Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Турбінний спосіб буріння
Особливість даного способу полягає в тому, що потік промивальної рідини є енергоносієм для турбіни турбобура, а швидкість обертання вала (відповідно і долота) залежить від осьового навантаження. Таким чином, при турбінному способі буріння всі режимні параметри взаємопов'язані. Вихідні дані: Інтервал буріння 2000− 3330 м; Типорозмір долота ІІІ 215, 9 МС–ГАУ R-442; Зовнішній діаметр бурильної колони dБКз=127 мм; Густина промивальної рідини r=1400 кг/м; Глибина спуску першої проміжної колони HК=2000 м; Товщина стінки першої проміжної колони d= 12 мм; Твердість гірської породи по штампу р= 900 МПа; Внутрішній діаметр першої проміжної колони dПРв= 221 мм; Коефіцієнт кавернозності К= 1, 15; Розрахунок параметрів режиму буріння при турбінному способі проводимо в такій послідовності: 1.Визначаємо осьове навантаження на долото, швидкість обертання долота, та витрату промивальної рідини аналогічно, як при роторному способі буріння. Виконаємо проектування параметрів режиму буріння за допомогою аналітичного методу. Визначимо бажане осьове навантаження на долото виходячи із умови об’ємного руйнування гірської породи за питомим навантаженням за формулою (2.49): G= (2÷ 5)·10·0, 2159=43, 18÷ 107, 95 кН; Визначимо бажане осьове навантаження на долото за твердістю і площею контакту за формулою (2.50): G= 0, 7·900·10·220·10= 138, 6 кН; Паспортне значення допустимого навантаження на долото ІІІ 215, 9 МС–ГАУ R-442 становить: [G] = 180 кН; Отримане значення порівнявши з паспортним, приймаємо осьове навантаження G= 150 кН. Визначимо швидкість обертання долота з умови забезпечення необхідного часу контакту зуба долота з породою за формулою (2.51): dШ= 0, 2159/1, 6=0, 135; Отже: Визначимо значення розрахункової частоти обертання за формулою (2.53): Проектуємо витрату промивної рідини. Витрату промивної рідини вибираємо з двох умов: а) з умови очищення вибою свердловини від вибуреної породи за формулою (2.54): Q м3/с б) з умови транспортування шламу в кільцевому просторі за формулою (2.55): Q м3/с. Q´ м3/с. За розрахованими значеннями вибираємо 2 насоси У8 – 6МА2 з теоретичною подачею 18, 9 л/с, діаметром втулок 130 мм і максимальним тиском 25 МПа характеристика якого приведена в таблиці 2.12. Визначимо фактичне значення QФ за формулою (2.58): QФ= 2·18, 9·0, 8=30, 24 л/с 2. Вибираємо тип турбобура. При виборі типорозміру враховуємо рекомендації, наведені в таблиці 3.6, а також розраховані швидкість обертання та витрату рідини. Узгоджуємо витрату промивальної рідини з необхідною і технічною характеристикою бурового насоса даної установки. Згідно цього вибираємо турбобур типу ТР-195СТ характеристика якого приведена в таблиці 2.3. Зробимо перерахунок параметрів турбобура за формулами: (2.83) , , , , , – відповідно швидкість обертання, крутний момент, перепад тиску, потужність, густина та витрата промивальної рідини за характеристикою турбобура; , , , –перераховані швидкість обертання, крутний момент, перепад тиску та потужність при заданих густинах та витраті . За формулами (2.83): Стендову та приведену характеристику вибраного типорозміру турбобура подамо у вигляді таблиці. Таблиця 2.16 – Стендова та приведена характеристика турбобура.
3. Перевіряємо можливість реалізації вибраного осьового навантаження на долото та швидкості обертання долота. Для цього визначаємо момент, необхідний для реалізації вибраних параметрів режиму буріння. Момент, який витрачається при турбінному способі, знаходять за формулою: , (2.84) де – момент, що витрачається в турбобурі, ; –момент на тертя в осьовій опорі, . Момент на долоті так само, як для роторного буріння, тобто з використанням формул (2.61), (2.62), (2.63): Приймаємо Момент на подолання тертя в п’яті турбобура визначається за формулою: , (2.85) де –навантаження, яке діє на осьову опору, Н; – коефіцієнт тертя в осьовій опорі; =0, 015-0, 016 – для опор кочення; –приведений радіус тертя, м. , (2.86) де –гідравлічне навантаження на осьову опору, Н; –вага обертових деталей турбобура включаючи долото, маховик, Н. При відсутності маховика і даних про вагу обертових деталей турбобура, нехтуючи вагою долота наближено вагу обертових деталей турбобура знаходять за формулою: , (2.87) де – вага турбобура, Н. , (2.88) де –середній діаметр каналів турбіни, м; Якщо геометричні розміри турбіни відсутні, то наближено середній діаметр каналів турбіни можна визначити за формулою: (2.89) –перепад тиску в турбобурі та долоті, Па. , (2.90) де – перепад тиску в турбобурі. Знайдемо втрати тиску на долоті за формулою (2.40), прийнявши швидкість потоку 100 м/с: За формулою (2.89): За формулою (2.88): За формулою (2.87): За формулою (2.86): При відсутності даних наближено радіус тертя можна знайти за формулою: , (2.91) де –зовнішній діаметр турбобура, м. За формулою (2.85): За формулою (2.84):
Оскільки , то турбобур недовантажений. Недовантаження турбобура призводить до збільшення його швидкості обертання (порівняно з приведеною). Тому необхідно перевірити чи не вийде вона за межі допустимої (розрахованої із умови необхідного часу контакту зуба долота з породою). Для цього визначимо швидкість обертання за формулою: , (2.92) де – гальмівний момент турбобура, Н· м. Оскільки у нас відсутні стендові дані гальмівний момент наближено знаходимо за формулою: , (2.93) де – приведений момент турбобура, Н· м. Швидкість обертання на холостому ході, у відсутності стендових даних знаходимо за формулою:
(2.94) де - приведена швидкість обертання; За формулою (2.72): Навантаження на долото з умови нормальної роботи турбобура знаходять за формулою: (2.95) 180> Бачимо, що очікувана швидкість обертання не перевищує максимально допустимої, тому вибране навантаження на долото можна збільшити. Отже, приймаємо 160кН. 4. Перевіряємо можливість реалізації витрати промивальної рідини. Для цього визначаємо гідравлічні втрати тиску в елементах циркуляційної системи аналогічно як при роторному способі буріння. При цьому у формулу (2.26) необхідно додати втрати тиску в турбобурі. Для зручності проведення розрахунків складемо таблицю, яка відображатиме геометричні розміри бурильної колони, яка використовується в інтервалі буріння під проміжну колону. Таблиця 2.17 – Геометричні параметри бурильної колони
|