Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Капела Медичі
В ансамблі капели Медичі, ідея котрої — трагічне безсилля людини перед невмолимим швидкоплинним часом, архітектура і скульптура утворюють нерозривну єдність. Замкнена і тиха, перекрита куполом капела невеличка. Її стіни облицьовані білим мармуром, а пілястри, тяги, карнизи, обрамлення вікон — темно-сірим, від яскравого світла він здається майже чорним. Легка, тендітна, неначе у траурному обрамленні архітектурна конструкція заповнена масивними, виразними скульптурними формами. По боковим стінах розташовані гробниці герцога Лоренцо Урбинського і Джуліано Немурського. В статуях герцогів немає портретної подібності. Меланхолійний, такий, що ніби увійшов у власні роздуми Лоренцо і у розквіті юності, зовнішньо зібраний, але нібито втративши рішучість зображений Джуліано — це свого роду ідеальні типи, вони постають в обладунках античних воєначальників. Саркофаги прикрашені алегоричними зображеннями часів дня: на саркофазі Лоренцо вміщені статуї «Вечір» і «Ранок», на саркофазі Джуліано — статуї «Ніч» і «День». Гробницям затісно в межах відведеного для них простру, статуям герцогів тісно в нішах, де вони стоять, алегоричні фігури зображені в дуже складних позах на покатих і занадто коротких кришках саркофагів. Це відчуття щільності, напруженості входить в загальний задум капели, вносить в неї відтінок дисонансу. Безрадісне пробудження «Ранку». З трудом скидає з себе молода квітуча жінка тягар жахних сновидінь; її обличчя сповнене страждання. Щось застрашливе є у фізичній могутності «Дня», в повороті його голови. Обличчя завдяки незакінченості твору справляє враження жахної таємничої маски. «Вечір», що засинає, оповитий м’яким рухом світлотіні. Болісний сон «Ночі»: поникла занурена в тінь голова, в немолодому м’язистому тілі відчувається нескінченна нескінчена втома. Глибокий смисл, вміщений в образі «Ночі», розкрив сам Мікеланджело, відповівши поету Джованні Строцці від імені статуї віршами: Отрадно спать, отрадней камнем быть, О, в этот век, преступный и постыдный. Не жить, не чувствовать — удел завидный, Прошу, молчи, не смей меня будить.
В центрі вівтарної стіни, не завершеної майстром, вміщена статуя Мадонни, яка годує груддю Немовля. Передчуття трагічної долі сина ніби відчужує Її від усього оточуючого. Але стримане душевне хвилювання Марії зігріте великою людяністю, в її образі відсутній той внутрішній надлом, котрий панує в інших статуях.
|