинамічний аспект штучних рифів забезпечує інтенсивний водообмін і взаємозв'язок з навколишнім середовищем, що має велике значення для розвитку угруповання перифітону.

У звіті зроблено визначення природних та антропогенних чинників руйнування берегів Азовського та Чорного морів, проведено огляд існуючого досвіду укріплення берегів поверхневих водних об'єктів і узбережжя морів шляхом спорудження штучних рифів як біопозитивних берегорегулювальних систем, розроблено наукове обґрунтування та рекомендації щодо укріплення берегів поверхневих водних об'єктів і узбережжя морів за допомогою штучних рифів.