Захист від шуму та вібрації

Для визначення заходів щодо зниження рівнів шуму на робочих місцях спочатку потрібно визначити фактичний рівень шуму від усіх джерел з урахуванням характеристик джерел шуму та їх розташування в приміщенні. Для зниження рівнів шуму на робочих місцях використовують різні заходи [2, 3, 4, 5, 9, 10]. Найбільш поширеними з них є акустична обробка приміщення, звукопоглинання шуму, ізоляція джерела шуму або робочого місця.

Розробка заходів зниження рівня вібрації докладно розглянуто у літературі [2, 4, 10, 11]. Найбільш поширеними є віброізоляція, віброгасіння та демфірування. Розрахунок пружинних та гумових віброізоляторів докладно наведено у літературі [10, 11].

Приклад 5. Визначити відповідність робочого місця нормам санітарно-гігієнічних умов і запропонувати заходи щодо забезпечення цієї відповідності. Робоче місце фахівця галузі розташоване у приміщенні, яке знаходиться на відстані 6 м від джерел небезпечних факторі кількість в. Розміри кабіни: висота – 2200 мм, ширина – 1750 мм, довжина – 2100 мм. Температура повітря – 22^оС, вологість – 50%, швидкість руху повітря не перевищує 0, 1 м/с, освітленість робочого місця – 420 лк.

Рішення. Аналіз умов праці на пульті керування показав, що параметри мікроклімату й рівень освітленості відповідають нормативним вимогам (табл. В.1 додатка В та табл. Г.2 додатка Г). Розміри кабіни також задовольняють вимогам ГОСТ 23000-78. Необхідно оцінити рівень шуму на даному робочому місці.

Джерелом шуму є обладнання (вентилятори, системи кондиціювання тощо). Рівень звукової потужності даного устаткування становить 112 дБ в октавній смузі зі середньогеометричної частотою 1000 Гц [1]. Розрахуємо рівень шуму в розрахунковій точці за формулою

, (15)

де L_r – рівень шуму в розрахунковій точці, дБ;

L_i – рівень шуму в джерелі, що знаходиться на відстані r (м) від розрахункової точки, дБ.

Рівень шуму на робочому місці, розрахований за формулою (18), складає 88, 5 дБ, що перевищує припустимий рівень шуму, рівний для виробничих приміщень 80 дБ (табл. Д.1 додатка Д).

Для зниження рівня шуму можна використати метод зменшення шуму по шляху його поширення, наприклад, використовуючи ізолюючу перегородку (як елемент конструкції огородження). Застосування перегородки із ДСП товщиною 30 мм дозволяє знизити рівень шуму на 26 дБ. Тоді фактичний рівень шуму складе 62, 5 дБ, що відповідає нормативним вимогам.

Приклад 6. Рівень шуму в приміщенні, розміри якого довжина 10 м, ширина 8 м, висота 5 м, складає 60 дБА. Підлога у приміщенні – паркет, стіни та стеля - звичайна штукатурка. Визначити зниження рівня шуму після акустичної обробки стін та стелі звукопоглинаючим матеріалом (коефіцієнт поглинання 0, 9).

Рішення. Зниження рівня шуму за рахунок акустичної обробки приміщення Δ L визначається за наступною формулою (16):

Δ L = 10 lg (A₂/A₁), (16)

де А₁, А₂ – звукопоглинання приміщення до та після акустичної обробки, одиниць поглинання.

Звукопоглинання приміщення визначається за формулою

А = S∙ α, (17)

де S – площа поверхні, м²;

a – коефіцієнт поглинання матеріалу поверхні, одиниці поглинання.

Коефіцієнти поглинання матеріалів стін, стелі та підлоги наведено у табл. Д.2 додатка Д. Знаходимо коефіцієнти поглинання матеріалів стін (0, 03), стелі (0, 03) та підлоги (0, 06).

Визначаємо за формулою (17) звукопоглинання приміщення до проведення обробки:

А₁= 2∙ 10∙ 5∙ 0, 03+2∙ 8∙ 5∙ 0, 03+10∙ 8∙ 0, 03+10∙ 8∙ 0, 06 =12, 6 одиниць поглинання.

Визначаємо за формулою (17) звукопоглинання приміщення після акустичної обробки (обробки стін та стелі):

А₂= 2∙ 10∙ 5∙ 0, 9+2∙ 8∙ 5∙ 0, 9+10∙ 8∙ 0, 9+10∙ 8∙ 0, 06 =238, 8 одиниць поглинання.

Зниження рівня шуму за формулою (26) складає

DL = 10 lg (238, 8/12, 6) = 12, 8 дБ.

Рівень шуму після обробки приміщення (60 – 12, 8 = 47, 2 дБА) відповідає нормативним вимогам.