Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Швидкість обігу грошей. ⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 7
Обслуговуючи процес суспільного відтворення, гроші знаходяться в постійному русі. Інтенсивність руху грошей характеризується швидкістю їх обігу. Швидкість обігу грошей – це показник того, наскільки швидко відбуваються перехід грошей від одного суб’єкта грошових відносин до іншого в обслуговуванні економічних операцій за певний період. Він показує, скільки разів у середньому за рік (за період) певна грошова одиниця витрачається на купівлю товарів і послуг. Швидкість обігу грошей виражається рівнянням: , або, де
V – швидкість обігу грошей; Q – фізичний обсяг товарів і послуг, що реалізовується (реальний обсяг виробництва); P- рівень цін товарів і послуг; PQ – сума цін товарів, що реалізуються; M – маса грошей, що перебуває в обігу. Статистично показник швидкості обігу грошей виражається або числом оборотів однойменної грошової одиниці за певний час, або тривалість одного обороту. На швидкість обігу грошей впливають такі фактори: - обсяг, структура та ефективність суспільного виробництва; - величина і швидкість товарних потоків на стадії обміну; - збалансованість попиту і пропозиції на ринку; - рівень розвитку маркетингу; - рівень інфляції тощо. Швидкість обігу грошей обернено пропорційна пропозиції грошової маси. Це означає, що у випадку зменшення кількості грошей, що обслуговує певну величину ВНП, швидкість обігу кожної грошової одиниці зростатиме. Недостатність грошової маси, необхідної для обслуговування обігу товарів і послуг, компенсується прискоренням швидкості обігу грошей. Таке прискорення здійснюється автоматично методом саморегулювання. Прискорення обігу грошей компенсує їх масу в умовах збільшення обсягів ВВП, коли зростаюча потреба а грошах задовольняється без додаткового їх випуску. Проте за умови розбалансованості економіки, коли грошовий попит випереджає товарну пропозицію, прискорення грошового обігу стає додатковим інфляційним чинником.
|